Творчий гурток №9

| 16 | Розділ: Творчість і мистецтво | 29 березня 22:36

Вітаємо! То є гра для всіх, хто хоче спробувати себе в якості письменника.

Правила цієї гри наступні:
- Кожен, хто хоче підписатись на гру, повинен написати короткий коментар до цієї статті, за шо отримає у відповідь випадковий троп із сайту tvtropes.org (англійською мовою, доведеться перекладати якшо не зрозуміло).
- Прочитавши опис тропа, на його тему необхідно написати невеликий текст: оповідання, вірш, газетну статтю, уривок п'єси, сценарій серіалу, секретний документ фбр, запис із щоденника гітлера, сторінку з міжгалактичної вікіпедії, лог із потойбічного чату, священні тексти людей-кротів, послання від прибульців винахіднику кубика-рубика - будь-який текст. Цей текст потрібно запостити у відповідь на троп який вам задали.
- Текст не повинен бути надто довгим, але має бути довшим за два-три речення.
- Крайній срок написання тексту - один тиждень. Наступного тижня ця стаття закривається (відключаєтсья можливість писати нові коментарі) і відкривається нова.
- Коментарі повинні використовуватись лише для гри. Критика і відгуки стираються і баняться. Обговорювати можна в чаті.

Хто хоче прийняти участь - напишіть коментар. Інші обговорення - в чаті.

Попередні гуртки: №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8
Хочеш відповісти? Авторизуйся!

| 29.03.18 22:42:52 | #

я!

Давач | 29.03.18 22:42:54 | #

| 23.09.18 17:38:06 | #

+Спойлер
…шум міжгалактичного корабля, навіть не дивлячись на всю можливу звукоізоляцію, заглушив слова бармена.
- перепрошую, я не почув, що Ви сказали - прокричав я.
- я кажу, повторіть замовляння, я не зміг…
З диким ревом кудись в темноту неба піднявся ще один. Страшно навіть подумати, що з барабанними перетинками зробила б така машина, якби комусь довелось опинитись від неї хоча б за декілька сот метрів. Краєм ока я побачив як з полиці, розхитана потужною вібрацією, до низу полетіла пляшка першокласного марсіанського самогону. Бармен невимушеним рухом пальцями мовби кинув щось у її напрямку і за лічені сантиметри від підлоги пляшка зупинилась, немов впавши на невидиму повітряну подушку, і плавно повернулась на своє місце. Солдат, що сидів справа від мене на високому барному стільці і, здавалось, дрімав, підперши голову рукою з захопленням присвиснув і схвально подивився на бармена.
- чорт, розлітались тут - промовив роздратовано останній, було помітно, що кораблі добряче діяли йому на нерви - як правило, наш порт досить тихе місце, але не в часи військових кампаній. Часами, хотілось би й мені полетіти кудись туди на планети третього кола, але що робити кисневому елементалю там, де кисень хіба у дихальних балонах? А горілку наливати я можу і там, де шанси, що якийсь зорпзоїд підстрелить мені сраку значно нижчі. То що, кажете, замовляти будете?
- здвоєну квазі-яєшню з синтетичним беконом і склянку 'колінбауела', будь-ласка.
Поки бармен вбивав замовлення в голографічний монітор, що виник прямо перед його лицем, я підкурив свій 'флінстон лайт' і в черговий раз задумався над тим, яка ж дурна лотерея це наше життя. Ще кілька сот років, до відкриття вродженого зв'язку між людиною і хімічним елементом, цей невиразний сорокарічний чоловічок, з його теперішніми вміннями, міг би підкорити світ, а зараз всього лише один з тисяч і тисяч йому подібних, яким непощастило бути ‘підв'язаним' до якогомь поширеного елементу. Непощатило, бо що в чорта він з ним може ще робити, крім як пляшки на льоту ловити? Усе решта під жорстким контролем елементальної поліції, перднути не в той бік не встигнеш, як тобі голову рознесе автоматизована система нагляду. З іншого боку, він хоч щось може, мого ж елементу навіть не було в стандартній таблиці. Фактично, найбільшим моїм досягненням у цій сфері було те, що вченим довелось добряче покопатись в моїх данних щоб знайти теоретичне обгрунтування для існування 'мого' елементу, а сам я і на йоту світ змінити не можу, я фактично - один зі старих людей. Чудесна, трясця, унікальність, коли загальний гіпотетичний об'єм матерії якою ти можеш керувати, в відомому нам всесвіті менше одного атома. І не питайте мене як це можливо, це про статистику, а не практику. Добре хоч мені в житті випала інша вдала карта - фантастично багаті і щедрі батьки. Ха, не кожному так щастить, дехто вимушений мене і таких як у брудному барі на краю нашої задрипаної зіркової системи за копійки обслуговувати, нехай у нього хоч тисячу раз буде можливість ганяти по кімнаті киснь, як отару овець.
Ну, загалом ви, я думаю, все зрозуміли і, хоч я б міг ще продовжувати розгортати тут експозицію, але вже і так справився зі своїм тропом, хоч мені на це і пішло трохи менше ніж півроку і одна подвійна квазі-яєшня, але не маю ні потреби, ні особливого бажання писати далі. Нехай цей епізод так і залишиться маленьким кавалком великого світу, до якого я дозволив вам ось зараз заглянути. Завіса.
п.с. Я обтер губи серветкою, кивнув так ніби бармену, а насправді у підтвердженні розрахуноку за їжу і обов'язкові чайові у вигулькновшому на вмонтованій лінзі віконці, і нап'яливши на голову свого капелюха у дусі старих нуарних фільмів, вийшов крізь енергетичні двері у мій світ повний неймовірних і карколомних пригод молодого приватного детектива-гульвіси. Піду, наприклад, провідаю довгоногу пишногруду сексуальну клієнтку. Або клієнта. Або зоркзоїда - ми тут, кінець-кінців, живемо у вільному світі, побачимо що воно далі буле. А ви там скнійте собі, бай-бай.

