Творчий гурток №2
e
| 11
| Розділ: Творчість і мистецтво | 8 лютого 2018 14:40
Вітаємо! То є гра для всіх, хто хоче спробувати себе в якості письменника.Правила цієї гри наступні:
- Кожен, хто хоче підписатись на гру, повинен написати короткий коментар до цієї статті, за шо отримає у відповідь випадковий троп із сайту tvtropes.org (англійською мовою, доведеться перекладати якшо не зрозуміло).
- Прочитавши опис тропа, на його тему необхідно написати невеликий текст: оповідання, вірш, газетну статтю, уривок п'єси, сценарій серіалу, секретний документ фбр, запис із щоденника гітлера, сторінку з міжгалактичної вікіпедії, лог із потойбічного чату - будь-який текст. Цей текст потрібно запостити у відповідь на троп який вам задали.
- Текст не повинен бути надто довгим, але має бути довшим за два-три речення.
- Крайній срок написання тексту - один тиждень. Наступного тижня ця стаття закривається (відключаєтсья можливість писати нові коментарі) і відкривається нова.
- Коментарі повинні використовуватись лише для гри. Критика і відгуки стираються і баняться. Обговорювати можна в чаті.
Хто хоче прийняти участь - напишіть коментар. Інші обговорення - в чаті.
А ось лінк на попередній творчий гурток №1
Смайли
Kava
| 13.02.18 20:59:45 | #
Я готувалася до цієї зустрічі, ні — ЗУСТРІЧІ цілий місяць. Я жила в передчутті, я дихала отим моментом, коли нарешті моя праця воздасться сторицею. Час тягнувся так наче я накурилася трави, тільки не хвилина за 5, а день за тиждень. І в найвідповідальніший момент він-той триклятий час звісно вистрелив як пружина. Я НІЧОГО НЕ ВСТИГАЮ. Вдих—видих—вдих—видих. СПОКІЙ! Усі документи уже два тижні як готові, ретельно перевірені, кожна кома і крапка, кожна літерка вичитувалися цілим відділом. Виглядаю бездоганно. Волосся зібране в високий хвіст, ідеальний макіяж, спідниця-олівець і найнапрасованіша блузка у цілій галактиці. Піджак у руці — додати трішки розслабленості до образу. Ця угода буде моя.
Впевнено заходжу у офіс, простягаю руку і кажу
— Я Вас хочу
Німа пауза, Скотт з усіх сил намагається тримати обличчя. ПАНІКА. Що я щойно сказала? ЩО ЦЕ ТАКЕ? Вдаю приступ кашлю.
— ккххххгггг …привітати з тим що ми нареші зустрілися!
— Так, Теж Вас хочу…еее привіти, привітати хочу.
—Візьміть мене
Треба випити води. Кейт не хвилюйся. Кейт ти зараз усе зіпсуєш! Ти зараз усе зіпсуєш!
—… і проведіть до столу, будь ласка!
Мовчимо. Тяжко дихаємо. Щоки вкрилися багрянцем. Від сорому починаю опускати очі долу і розумію, що не в одної мене проблема.
***
Йду повільно додому. У руках наказ про звільнення. Десять років зусиль пішли прахом.
Крок за кроком ледь переставляю ноги. Стіл у Скотта що треба, міцний. І підлога нічого така і підвіконник може бути. Камери безпеки теж працюють на відмінно. І охоронці такі дотепники.
Йду повільно додому і наспівую Чудову Ласку. А що ще співати на похоронах? На похоронах своєї репутацїі та кар´єри.
І тут пустотлива думка вужиком прослизає мені у голову. `А все ж гарно тонути в одному човні з самим президентом!`
Набираю побільше повітря в легені і на усю вулицю ехо розносить:
Чудова ласка, що знайшла
Мене у прірві зла…
Впевнено заходжу у офіс, простягаю руку і кажу
— Я Вас хочу
Німа пауза, Скотт з усіх сил намагається тримати обличчя. ПАНІКА. Що я щойно сказала? ЩО ЦЕ ТАКЕ? Вдаю приступ кашлю.
— ккххххгггг …привітати з тим що ми нареші зустрілися!
— Так, Теж Вас хочу…еее привіти, привітати хочу.
—Візьміть мене
Треба випити води. Кейт не хвилюйся. Кейт ти зараз усе зіпсуєш! Ти зараз усе зіпсуєш!
—… і проведіть до столу, будь ласка!
Мовчимо. Тяжко дихаємо. Щоки вкрилися багрянцем. Від сорому починаю опускати очі долу і розумію, що не в одної мене проблема.
***
Йду повільно додому. У руках наказ про звільнення. Десять років зусиль пішли прахом.
Крок за кроком ледь переставляю ноги. Стіл у Скотта що треба, міцний. І підлога нічого така і підвіконник може бути. Камери безпеки теж працюють на відмінно. І охоронці такі дотепники.
