Як ми втрачаємо анонімність

даєш доступ до рок-львова через I2P!!!

Досить цікава стаття, яка примушує задуматись не лише над анонімністю в інтернеті, а й, на мою думку, над таким поняттям як "віртуальна особистість".
Власне, зараз важко зрозуміти, які конкретно причини того, що люди створюють або НЕ створюють собі ніки. Це вже залежить від характеру людини і її "філософії інтернетівського буття")
Особисто для мене набагато цікавіше спілкуватись з людиною, яка дотримується певної анонімності і не виставляє про себе практично всю інформацію (починаючи з власного імені і закінчуючи своїми вподобаннями та фото). Таким чином зберігається певна інтрига у спілкуванні, що стає поштовхом для того, щоб по маленькій крапельці збирати про людину ту інфо, яка б тебе цікавила найбільше і яка б в майбутньому могла стати хорошою причиною вашої дружби)

но тем не менее в качестве ника ты выбрала имя, а в профайле стоит наверное твоя фотка

я вкурсі :)
але в своєму коментарі щодо даної статті я не говорю за себе і за свій профайл, а загалом висловлюю свою думку щодо явища анонімності. все)

ну как-то просто из коментария видно что ты за анонимность в нете, а глядя на твой профайл мнение обратное

тоді ти не зовсім правильно зрозумів мій комент
для мене цікавіше, коли мій співрозмовник "трохи анонім")
і взагалі, в мене вже складається враження, що мій профайл тут - це просто надзвичайно багате джерело для одержання всієї необхідної інформації про мене))

Тут скоріше можливий варіант, що ти розчаруєшся, бо образ, котрий склала про людину спочатку, не співпаде з реальністтю

суть в тому, шо образ, який складаєш про людину через анонімне спілкування часто є більш реальним чим "реальність". будучи анонімною людина стає більш розкутою і відвертою.

думаю, навпаки, в реалі дійсно може бути багато розчарувань, віртуальний співбесідник часто може здатися цікавішим, приємнішим, розумнішим зрештою, ніж він є насправді, тому що є додатковий час обдумувати\придумувати\гуглити та формувати відповіді в діалогах.

людина, яка вміє нормально оперувати інформацією, грамотно гуглити і думати над відповіддю то є розумна людина ) крім того, почуття гумору і дотепність підробити важко і мудра людина підробляти їх не буде. а якшо людина користується додатковими джерелами інформації при спілкуванні то це тільки збагачує дискусію.
в реалі розчарування буде через то шо раптом виявиться, шо в співрозмовника рожа прищава, зуби криві, церебральний параліч і аутизм чи шось таке..

ну, може і так, а може й ні. "соображалка" теж має працювати. людина може надрючитись швидко гуглити і думати над відповіддю, а в реалі тормозити і спілкуватись вигаданими пиздженими вконтактівськими цитатками. двічі на таких наривався особисто).

але по-моєму за тривалим анонімним спілкуванням з людиною в неті, а особливо в чаті, можна краще чим в ралі побачити хто вона є.

як на мене, в чаті навпаки можна побачити що завгодно, але ні в якому разі не справжність людини. в чаті спілкуються усі з усіма і теми розмов зазвичай або троління одне одного (), або "як справи? все добре. а в тебе? в мене теж окей". на цьому і поговорили. а коли спілкування переходить в особливий режим "приват", ось тут і відкриваються усі таємниці…) ти вже знаєш, що не виставляєш свої проблеми, бажання, думки на показ усім, тому і сама форма спілкування стає зовсім іншою.

ну значит ти не була в чаті в хороші часи. тролінг став захистом людей від можливого нападу лише в останні роки.

так, на даному сайті я лише нещодавно, тому щодо ситуації спілкування в чаті в "хороші часи" буду мовчати, так як не знаю деталей)
щодо тролінгу - це взагалі окрема тема) "захист від можливого нападу". МОЖЛИВОГО нападу. от цікаво, яким чином людина відчуває, що на неї зараз нападуть?)
і взагалі, мені здається, що це не захист якийсь там, а просто непереборне бажання людини погратись, покепкувати, погонити (і ще багато інших синонімів) з іншої…
кожен шукає спосіб як отримати задоволення, і в кожного для цього - свої методи

в україні останнім часом людина завжди відчуває, що на неї нападуть. коли в інтернет було менше українців, це відчуття не було таким сильним як в реалі.
те, що ти називаєш кепкуванням і гоном - є просто самоствердженням за чужий рахунок. воно стало одним з основних джерел задоволення в інтернеті на заміну задоволенню від щирого спілкування.