ə | 30.03.18 13:16:42 | #

будь-ласка

Давач | 30.03.18 13:16:44 | #

ə | 25.09.18 15:48:39 | #

Карочє цей, стою я такий на зупинці, маршрутку чекаю, а ззаду цей такий магазин, продукти, вагонка така, стєкляшка і карочє прям біля мене проходить такий мужик здоровий, ну як здоровий, типу такий може і не дуже, але нормальний, карочє в масці мужик, в балаклаві і заходе в магазин і чую шось він там кричить, шось бушує, а моя маршрутка все не їде то я стою дивлюсь там через скло і слухаю, а він типу кричить чи то грабувати їх хотів чи шо і погрожує їм там і вроді в нього пістолет був але там не було видно добре і карочє всьо кричить він, а в магазині покупців нема, якась була одна бабця, але вибігла, а потім дивлюсь нє ше є якась мала років десять-пятнадцять не знаю, школьніца, а він її не помітив, а потім помітив і кричить каже тікай звідси, а вона як підійде як дасть йому по яйцях ногою то він бушувати відразу перестав, коліном так в прижку по яйцях дала шо він підпригнув аж, а тут моя маршрутка приїхала, то мені цікаво шо дальше, але їхати треба бо запізнююсь то я сів в маршрутку і далі дивлюсь, але не видно вже з того боку мені шо там внутрі і тут вагонка та проломується і вилітає той мужик в балаклаві на землю головою вперед і за ним та мала випригує і карочє починає лупити його кулаками по морді і кров на всі сторони летить але то вже маршрутка від'їзджала і всі тільки дивились на то і там здалека видно не було добре але я тобі кажу шо вона потім пригнула вище того магазину, а може вапщє полетіла, одним словом то піздєц, я такого ше не бачив. Ало, ало, ви ще на лінії? Так, я розумію що ця історія не стосується зміни вашого тарифного плану. Сам дебіл і не дзвони сюди більше! Приємного дня!

Slim.km | 05.04.18 23:01:53 | #

Пердай, дай троп !

Давач | 05.04.18 23:01:55 | #

keet | 20.04.18 18:24:52 | #

Я хочу!

Давач | 20.04.18 18:24:54 | #

keet | 25.09.18 16:00:23 | #

"Вірш"

маленька дівчинка танцює, а Вітя дивиться
чи пощастить йому сьогодні
чи пощасливиться

маленькій дівчинці дванадцять, а Віті сорок
востаннє мацав він її
ще у вівторок.

