“Ways on Dependents”- маленькі зірочки чи про «Жриців та рабів»

КсЮх@ | 42 | Розділ: | 27 січня 2008 1:03

Прослухавши перший трек здається, що альбом містить щось концептуальне, нікому не зрозуміле, але все одно цікаве - кожен зможе знайти щось для себе. «Грані життя» являє собою романтичні, напівфілософські роздуми. Набір словосполучень, які не мають змісту, але на основі асоціацій має викликати якісь почуття. Таке собі есе. Романтизм, напевно, і полягає в тому що хлопець каже щось нібито розумне, але його ніхто не розуміє. Талант не може бути зрозумілим для маси, думає автор, тому особливо не напружується складаючи слова. І все це під простенькі акорди – «промучившись» з словами, автор не знайшов сили на оригінальну музику. Проте, не треба поспішати з висновками. Як у кожній бочці дьогтю тут знайшлась своя капля меду. Але про це пізніше. Слухаючи далі я переконуюсь в тому, що Євгенія Нефедова колись жорстоко обдурили. Не подумавши, йому сказали що він може співати. Це вже зовсім суб’єктивна думка, тому маєте право її взагалі до уваги не брати. Далі – краще. Отак сісти і тільки слухати музику я нажаль не маю можливості, але в цьому випадку мені довелось це зробити. Адже займаючись паралельно своїми справами я не могла вловити коли закінчується попередній трек і починається наступний. Маєте право сказати що в мене немає слуху. Проте, мені здається що ці треки все ж таки розраховані на людей які не знають що таке бемоль, бекар та одна четверта. Принаймні, ці люди не мусять мати доскональний слух. Однакові тембри і способи завивання (завивання безглуздого, адже за ним неможливо почути слова)іноді розбавляло скрімо* Юрка Рябчука. Наближаюсь до третього треку і розумію, що все не так погано, як здавалось. Наступні пісні починаються досить оптимістично-цікаве сполучення акордів, енергійна, жива музика. Було чути, що всі музиканти працювали на повну силу. В музиці почувався драйв. Непогано витриманий стиль. Навіть я, людина яка з дитинства не переварює всю цю музичну кухню, мимоволі починала вистукувати ритм. Але починає співати Євген і як було в одній їхній пісні «все втрачає зміст, головою по підлозі…». Всі старання Юрка, який до речі приніс в цей проект більшість музичних ідей, йшли шкереберть.
Не дивлячись в цілому на альбом, можна відокремити пару пісень які у всіх параметрах заслуговують на схвалення. Треки мали чудове музичне супроводження, але саме пісні «емотика» та «пісня без назви» заслуговують уваги. У першій пісні лірика попадає точно в ціль, кожен посміхнеться, хоч і злорадно. Ну ,а друга, стовідсотковий успіх – в кого з нас нема померлого ідола, кумира чи просто людини яку поважали? Пісні «всі радості життя» та «наркотичний схід» підтверджує думку, яка промайнула в мене на початку. Направлений цей альбом на людей сильно напідпитку чи тих, хто вже отримав свою «дозу». Вибачте, за антисоціальну рекламу, але цю музику неможливо слухати не прийнявши LSD чи ще якихось галюциногенних препаратів. І це не осудження. Якою ще може буди гранжова* музика молодих виконавців? І так, для свого невеличкого досвіду вони зробили якісний альбом. Працюйте далі, розвивайтесь, сподіваюся, наступні альбоми вразять ще більше!

P.S.
• *Скримо- спосіб співу, схожий на крик.
• *Гранж- стиль музики, який народився у 70 роки минулого століття. Стиль мав свою популярність завдяки Курту Кобєйну, фронтмену гурту “Nirvana”.
• Фронтмен- «обличчя» гурту.
• «Ways on dependents”- молодий львівський гурт. «жриці і раби»- їх перший альбом Приймали участь у фестивалі «тату і пірсинг». Проходили концерти у «Ляльці». Їх альбом можна знайти з допомогою сайту www. rock.lviv.ua