Йду повільно додому і наспівую Чудову Ласку. А що ще співати на похоронах? На похоронах своєї репутацїі та кар´єри.
І тут пустотлива думка вужиком прослизає мені у голову. `А все ж гарно тонути в одному човні з самим президентом!`
Набираю побільше повітря в легені і на усю вулицю ехо розносить:
Чудова ласка, що знайшла
Мене у прірві зла…
e
| 09.02.18 14:10:34 | #
- Чому у нього стоїть?
- Сер, ми ще точно не знаємо, але у вчених є теорії.
- Мене не цікавлять теорії! Я хочу знати, чому у цього дипломата з багаторічним стажем, у найвідповідальнішої людини, яка тільки може обіймати цю посаду, палатка в штанах. Ви можете це якось прибрати в фотошопі?
- Ніяк ні, сер, це фото вже опублікували всі видання світу.
- Поможи нам Господь! Найважливіша подія в історії людства! Перший контакт з інопланетною цивілізацією. Генсек ООН потискає руку лідеру інопланетної раси і весь світ бачить його стояк! Ні! Вся галактика! Ми станемо посміховиськом на міжгалактичному рівні!
- Прошу вашого розуміння, але ситуація не така проста як могло б здаватись! Сер!
- А що тут складного!? Поясніть мені, що може бути простішим за потискання руки!?
- Сер, ми досі не змогли розшифрувати мову прибульців, але за однією з теорій, вони спілкуються на мові кохання.
- О Господи! Це одна з найтупіших теорій які я чув за своє життя!
- Можливо, сер, це лиш одна з багатьох теорій. Коли їх кораблі тільки входили в сонячну систему, вони транслювали послання, в якому всіма земними мовами говорилось "ми прийшли з любов'ю". Ми тоді списали все на мовний і культурний бар'єр і вирішили, що це їх спосіб сказати "ми прийшли з миром", але зважаючи на останні події, нам довелось змінити свою думку.
- Ви хочете сказати, що їх візит на землю не мирний?
- Це теж одна із робочих версій, сер.
- Якщо візит не мирний, то чи знаходиться наша зброя в стані повної бойової готовності?
- Тільки в переносному сенсі, сер. На позачерговому засіданні ООН було вирішено відмовитись від будь-яких можливих провокацій, враховуючи, що їх цивілізація на тисячі років попереду нашої.
- Я вже більше не можу. Які у вас ще теорії? Є щось розумніше за мову кохання?
- Вчені одної з німецьких лабораторій виявили слабке, невідоме науці випромінювання від кораблів і тіл прибульців. Вони стверджують, що саме воно здатне викликати ерекцію.
- Хм. Ну, це принаймні якесь розумне пояснення. З цим ми можемо працювати. Тобто, самі не знаючи цього, прибульці провокують у землян збудження. Тоді реакція генсека цілком природня. Цю інформацію варто буде поширити на найближчій прес-конференції.
- Сер, є ще одна важлива деталь.
- Ну що там ще, давайте з цим вже завершувати, нам ще говорити з пресою.
- При рукостисканні, генеральний секретар сказав їх лідеру, "Раді вітати вас на планеті Земля!"
- Так, я це знаю, ми цілий тиждень вибирали найнейтральніше привітання, яке задовільнить всі нації. Їх представник мабуть сказав таку ж формальність у відповідь.
- Ні, сер, він відзначив красу місцевих жінок і чоловіків і зробив комплімент щодо очей генерального секретаря.
- Можливо це поганий переклад чи проблеми звукозапису?
- Ніяк ні, сер.
- Ви думаєте, мета їх візиту це секс туризм?
- Ми думаємо, що мета їх візиту це секс туризм, сер.
- Сер, ми ще точно не знаємо, але у вчених є теорії.
- Мене не цікавлять теорії! Я хочу знати, чому у цього дипломата з багаторічним стажем, у найвідповідальнішої людини, яка тільки може обіймати цю посаду, палатка в штанах. Ви можете це якось прибрати в фотошопі?
- Ніяк ні, сер, це фото вже опублікували всі видання світу.
- Поможи нам Господь! Найважливіша подія в історії людства! Перший контакт з інопланетною цивілізацією. Генсек ООН потискає руку лідеру інопланетної раси і весь світ бачить його стояк! Ні! Вся галактика! Ми станемо посміховиськом на міжгалактичному рівні!
- Прошу вашого розуміння, але ситуація не така проста як могло б здаватись! Сер!
- А що тут складного!? Поясніть мені, що може бути простішим за потискання руки!?
- Сер, ми досі не змогли розшифрувати мову прибульців, але за однією з теорій, вони спілкуються на мові кохання.