Kava | 23.09.18 20:52:32 | #

То я запощу ту, що стерла)

Kava | 25.09.18 15:53:18 | #

- Треба бути повним тупим ідіотом, щоб купитись на черговий довбаний обман! - Закінчив свою тираду сержант, нарешті помітивши, що приміщення заповнив туман, а половина солдатів лежить на підлозі без тями.
Зрозумівши, що відбувається, сержант пройшов кілька метрів до свого стільця і сів у нього.
- Ну що ж, на рівних так на рівних, - сказав він, заплющив очі і втратив свідомість.
Пробудження було не з приємних. Затекла шия, боліла голова. Мозок чітко фіксував роботу кожного органу тіла. Це було незвично, але дуже правильно. Сержат розплющив очі і роздивився навколо. Солдати також поволі приходили до тями. У всіх на обличчі в першу секунду було написане легке здивування яке майже одразу змінювалося розумінням: на них випробували новий довершеніший варіант біологічної зброї, однак ворог прорахувався і тому замість, того щоб голови людей почали вибухати від надпотужної роботи мозку, вони [люди] отримали значну перевагу. На рівних це буде боротьба і всім відомо що вправні учні завжди перевершують свого вчителя, а сержант та його команда були дуже старанні та вправні.
Сержант підвівся і заговорив.
— Не витрачатиму час, на обговорення того, що і так усім очевидно. Командуватиму далі я, однак як тільки ми звикнемо до нових реалій, то реорганізуємо наш підрозділ. Згодні?
— Згодні, гаразд. Наступне — вартувало б дати собі декілька днів карантину і чітко усвідомити та протестувати наші можливості, однак ворог не очікує, що ми вижили. Перші піддослідні пролежали непритомні значно довше, а потім ми їх не випускали з лазарету, тому АІ очевидно вважав, що газ спрацював як потрібно. Скористаємося перевагою раптового нападу. Я сподіваюся я достатньо елоквентно висловився, мій організм ще призвичаюється до нової роботи мозку, тому можлива певна некогерентність.
— Все зрозуміло, сержанте! — лунає чітка одностайна відповідь.
— Тоді починаємо розробку операції SUPREMACY
***
Дерев´яна веранда, старий ґрінґо сидить у кріслі-качалці і слухає радіо. З динаміка лунає: ´Сьогодні, 1 квітня впала китайська космічна станція у пустелі Чіуауа, штат Арізона. Повністю знищені завод техніки при якому також функціонував дослідницький інститут та невеликий військовий штаб. Наразі уряд не дав жодних пояснень, чому біля заводу була дислокація військових. Нажаль, загинули усі. Шансів вижити не було ні у кого, адже станція в останній момент змінила траекторію руху. Дональд Трамп оголосив сьогоднішній день Днем Скорботи. Уся Америка та увесь світ співчувають та горюють разом з сім‘ями загиблих‘


троп — anticlimax

Ата | 25.09.18 16:21:18 | #

.

Kava | 25.09.18 16:23:34 | #

https://tvtropes.org/pmwiki/pmwiki.php/Main/WindmillCrusader

Ата | 25.09.18 19:52:12 | #

Протокол № 8 Загальних зборів трудового колективу Круподеринської гуманітарної гімназії Круподеринської селищної ради з поглибленим вивченням української мови
27 грудня 2015 р. с. Круподеринці

Загальна кількість членів колективу: 61 член. Присутні: 37 членів колективу, в тому числі 11 — за довіреностями.
Голова зборів — Непийпиво Василь Петрович.
Заступник голови зборів — Налийповно Жанна Леонідівна.
Секретар зборів — Панібудьласка Володимир Війтович.

Порядок денний і регламент.
[…]
15. Голосування щодо заборони боулінгу як позашкільного заняття.
16. Різне.
[…]

СЛУХАЛИ: Голова зборів запропонував пояснювальну записку від голови Ревізійної комісії КГГ від 31 січня 2015 року прийняти до відома та вилучити боулінг з переліку позашкільних занять.
ГОЛОСУВАЛИ: Прийняти до відома пояснювальну записку від голови Ревізійної комісії КГГ від 31 січня 2015 року та вилучити боулінг з переліку позашкільних занять. Результати голосування: «За» — 25; «Проти» — 2; «Утримались» — 5.
ВИРІШИЛИ: Прийняти до відома пояснювальну записку від голови Ревізійної комісії КГГ від 31 січня 2015 року та вилучити боулінг з переліку позашкільних занять.

СЛУХАЛИ: Присутній на зборах Василенко Роман Іванович вчотирнадцяте виголосив сумнів щодо правильності розгляду питання про боулінг, оскільки, на його думку, в пояснювальній записці було допущено опечатку у слові «булінг». Репліку Василенка Р.І. підтримано не було, питання на голосування не ставилося.

Голова зборів (підпис) Непийпиво Василь Петрович
Заступник голови зборів (підпис) Налийповно Жанна Леонідівна.
Секретар зборів (підпис) Панібудьласка Володимир Війтович

(на основі цього)