шо значить довіряти і довіритися? вибовтати важливу інформацію? попускати слюні в жилетку? доручити справу і контролювати її перебіг/результат?
повністю довіряю тільки 1 людині. за неї і горло перегризу.
часто довіряю друзям, з якими приємно проводити час. відкриваюсь багато і чекаю того ж у відповідь. довіряю думки, ідеї, наміри, бажання, вподобання. і прикрощі.
але коли мою довіру не виправдовують, то гірко розплачуються.
правда, є речі, яких взагалі ніхто не повинен знати. щодо них навіть не постає питання довіри чи недовіри - це приватність.
довіра…то страшна річ…нікому не можна довіритись на 100%…бо всі ми егоїсти -хто більше,хто менше…але чого не скористатися наприклад твоєю довірою…і допомогти СОБІ…якщо є така можливість..
тому довіряти…треба обережно…по підставлять…тобі то не тре…не довіряй…але то шлях до параної…
Довіра та довіряння (себе) - це щось типу планети Стурна. Всеціло можу довіритись тільки одній людині - це ядро, далі - родичі, кулєги, друзі, які знаходяться на різних орбітах ближнього кругу. Решта - відкритий космос: беземоційний, байдужий і чужий. Загалом недовіряю (і не довіряюсь) людям, ставлюсь із обережним скепсисом. При чому це без якихось травм дитинства, гіркоти досвіду чи щось таке. Просто така натура, через яку проблемніше наводжу контакти з людьми, бо відкриті люди проваблюють більше.
по справжньому довіряють лише святі та діти. їм нема шо приховувати. і нема чого стидатися.
всі, хто не належить до першої або другої категорії так чи інакше шось приховують.
але то пів біди якшо від інших.
гірше, коли не наважуєшся зізнатись самому собі…
цікаво, а як спльять автори цієї пісні?
найвеселіше, шо сплять всі. навіть ті, хто це читає.
ми спимо вночі з заплющеними очима і вдень з розплющеними. так кажуть ті, хто пробудився.
Я дуже довірлива. Це, мабуть тому, що дуже люблю людей, і у всіх бачу в людині переважно хороше, і тому, прагнучи пізнати її, розкриваю себе… Та дуже часто люди не готові до такої відкритості. Є, звісно, речі, які я не можу довірити нікому… Можливо колись знайдеться людина, яка буде готова їх почути.
знаєш,який ще друг залежить.А ще,чи є віддача,чи він теж тобі довіряє.
Я не знаю як там в кого,але в мене від бльзьких друзів немає ЖОДНОЇ недомовки.
Вони все про мене знають.Навідміну від мене про них.
саме сьогодні черговий раз переконалася,шо довіри як такої,між друзями немає.принаймні ЧАСТО.
Люди шось приховують,а коли то "спливає",роблять вигляд,шо ВСЬО ФАЙНО,і НІЧО НЕ СТАЛОСЯ.