так, я в мені ще лишилось трохи оптимізму, я знаю, що ще є люди, яким цікаве відкрите та щире спілкування) вони дійсно є, вони МАЮТЬ бути. можливо, навіть і тут, на рокльвові…

такі люди зайжди є, просто тепер вони відчувають той же тиск, як і в реалі і бояться бути висміяними чи ображеними.

нє, от дєвучька Марина права. насправді ніхто не уявляє реально отого тиску соціуму в справжньому житті. всі віртуальні хомячки переважно так себе і позиціонують - як нев'їбенно круті та остроумні індивіди. і саме тому намагаються спроеціювати своє віртуальне альтер-его в реальне життя. саме на цьому моменті і з'являються меми про ТП, дибільних ідіотів і т.д. тобто, людей, які тупо бездумно-абсолютно впевнені, шо в житті вони такі ж круті та умні , як і в соц-мережах. хоча насправді це зовсім кардинально протилежно…

Я не думаю шо всі прям аж вірять в свою крутизну. Вон дослідження недавно було, шо в соцмережах люди заздрять чужим фоткам і статусам і в результаті прагнуть до таких самих фоток і статусів. Думаю, коли в людини є її онлайн-паспорт, вона намагається зробити його ідеальним, щоб інші заздрили.
Натомість в анонімному спілкуванні людині немає смислу прикрашатись фотками і єдиною характеристикою її особистості є те, що вона говорить.

ну ок, не стовідсотково всі, але більшість - гарантовано. плюс, якшо тематика створення "онлайн паспорту" - щоб всі заздрили, то на сцену апріорі виходить прикрашання, прибріхування і т.д., такий собі віртуальний фотошоп. Ніхто ж не ідеальний, а для того щоб здаватися ідеалом та викликати почуття заздрості у інших, потрібно себе припіднести на красивій тарілочці.

Робити ідеальною свою сторінку ВК чи у фейсбуку, щоб інші заздрили… Мені здається, тут потрібна думка досвідченого психолога, так як я абсолютно не розумію мети чи кінцевої цілі таких людей)
Якщо ж вже розвивати далі думку про те, що багато з нас так прагне "до ідеальності", то не впевнена, що створення людиною ідеального (знову ж таки, на її думку) он-лайн паспорту" з гарними (на її думку) фото, музикою, підписками, цитатами, власними висловлюваннями буде для всіх якимось там показником. В кожного свої смаки та вподобання, комусь буде подобатись лише музика на сторінці цієї людини, іншому - лише вислови, а ще іншому взагалі буде пофіг на "внутрішній світ", головне - щоб ця людина приваблювала його зовнішньо. Ідеальним для всіх не будеш, тому в таких речах я, на жаль (або на щастя) не бачу жодного змісту.

люди себя не считают красивыми вообще. и всегда завидуют другим. есть прямые волосы? - надо завить. Кучерявый от природы? - срочно выровнять всё! и в таком духе.

прикольное видео про то, как чуваку рисующему портреты по описанию описывали себя сперва сами люди, а потом другие. и в итоге два портрета сравнивали и показывали:

+++

насправді не всеодно, тому нігде мого імені, окрім як в профайлі тут, не вказане, не говорячи вже про шось детальніше

Ім'я:
the book


приємно познайомитись))

статься ни о чём, как по мне.
будь анонимом хоть тысячи раз каждый день где угодно.
ничего не изменилось и всегда пожалуйста.

но ожидать что соц. сети (сик!) будут анонимными? это же ересь какая-то. на то они и соц сети. всё равно что паспорта, сука, не анонимные. сожги паспорт, выкинь водительские права, съешь свидетельство о рождении, уйди в лес на месяц - вернёшься будешь анонимом. всё заебца. вот только благами цивилизации изволь не пользоваться.

а так, то бери себе эльфийку и иди в линейку пацанчиков молодить - никто не мешает.
или хотя бы тут - на РЛУ - создал ник и пизди что угодно.