- О Господи! Це одна з найтупіших теорій які я чув за своє життя!
- Можливо, сер, це лиш одна з багатьох теорій. Коли їх кораблі тільки входили в сонячну систему, вони транслювали послання, в якому всіма земними мовами говорилось "ми прийшли з любов'ю". Ми тоді списали все на мовний і культурний бар'єр і вирішили, що це їх спосіб сказати "ми прийшли з миром", але зважаючи на останні події, нам довелось змінити свою думку.
- Ви хочете сказати, що їх візит на землю не мирний?
- Це теж одна із робочих версій, сер.
- Якщо візит не мирний, то чи знаходиться наша зброя в стані повної бойової готовності?
- Тільки в переносному сенсі, сер. На позачерговому засіданні ООН було вирішено відмовитись від будь-яких можливих провокацій, враховуючи, що їх цивілізація на тисячі років попереду нашої.
- Я вже більше не можу. Які у вас ще теорії? Є щось розумніше за мову кохання?
- Вчені одної з німецьких лабораторій виявили слабке, невідоме науці випромінювання від кораблів і тіл прибульців. Вони стверджують, що саме воно здатне викликати ерекцію.
- Хм. Ну, це принаймні якесь розумне пояснення. З цим ми можемо працювати. Тобто, самі не знаючи цього, прибульці провокують у землян збудження. Тоді реакція генсека цілком природня. Цю інформацію варто буде поширити на найближчій прес-конференції.
- Сер, є ще одна важлива деталь.
- Ну що там ще, давайте з цим вже завершувати, нам ще говорити з пресою.
- При рукостисканні, генеральний секретар сказав їх лідеру, "Раді вітати вас на планеті Земля!"
- Так, я це знаю, ми цілий тиждень вибирали найнейтральніше привітання, яке задовільнить всі нації. Їх представник мабуть сказав таку ж формальність у відповідь.
- Ні, сер, він відзначив красу місцевих жінок і чоловіків і зробив комплімент щодо очей генерального секретаря.
- Можливо це поганий переклад чи проблеми звукозапису?
- Ніяк ні, сер.
- Ви думаєте, мета їх візиту це секс туризм?
- Ми думаємо, що мета їх візиту це секс туризм, сер.
♥
| 13.02.18 19:29:13 | #
+Спойлер
Ох, господи. Я прокидаюсь. Я прокидаюсь рвано,ікимись кавалками. Спрага. Ох, господи, як же хочеться пити. Але треба ще очі відкрити, господи, як все болить, боже, як же погано.
Я пропадаю ще трохи у безтям'я. Знову прокидаюсь, засинаю і просипаюсь ще раз. Пити. Я відкриваю око. Я відкриваю очі. Я дихаю. Моя постіль вкрита чимось брунатним і мокрим. Липким чимось. Ьоже, що це. Для чого було так пити.
Озираюсь. Поруч з ліжком: відповідь на перше запитання - відкритий пакет з яблучно-моркв'яним соком, беру його - напів пустий - присмоктуюсь до дірки. Як дитина, як пиявка, як з похмілля.
А що з другим? Для чого я так пив? О. Вчора була Зустріч, день, на який ми всі так довго чекали, день, якого боялись і прагнули.
Їх прибутя більшість з нас зустріла,як зустрічаєм завжди нові роки - перед телевізорами, комп'юторами з вікненою онлайн-трансляцією, на площах, де заздалегідь понатягували велетенські екрани, обліплені з усіх боків рекламою: музика, феєрверки,алкоголь, алкоголь, алкоголь і деколи наркотики - атмосфера заледве не оргіастична, але з якимись нотками загальної отупілості, пустої відчайдушності, ніби рік прийдешній буде останній і, скорш за все, дуже-дуже короткий.
Вони прилетіли сімнадцять місяців тому або, принаймні, саме тоді вони вперше дозволили себе побачити, або, якщо вже бути зовсім чесним, тоді про них вперше дізнались наші змі. Сімнадцять місяців паніки, масової істерії, бунтів, переговорів, спекуляцій і загального, всепланетарного нерозуміння. Що буде далі? Чого їм від нас треба? Скільки нам лишилось?
Влада, усі можливі влади з тих, які ми наплодили на цій планеті, доволі швидко відреагувала, хоча напевно потім виявиться, що ініціатива пішла з Їх боку. За головних перемовників виступили,звичайно, Штати. Хто ж як не вони? Вони готували людство багато років до своєї ключової ролі у зв'язках з позаземними цивілізаціями, бомбардуючи нас однотипними "марсами, що атакують". Та і нехай, зрештою, не китайцям же чи москалям було довірити таку важливу річ?
Ось, а вчора і був День Зустрічі. Велике св'ято. Господи, а я зовсім нічого не пам'ятаю. Добре, хоч інтернет є, подивлюсь трохи згодом, тільки до тями прийду..
