Закон сохрнения...

такого не існує

но ведь можно жить так всьоравно…соблюдая етот закон..неспорю его можно игнорировать о тогдабудут страдать люди

все можливо…8)

сильнейшие из людей что согласилисьбы сохранять етот закон моглибы добитса замечательных результаов в создании взаимо отношений…а также в достижении общей цели..сама ета идея..как соединяющий инструмент…ведь нам приятно если мы чтото для когото например зделаем и нас отблагадорят равнмерно темже)

І ці люди вже написали про це книжки…якшо не помиляюсь Карл Маркс, я можу і помилятись, був також такої думки, … - це вже пшла філософія

да ето так))))) замечательно осознавать что есть ты товарищ)) понимающий ето и мыслящий человек)))) атеперь можно посмеятса с тех кто сюда ничего умного ненаписал)))

:?

Справедливость есть…Мы получаем столько, сколько отдаем…Добро возвращается, так же как и зло…Получается мы и живем в мире, где все цениться должным образом, просто не все это понимают…

Это не физически просто не возможно.Идет постоянное соперничество между видами/индивидумами, где выигрывает сильнейший.Не было бы этого мы бы сейчас до сих пор сидели бы на пальме с бананом.

Судя по закону сохранения и Ксении Обсчак, где-то должен быть человек с 2мя мозгами…

Вот я тут сижу.

гі… гі … тре запомнити…

Zvychajno takyj svit buv by krashchym - ale ty hovorysh pro suspilstvo na duze vyskomu rivni rozvytku ;) v nas ce poky pryzvede tilky do toho shcho htos' postijno viddavatyme a htos' vidpovidno tilky zabyratyme…nazal

мир и есть таким…в очень редких случаях…в других люди только соперничают розрушая себя…один другого другой третьего и так дальше…ето называете вы естественный отбор…хех…но слабые люди нам тоже нужны…чтобы мы знали чем и насколько мыот них отличались…зчем ети глупые желание властвовать пукай ето делает не тот кто хочет а тот кто умеет

світ то не утопія… хоча звичайно є винятки і то радує…

утопия былабы скучна но можно былобы немного зделать мир лучше))) или хотябы утихомирить его навремя подготовитса и розрушаьт намного веселей)))) я итакспособен мыслить…Такчто Иссусик если ты ето считаеш ябы просто рознёс тебя в клочья с твоими бананами)))

поясни який ІІсусік ти то дочого?

чувак Jesus_Christ ))))))) я хочу егокрови) хочу показать что случаетса с теми кто любит соперничать)

життя завжди суперництво… то знаєш перемагає не найсильніший… а най пристосованіший…

мне етот факт известен насчёт адаптивности…но соперничество вовсе необезательо ето я и хочу обяснить тут)) жаль невызодит покачто)

Якщо людина вважає, що за все треба платити, то вона так і буде все життя за все платити! Всесвіт безмежний, і тому безмежна енергія - її всім вистачить. Але якщо хтось не вміє знайти своє щастя, не вкравши його в иншого (в широкому розумінні), то це сумно. Закон збереження енергії - ніщо нізвідки не береться і нікуди не зникає, хіба не суперечить він безмежності всесвіту?

Женская природа жадна и поетому вам нравитса думать что мир безграничен) ты сама сказала что ничто никуда недеваетса и никуда неисчезает) а поскольку всьо между собой связано рамками конкретно етого мира,и мы гороим не только об енергии а также и метерии и моральном поведении то значит чтото всегда комуто принадлежит

нельзя просто взять и неотвечать за ето..всегда нужно отвечать за свои поступки…потмоучто даже сорвав одуванчик в поле вы уже меняеете чтото во всём мире и истории

Цей закон не суперечить тому, про що я писала, і скупість тут ні до чого! Взаємні перетворення матерії й енергії, довела фізика, те, що безмежність і вічність не завжди легко осягнути - очевидно. Довго пояснювати свою позицію не буду. Поцікався трансперсональною психологією. А ще можна Кехо "Підсвідомість може все" (здається, є лише в російському перекладі).

Утопія…і це все…

Походу нізя так шоби шось появилося нізвідки…

скіко збацав всьо твоє. справедливість до дупи

да… в цьому світі для мене не вистачає тіки справедливості(((:?