Та нє, стаття про те, що бути анонімним стало неприродньо. До того як з'явились соцмережі, головними місцями спілкування в інтернеті були такі сайти/форуми/чати як цей і люди навіть не задумувались про те, щоб писати свої справжні імена. Тепер центром інтернету є соцмережі і люди відвикли від анонімності. Тобто, наступні покоління вже не будуть шарити в чому прикол бути анонімним. А анонімність дає великі переваги. Коли людина пише своє ім'я вкантакті, вона потім повинна за тим іменем доглядати, намагатись втримати його, постити лише те, що показує її в позитивному світлі, створювати цьому імені позитивний образ, слідкувати за словами. Є випадки, коли людей звільняли з роботи за те, шо вони ляпнули фігню чи залайкали щось непристойне вкантакті. А будучи анонімною, людина може дозволити собі бути собою, говорити глупості, виражатись, як вважає за потрібне не боячись, що її осудять. Це сприяє творчості, дає можливість побороти комплекси, познайомитись з людьми, з якими ніколи б не познайомився в соцмережах. І багатьом це вже не буде доступним, бо вони просто не знатимуть, що анонімність є, або вважатимуть її поганим тоном.

ну ок. но ведь 20 лет назад ваще инета не было.
так чё ныть, ой как было хорошо в старые добрые времена, но не слишком старые, а такие которые начались, когда я уже был в старшей школе, а закончились, когда я ещё институт не закончил?

Я теж ниття не люблю і в самій статті ниття бачу. Скорше заклик подумати, як можна змінити ставлення до анонімності. Ясне діло, шо світ дуже швидко міняється, але якшо пару років назад було якесь хороше явище, а зараз воно втрачається, то можна задуматись над тим, як його зберегти.

вот читаєш цей комент і фізично відчуваєш усю силу ідіотизму. спочатку так кап-кап-кап, потім сильніше, потім ще сильніше, а потім одразу потоком, сприяєтворчостідаєможливістьпоборотикомплексипознайомитись, як відро вилили на голову. з точки зору тексту, здається, найпотужніший твій коментар, з тих шо я знаю.

Не розумію я, чого ти такий мудак, Вадиме.

вот тут три статєйки, може кому буде цікаво, як не втратити анонімність
http://habrahabr.ru/post/173461/
http://habrahabr.ru/post/174451/
http://habrahabr.ru/post/176911/

анонімність в інтернеті - це як дєвственність.

Стаття написана за підтримки КО і зриває покрови з фактів, що давно зрозумілі для людей, що хоч раз над цим задумувались.
Анонімність дає змогу висловити свою думку не підганяючи ії під соціальні стандарти. І не опасаючись шо мама прочитає і не пустить гуляти.
Використання імен не є проблемою поки є можливість назватися Васєю Пупкіним. Хоча по суті явище ракове.
А от прив'язка аккаунтів до мобільних і гіпотетична прив'язка мобільних до паспортів - це піздєц.
Соцсєті не потрібні. Ктулху прокинеться і зохаває їх творців.
Так то.

ну, в мене останнім часом якийсь пунктік на цю тему. вже давно видалив або змінив свої профайли і екаунти де згадувались якісь мої дані, в жодній соціалці, блозі чи форумі не фігурують ім'я, прізвище, дата народження і місце проживання - з контактів, лише неосновний мейл, який використовується якраз для таких реєстрацій. наразі з анонімними реєстраціями ніби немає проблем. дехто звичайно вимахується -то одразу йде лісом. гугл шось вийобується, мол, імя і прізвище вашого гугл-екаунту (Cheshire Cat) - може бути несправжнім, доведіть це і бла бла. два рази послав їхній супорт наюх, і відмахались нарешті.))) але це все звичайно так, забавки - кому треба інфорамція і дані - той їх завжди знайде, якщо постарається.

а, ну і в браузерах завжди заблоковані всякі сторонні кукі, стоїть пару плагінів сторонніх, які блокують трекання і т.д. і т.п.

а шо за плагіни?

погугли на гугл аппсторі, наприклад "Do not track me" та інші їм подібні. фактично вони роблять те, що і настройки браузера можуть - вирубують кукі і локейшн трекінг, але роблять це ніби ефективніше. ну і нікуда без едблока. ващє чюдесний плагінчик.

статья напоминает мне о том что скоро то, что казалось естественным и само собой виделось в будущем, станет дедушкиными сказками)

я начал пользоваться интернетом где-то лет 10 назад. вначале это было больше у кого то, потом дома. по тому что я видел - как раз еще чуть чуть захватил старое. к соцсетям присоединился позже. забавно, но мой основной ник (были и другие на других форумах, но они как то отсеялись) - вначале являл собой реальное имя с привязкой к месту жительства) что то на манер старых прозвищ - когда указывалось место откуда ты родом ( типа Гвидо Аретинский). И мне это нравилось так как в среде загадочных ты выглядел человеком, тем не менее больше обо мне информации никакой не было так что я при этом также чувствовал свою уникальность в анонимности) в итоге ник сократился и стал компактным и удобным.
было в моей жизни счастье знакомства с людьми с которыми долго общался на одном форуме - и вроде бы знали уже друг друга хорошо, но все таки встретиться в реале - это была как сказка) и при том что у форума теперь есть страничка вконтакте - в ней практически общение не ведется. обычно в случаях какой то поломки. а некоторые дорогие мне люди, которых я даже по нику и держу в памяти, в соцсети вообще не входили и остались где то в этом удивительном мире собой.
хорошо если есть и то и то. по сути соцсеть - это публичный сайт. в интернете теперь есть общественные места и частные территории) анонимность - это интересный опыт, и думаю она сохранится даже при ужесточении мер.

