Читання.

не можна говорити про їхню духовність!

бездуховність сплошь і рядом…краще читати сучасну укр.літературу ніж якогота Чехова з Гоголем…

абаснуй

смислє карпа і покальчук сильно розвивають духовність?

угу, це нєіссякаємий кладєзь духовнасті і світової культури)

ну а хіба крім збоченців,таких як Карпа і Покальчук,немає інших?

імхо, для духовності тре читати сковороду і якогось алєксандра меня, і національність письменників тут ні при чому )

а щодо сильних випендрювань на тему сучкрліту і його нечитання, то думаю, то просто така струя. шоб казати, шо воно все геть чисто неварте уваги, тре його все геть чисто спершу прочитати. а тоді виходить парадокс, бо ж читають.
інша річ, шо нема якоїсь кістякової теми в сучукрліті. як було у французів початку хх ст., чи в росіян у хіх ст.

духовність… как много в этом слове для…
не cмішіть. духовність.

ги ги.чомусь не смішно.

Попіл

Праведна ніч,
Тиха ніч
Крадеться.
Віється попіл,
Та все запорошує слід.
Глушить крик білий попіл та й заміта
Косо протоптаний слід.
Церква догора.
Вогняний Господи,
Попіл - дитя твоє!

Глиняний хрест
Тріскає
Впоперек.
Попелом зверху,
Та й знизу всіяно цвіт.
Виє сич попід лісом та вже горить
Попелом всіяний цвіт.
Церква догора.
Вогняний Господи,
Попіл - дитя твоє!

Вогонь вив три дні і три ночі
І все, що цвіло, перейшло в Божий попіл.
Ворон білий навіки зчорнів
І не вірить Бог,
Що і сам вже став попелом!

Корчиться ніч,
Наче та
Ящірка.
Колеться небо
Й до сліз долучається віск.
Місяць впав біля церкви, але було
Пізно замолювать гріх.
Церква догора.
Вогняний Господи,
Попіл - дитя твоє!

Воїнство дня
Кровію вмилося.
Втупило очі
В завіяний попелом слід.
Глушить крик білий попіл, бо у вогні
Хрест переплавився в меч.
Церква догора.
Вогняний Господи,
Попіл – дитя твоє!

Володимир Цибулько (с)

Кладезь духовності і християнської моралі від паета-дупутата. Хоча текст непоганий.

навіть без музики мурашки по шкірі…

Згадався Бурзум з його Aske (Попіл) з аналогічною тематикою

Без музики ти дешевий сучий син, егоїстична потвора, обмежене самозакохане бидло. З музикою ти поет, геній, людинолюбець і мудрець, тільки музика надає сенсу твоєму гнітючому, помилковому і, зрештою, випадковому існуванню, дурний осле. Музика дає тобі шанс порятувати бодай півніггя свого наскрізь просяклого гріхом падлючого тіла. А ти розкидаєшся нею, полишаєш де не слід. (Ю.Андрухович ‘Московіада')

я мала на увазі конкретну пісню у конкретному виконанні конкретної групи ))
ми з міклошем зрозуміли один одного ;)

ми на одній хвилі

По перше Сокира мала на увазі шо навіть без музики Кому Вниз, а вони якраз і мають пісню на ці слова, то страшно стає. Тобто власне каже, що слово навіть без інших доповнень яким є музика можна викликати певний ефект.
Своєю цитатою ти перечиш сама собі, бо виходить, що без музики сам текст є лайном.
Загалом цитата дурна з великою к-стю скотизмів і примітивізмом думки автора (Андруховича).

Тому і читати огидно теперішніх авторів, бо своєю так би мовити побутовою мовою, суржиком і матом, коли ше молоко не обсохло на губах, а сиплять геніальностями і вважають, що вони на рівні тих же критиків типу Надеждіна, Галахова чи Толстого. Краще читати класичну л-ру, в тому числі українську.

Ше у Середи тексти класні. А так укр суч л-ру не читаю. Останнє шо читав то «хоррор» Ярини Джурик «Смерть виповзає з підвалів» – захоплююча історія за безсмертних равликів-убивць на львівських вулицях. Я плакав і усикався з страху…

Я от не розумію, чого читання книжок вважають таким правильним і потрібним. Звичайно воно розвиває, але не кожна людина шо багато читає є розумною. І некожна людина що не читає відразу дурна чи духовно бідна. Читання затягує і віднімає дуже багато часу, додеякої міри то шкідлива звичка. Сучасна людина і без книжок отримує багато інформації від світу. Особисто в мене практично немає вільного часу шоб читати щось художнє, але я неважаю себе через це якимось обмеженим.

Читання книжок – це шлях до деградації!!!

А шо тоді нечитання????

та нє, то такий висновок з того шо написав комрад А20 можна зробити

міцний сон.

до речі, та.
є така думка, шо в ссср серед усіх утіх доступними були тільки книжки. бо інформацію через них можна було контролювати найлегше. от народ кидався на ті книжки і втішав себе чим міг. це ставлення до читання збереглося до зараз. а утіх то побільшало.

"У нас сєкса нет!!!" (с)

Що таке душа?
Точніше, хто вона така?
Чому радіє, потім плаче?
Чому сумує так, неначе
Обвалився всесвіт весь?
Неначе біль усіх людей
Перехопити прагне вмить?
Так наче хоче крикнути – не може.
Треба встати, вирватись – не хоче.
Чому ридаєш, чом ти плачеш?
Чому віддатися не хочеш
Життєвим хвилям безтурботним?
Таким дешевим і минучим,
Таким продажним та паскудним?
Чого ти хочеш від життя?
Добра ніколи не буде у ньому!
Свобода, сила, чеснота,
Давно загублена краса –
Не їхня то уже є хата.
Світ – це злющая зараза,
Де душа – то лиш відраза.
Час вже звикнути до того,
Що ти частина світу того!!!

душа психіка. а психіка - це міжклітинні звязки в мозку )

Та я не агітую вас читати.Читайте,читайте,читайте - нема ж такого.Просто почитайте ше разок тему і шо в ній

комікси і порножурнали і класику…а якшо серйозно то поезію читаю в основному

Весна, весна – суцільне збочення
Візьми мене, для заохочення…
Весна, весна – суцільне бачення
Візьми мене, я маю значення…

люблю читати…
Остання прочитана книжка "Трохи пітьми" Дереша…

українська сучасна "література" гавно повне. недолугі намагання несформованих інтелектуально ментальних підлітків, сповнені сексуальної невдоволеності і нагадуючі радше словесний понос при розумовому заторі чим творчисть.
карпадерешпокальчуквинничукандруховичпрохасько і прочія це ніфіга не література, а смішне копіювання західних поводарів поцмодерну. далой!

діти і ваше перед тим як читати сучасну ( звісно вона сучана тільки в часовому вимірі, а не в буквальному ) літературу треба хоч мінімально ознайомитись з літературою минувщини.
карочє - тему - в - спалити - автора - туди ж