Через декілька несамовио довгих годин, я відчув вже себе взмозі всидіти за комп'ютором без того щоб боятись, як би то не заблювати екран,клавіатуру і все довкола. Я зайшов на ютуб і не зміг придумати що саме вбити у пошук, але тренди хоч у цей раз виявились корисними. Перше ж відео називалось "Presidents amazing grace" - 32кк переглядів, але попри дивну назву, кадр на заставці обіцяв показати власне саму Зустріч, тож я запустив.
Декілька секунд мені знадобилось щоб зрозуміти що відео оригінальної події дещо підредаговане невідомим жартівником, президент США повільно, як підморожена риба, просувався крізь гливке повітря слоумоушину з протянутою у типовому земному вітанні рукою, з моїх колонок гучно лунала накладена на відряд пісня "amazing grace" - назву якої я згадав тільки дякуючи назві відео - а кадр по троху звужувався у напрямку президентових штанів і з кожною миттю ганьба міжгалактичного маштабу ставала все очевиднішою - їх буквально розпирала могутня ерекція.
Пісня все ще продовжувала звучати з моїх колонок, але я вже виключив екран і мені нестерпно захотілось напитись знову.
Я пропадаю ще трохи у безтям'я. Знову прокидаюсь, засинаю і просипаюсь ще раз. Пити. Я відкриваю око. Я відкриваю очі. Я дихаю. Моя постіль вкрита чимось брунатним і мокрим. Липким чимось. Ьоже, що це. Для чого було так пити.
Озираюсь. Поруч з ліжком: відповідь на перше запитання - відкритий пакет з яблучно-моркв'яним соком, беру його - напів пустий - присмоктуюсь до дірки. Як дитина, як пиявка, як з похмілля.
А що з другим? Для чого я так пив? О. Вчора була Зустріч, день, на який ми всі так довго чекали, день, якого боялись і прагнули.
Їх прибутя більшість з нас зустріла,як зустрічаєм завжди нові роки - перед телевізорами, комп'юторами з вікненою онлайн-трансляцією, на площах, де заздалегідь понатягували велетенські екрани, обліплені з усіх боків рекламою: музика, феєрверки,алкоголь, алкоголь, алкоголь і деколи наркотики - атмосфера заледве не оргіастична, але з якимись нотками загальної отупілості, пустої відчайдушності, ніби рік прийдешній буде останній і, скорш за все, дуже-дуже короткий.
Вони прилетіли сімнадцять місяців тому або, принаймні, саме тоді вони вперше дозволили себе побачити, або, якщо вже бути зовсім чесним, тоді про них вперше дізнались наші змі. Сімнадцять місяців паніки, масової істерії, бунтів, переговорів, спекуляцій і загального, всепланетарного нерозуміння. Що буде далі? Чого їм від нас треба? Скільки нам лишилось?
Влада, усі можливі влади з тих, які ми наплодили на цій планеті, доволі швидко відреагувала, хоча напевно потім виявиться, що ініціатива пішла з Їх боку. За головних перемовників виступили,звичайно, Штати. Хто ж як не вони? Вони готували людство багато років до своєї ключової ролі у зв'язках з позаземними цивілізаціями, бомбардуючи нас однотипними "марсами, що атакують". Та і нехай, зрештою, не китайцям же чи москалям було довірити таку важливу річ?
Ось, а вчора і був День Зустрічі. Велике св'ято. Господи, а я зовсім нічого не пам'ятаю. Добре, хоч інтернет є, подивлюсь трохи згодом, тільки до тями прийду..
Через декілька несамовио довгих годин, я відчув вже себе взмозі всидіти за комп'ютором без того щоб боятись, як би то не заблювати екран,клавіатуру і все довкола. Я зайшов на ютуб і не зміг придумати що саме вбити у пошук, але тренди хоч у цей раз виявились корисними. Перше ж відео називалось "Presidents amazing grace" - 32кк переглядів, але попри дивну назву, кадр на заставці обіцяв показати власне саму Зустріч, тож я запустив.
Декілька секунд мені знадобилось щоб зрозуміти що відео оригінальної події дещо підредаговане невідомим жартівником, президент США повільно, як підморожена риба, просувався крізь гливке повітря слоумоушину з протянутою у типовому земному вітанні рукою, з моїх колонок гучно лунала накладена на відряд пісня "amazing grace" - назву якої я згадав тільки дякуючи назві відео - а кадр по троху звужувався у напрямку президентових штанів і з кожною миттю ганьба міжгалактичного маштабу ставала все очевиднішою - їх буквально розпирала могутня ерекція.
Пісня все ще продовжувала звучати з моїх колонок, але я вже виключив екран і мені нестерпно захотілось напитись знову.
воооот