я помню, что когда я подписался ником в соц сети, после того как пару лет был просто под именем своим, то на меня девушка обиделась, т.к. решила, что я таким образом хочу "зохватить всех тьолочек из онлайна". думала, что я стар какой-то невьебацца =) мило, имхо.

Ну, все ніби так, як Отар і написав, але не бачу ніякої трагедії. Щодо безпеки: нік не є перешкодою для спецслужб (в статті про це написано), але публічність і популярність журналіста чи громадського активіста в мережах, вважаю, йде на користь як його безпеці, так і діяльності. Читачі швидше отримують і поширюють інформацію. З іншого боку, є люди, які у тому ж фейсбуці готові своє свіжовисране гімно сфоткати і опублікувати заради кількох лайків. Мабуть саме такі найбільше радіють через запровадження тотальної публічності.

ну якби я не намагався хоч якось донести свою музику до людей, то клав би орган на соц сайти. Убого сидіти цілими днями в тому гівні. Але як засіб так сказать самореклами - дуже навіть хороша штука.
Є і невеличкі плюси, один із яких це спілкування з людьми за бугром!

Щоб донести музику до людей, треба йти від сердець до сердець

і лишати аритмію?)

зара серця людей в ІНТЄРНЄТЄ, нажаль

А чо нажаль? Це круто.

чим? згадати яке було спілкування раніше і яке зара… журба!

А на рок львов весь день сидіти - не убого?

ви кумедні :) я за той час встигаю і попрацювати (навіть заробити) і спортом позайматись :)
якось так

"Убого сидіти цілими днями в тому гівні." ну то что ты тратишь время на важные комменты на рокльвове намного лучше)

вот сейчас я например клипаю OFFICIAL VIDEO ^__^

занимайся єтим почаще

ну от шо тебе заставляє так зверхньо звертатись до людини?

количество его сообщений на форуме аналогичного качества и содержания. не вижу в этом ничего плохого. делаю это искренне и безнаказанно)

чем больше я буду делать видео тем больше буду тут коментировать, ты етого так желаешь?

прочитала я статтю:-) мені здається, що автора не оминуло одвічне прагнення романтизувати минуле. розанонімлення то ж природно дуже для людини, бо найцікавіша і найважливіша тема для кожного є він сам, ніхто не скаже , що він нудний та нецікавий, всі для себе яскраві особистості.
А взагалі, то дуже спірне питання- чи ж то добре говорити, що думаєш ховаючись за віртуальною маскою?! Чи так то добре створювати себе- інакшого чи інакших?За слова потрібно відповідати і тому якщо ти умовно кажучи не можеш послати на йух в очі, то чого давати можливість це зробити деінде? Навіщо два окремі світи, де в одному я просто Оленка, а в іншому ідеал ( у мому ж розумінні) Тобто це все до того, що це тема досить серйозна філософсько- психологічна (якийсь такий термін:-)

Думаю, той автор добре розбирається про шо говорить і не схильний сильно романтизувати. Анонімність в інтернеті дає можливість спілкуватись відвертіше і бути собою в більшій мірі.
За слова потрібно відповідати? Подивись під таким кутом: якшо якісь гопники можуть чмирити слабшого в реалі, то в неті вони теж мають право його чмирити? Чи така людина має право побути свобідною від того образу, який в неї склався в реальному житті і відволіктись від пов'язаних з ним проблем.
Розанонімлення, воно природнє, але анонімність в історії теж завжди присутня. Люди могли зізнаватись в коханні в анонімних листак, чого б побоялись зробити в реалі. Анонімно можна зробити речі, які боїшся зробити публічно. Це включає як погрози і залякування, так і допомогу. От ше приклад з реалу, шо є різні клуби анонімних наркоманів і алкоголіків, які допомагають людям боротись з якоюсь проблемою не розкриваючи свого імені.
Я до того, що повністю погоджуюсь з автором статті в тому плані, шо анонімність в інтернеті повинна бути і шо вона дуже важлива.