ну я вже не раз переконуюсь…що просто так нічого не існує…і ціню людей які роблять інкиш благо…не хотячи нічого взамін…але таких майже не існує…

+1

Далі пор сабжу: ну буває шо я деколи комусь щось роблю (дуже рідко але буває), якись позітів, непомітний взагалі, і та людина кому це зроблено ніяк не здогадується шо їй хтось шось зробив, тим більше я (нуууу наприклад знахожу десь майже пройобану нею цінну ій річ і ставлю на те місце де вона лежала). Це вважатиметься що вона - та людина, получила неотдав взамен?

ты видел улыбку того челвоека? тебе мало?…ето его радость твоё самодоволствие и ощущение превосходства ето не награда? за ту мелочь ты дал…научись оценивать вещи.ю…и смотреть более глубоко на происходящее…и к томуже в етой статье я иел не ето ввиду..а более маштабные понятия и более высокие моральные прицыпы

ти походу не поняв трохи - я не видел улЬІбки того человека ибо тот человек даже не понял шо йому шось зробити позитивне..

доречі ріспект афтору - хороша тема і коменти теж ))

хм. Тема про закон збереження матерії та відповідальності за те шо ми робимо, завжди цікавила людство. І в різні часи до цієї теми підходили по різному. Так можна згадати і Алхіміків котрі за допомогою чарівного каміньчика вважали, що можна перетворити прості метали в благородні, чи тогож Маркса, а згодом і Леніна вічьно живого вождя, однак є маленький нюанс:
- віковічна зажерливість людства, на протязі всього його існування, воно завжди лише бере і майже нічого не віддає назад проироді. А якщо віддає то лише пережоване, абож не потрібне йому в даний момент.
- тай закон збереження енергії дії лише в ідеалі, томущо існує сила тертя. Зновуж таки якби не було цієї примхливої сили можливо і не було світу, абож людство винайшло вічний двигун. (заявки на патент якого Британська наукова палата припинила приймати у XIX столітті). Хоча чи булоб тоді людство, тому що без процесе тертя (дотику, пестощів і тд.) навряд вийшовби процес запліднення яйцеклітини сперматозоїдом.
- що ж до суперництво то воно відбувається ще при зачятті плоду.
- я не вважаю себе філософом, та не знаюся на високих матеріях, цілком можливо, що від цього втрачає моя особистість, моє "Я".

Якщо ж блище до теми: Життя таке як воно є, і його вигляд залежить від сприйняття його кожним індивідиумом окремо. Однак кожна окрема людина з самого початку свого життя, знаходиться в суспільстві котре на протязі всього життя впливає на особистість та формує її, це означає що воно нав"язує свої моральні принципи, світогляд, розуміння прекрасного та аморального. Якщо ж людина росте не в суспільстві то вона виросте звичайним Пітикантропом (приклади діти Мауглі, котрих знаходять не лише в Індії, а нажаль і в нашій країні ).
- Власність!!! цікаве питання. Я вже згадував Леніна давайте згадаємо революцію 1917 року. Колективізація (землю селянам, фабрики-робітникам) по суті ідея не погана, нажаль утопічна(це довела історія). Тепер давайте згадаймо НЕП (Нова Економічна Плітика) 1922рік, піднесення економіки. Мені білше нічого написати.

Прекрасно подмечено!))) просто превосходно все недостатки выложены и разжованы для общего понимания!)))

Если никто непротив хотелбы прямо тут розвить новую тему…считаетса ли в личности моральных принцыпах челвоека СЛАБОСТЮ то что он хочет возмещать взятое…помогать обретать силу слабому …давать обмен…считаетса ли сильная личность которая может взять нечто грандиозное от мира недав ничего в замсен и дать ето людям..есть ли ето лидерство обманом илиже чемто что ищут все…где слабость морали челвоека а где сила..что считаетса хорошим а что плохим не просто для чевлоечества а мира в общем

Це ти Прометея згадав?
Люди бояться боргів, бояться бути зобов*язаними комусь і часто прагнуть відплатити добром на добро лише з цих міркувань. Я вважаю, що це слабкість. але якщо виникає бажання комусь допомогти чи посприяти просто з міркувань симпатії, не ставлячи перед людиною зобов*язань, то це велика перевага…

Респект!))) атлично сказано