Фестиваль „Руйнація” або знову «як до Європи раком»

_SenYa_ | 43 | Розділ: | 4 травня 2007 23:40

Що з того що ми всі тепер Європа,
Як в мене голова така …
Скрябін

Цього разу поїздка до Львова вийшла зовсім випадково. Скажімо так, через помилку в розрахунку дня фестивалю „Етноеволюція” у Космачу. Ну що, лишився один вільний день, подумав я, треба заїхати додому. Як раз в цей день проходив другий день фестивалю „Руйнація”, тому було вирішено завітати і туди, аби показати дружині що таке рок-н-рол по-львівські. Мав надію, що щось змінилось на краще в цьому культурно загниваючому місті. Дуже прикро, але за ці два роки, що я не відвідував львівських різного роду акцій, нічогісінько не змінилось. Можливо, і далі патріоти будуть битися головою об хвилю біля пам’ятника Шевченка і кричати, що Львів європейське місто, можливо, і далі хтось буде згадувати про львівських музик і те, скільки вони дали українській музиці в цілому, але поки не знайдеться людина, яка буде щось робити якісно та на совість – місто Лева так і лишатиметься культурно забитою дірою для будь якого рок-н-рольного руху.
Отже, про фестиваль. Нагадаю, що потрапили ми тільки на другий день, тому не можу судити про день перший, але щось мені здається, що навряд чи було краще. Фестиваль відбувався в клубі „Сальвадор Далі”(колишній кінотеатр „Супутник”) що на вулиці Повітряній (район Левандівки). Певно, коли будували приміщення кінотеатру, архітектори та інженери не могли й подумати, скільки людей можна запустити в зал, якщо їх добре втрамбувати. Не знали вони і того, що знайдеться якісь есесівець, який заб’є повний зал народом і в жодному разі не подумає про вентиляцію. Як результат – зал перетворився на якусь газову камеру зі стислим повітрям та різкими ароматами людського поту й сигаретного диму. Маю думку, що директор клубу якийсь нащадок Гебельса. . Проблема відсутності відповідної вентиляції ускладнювалась ідіотським правилом даного клубу, згідно якого людина, що придбала квиток, вже не може вийти на вулицю. Демократичність ставлення до відвідувачів проявили усі: дівчина, що продавала квитки, яка не змогла логічно пояснити це правило, охоронець, який силою почав виштовхувати назад до клубу після дискусії з цією дівчиною, гардеробника, який гаркнув щось на кшталт „Місця не має, шо хочете?!”, коли ми захотіли хоча б здати верхній одяг. З таким ставленням цей фестиваль ніколи не стане цікавим та відомим, адже ніхто крім львів’ян не поїде дивитися на безкультурне бидло, яке рогами підпирає приміщення клубу.
Народу було багато, але 99% його складали піонерія. Олдових людей були одиниці, знов таки тому, що на відміну від мене, вони не забувають, що таке львівська організація концерту. Можливо, якщо мені було як і присутнім десь сімнадцять років, то все мені б сподобалось. Тому, що були умови пити пиво та крутити хаером, слемувати та займатися подібними штуками. Але, нажаль, (а може на щастя) мені давно вже не сімнадцять років, і зараз, відвідуючи концерти та фестивалі, я, в першу чергу, хочу послухати музику і отримати від цього задоволення. Крім того, я був на інших українських фестивалях, і знаю, як воно мало б робитися. Доречи, на рахунок підбору музики – думаю, це також дуже сильно вплинуло на дитячий склад присутніх. Цей фестиваль варто було позиціонувати як хардкор-ньюметал фест, адже нічого іншого я там не почув, і все почуте зливалося в щось одне, занадто одноманітне. Не будучи особливим любителем такої музики, я погоджусь, що побачені колективи грали якісно. Але має одне велике питання до організаторів – чому не було представлено гурти, що грають іншу музику? Чи в нашій ненці усі грають ньюметал? Щодо колективів: окремий RESPECT хлопцям з „Анни”, пам’ятаю з чого вони колись починали і що грають зараз – відчутно прогрес і професійну еволюцію; окремий FUCK зажраному „Тол”, особисто для мене вони ніколи не були цікавим колективом, і чув інформацію про їхній нещодавній лажовий виступ в Києві, а ось тепер на власні вуха почув, як їх вокаліст зі сцени посилає присутніх „На х@й!” – думаю це показник дуже розвинутого інтелекту. Єдине, до чого точно немає претензій – то це звук. Звук був хороший, а як для Львова то взагалі дуже й дуже. Має надію, що мої відгуки (вже сторонньої людини та не львів’янина) прочитає хтось з організаторів і зробить правильні висновки для організації наступного фестивалю.
Підсумовуючи, хочеться сказати, що дуже хочеться, аби у Львові відбувався якісний власне рок-н-рольний фестиваль (на рівні того ж львівського джазового фестивалю „Джаз Без”), але поки що до цього „як до Європи раком”!

Дивитись фотки >>>