так ти ж просто говориш про інш сторону медалі, немає як ні чорного так ні білого, все з плюсами і мінусами йде в комплекті. й як на мене розанонімнення виховує так як і реал відповідальність за свої вчинки і розуміння того що все має наслідки, однак звісно має рял недоліків. ну і також варто ж пам‘ ятати що всерівно це вибір кожног залишатись анонімом чи ні, хтось десять років тому називав себе Григорієм, а хтрсь зараз може назватись зеленою феєю ( згадалось:-). Вибір за користувачем + я вже про це в чаті говорила- будь який ресурс, що передбачає спілкування одночаснопередбачає розанонімлення- десь більше десь менше, бо людихочуть говорити про себе, розповідати про своє життя і слухати про інших реальне, а не вигадана.
І ще таке питання- а що хорошого в тому, щоб люди привчались говорити відверто тільки коли сховані за віртуальним образом? Чому маша замість того, щоб виховувати в собі вміння відверто висловлювати свої життєві позиції, заховавшись за ніком буде щось там щиро розповідати? Ти багато апелюєш до слова щирість? як щирість може бути там де людина створила собі нік і сховавшись за ним говорить?
Ті всі товариства ( я не знавець в питані) мені здається на страсі людині публічно визнати свою проблему, тому це роблять анонімно і то анонімність відносна досить в своїй суті.
Словом мені здається і мед яд і яд мед, тому нема чого узагальнювати, що от анонімно класно а навпаки - ні.

*товариства побудовані ( і взагалі текст набраний швидко на сенсорі тому прооооостіть всі ляпи там:-)

> Вибір за користувачем

Так от суть в тому шо публічність стала нормою і наступні покоління будуть вважати анонімне спілкування чимось постидним, заганючи всіх в рамки, де спілкуватись треба лише від власної особи.

> а що хорошого в тому, щоб люди привчались говорити відверто тільки коли сховані за віртуальним образом?

Так ніхто не каже, що "тільки". Але перший крок буває дуже важко зробити пулічно.

> як щирість може бути там де людина створила собі нік і сховавшись за ним говорить?

Це саме така щирість як в любовних листах від таємного шанувальника. Я вже наводив цей аргумент. Коли ти не відчуваєш на собі осуду оточуючих і тиску норм і правил то можеш бути собою в більшій мірі. Шо ж тут не ясно?

> Ті всі товариства ( я не знавець в питані) мені здається на страсі людині публічно визнати свою проблему

А звідки цей страх? Людина боїться, що коли вона скаже шо алкоголік, її будуть сприймати виключно як алкоголіка, з насмішками і осудом. Від цього і рятує анонімність.

Ну і не узагальнював я, просто казав шо позитивна сторона величезна і дуже важлива щоб нею нехтувати.

кава буває чорною.
шоколад вже буває і чорним, і білим.

о бляшемер втратив свою анонімність в сусідній темі :)

Пізнавально.

бля, лол, что ты ПОЗНАЛ?
не, реально, какие правды тебе открылись?

Я написав це з елементом іронії.

Стаття це тупо пагрустішка про давні часи.
Кому потрібна анонімність, той її собі забезпечить.

та питання ж не в тому,як її забезпечити,а в тому що тепер анонімність прив'язується до якогось негативного контексту. і це привід для пагрустішкі

Власне!
А чому вона прив'язується до негативного контексту?
Тому, що інтернет це вже не паралельна якась реальність, а саме, блін, звичайнісіньке життя. Тому ми й сміємось з смішних підписів Сінді де Львів. Тому викликають пересторогу люди, які ховають ім'я.
P.S. Пишучи це, я усвідомлюю, що сам ховаю ім'я.

ховаєш?))емм..
в ніках був зміст до появи і суттєвого розгортанння соцмереж. а потім, коли ти оприлюднив усе, ледь не адресу(хоча фейсбук тепер і адресу твою на карті знайде - всім покаже), то куди вже там рипатись з обличчям школоти десятого класу))

Ну це не моє ім'я, єслі шо.

Цікаво. Із автором статті згідний.

боян в тему:)))

никнейм - "бабочка"
имя - "скрыто"
фамилия - "скрыто"
год рождения - "скрыто"
мейл - vikaivanova1985@gmail.com

85, ниче так еще

Старуха

всего на три года меня старше

Всего на 11 лет меня старше;)

ну вот мы знаем о тебе еще один факт

Так я ж не приховую це;)