Stare Misto. Враження.

FuckinFunky | 68 | Розділ: Враження | 23 травня 2010 0:25

Тільки-но повернулася додому з вищезгаданого культурного заходу.
Вражень достатньо, але все по порядку.

виступ DJ Scratchy безсоромно пропустила - казати нічого.
прибула до місця призначення якраз під час перфомансу The Urban Voodoo Machine і якось одразу промайнули думки на зразок "це точно воно?". Хлопці лабають щось у дусі Gogol Bordello, але приблизно на рівень нижче. важко охарактеризувати мої враження від них, скорш за все, вони просто відсутні.
наступними на сцені з'явилися The Dreadnoughts з далекої Канади, які вирішили порадувати нашу публіку панк-роком і в перервах між піснями викрикали чистосердечні зізнання у тому, що приїхали сюди потрахатись .
поступово переходимо до хед-лайнерів.
як тільки зазвучали з колонок перші електронні звуки, більшість присутніх одразу запрямувала до сцени. особисто для мене, IAMX, а точніше Chris Corner, - це те, заради чого я вирішила відівдати цей захід, хоча білєтікі дістались і так на шару. саме завдяки Крісу & Со весь стадіон відчув справжній драйв якісної європейської танцювальної музики. велика вдячність йому за таке чудове дійство, яке відбувалось на сцені та передалось у зал. незважаючи на дощ, який розпочався десь у середині його виступу, певно жоден з присутніх не покинув площадку, а продовжив насолоджуватись музикою під парасолькою.
далі ще краще: на сцену піднялися Goran Bregovic із своїм оркестром (загалом близько 8 людей). і розпочалися справжні, щирі танці. люди навколо дійсно насолоджувалися подарованою Гораном атмасферою щастя та легкості. навіть я пустилася у неймовірні етно-танці, мождиво сербське коріння дає про себе знати . між іншим, молодший Бреговіч, має чудовий голос. найбільше запам'яталась та повеселила фраза Горана:
"as you know, we are wedding and funeral orchestra… but don't die, we are too expensive for funerals "
вихід на сцену Океану Ельзи значно затягнувся через технічні причини зі звуком, однак публіка під сценою розважала себе вигуками накшталт "Снєгурочка!…" або "Виході подлий трус!"
коли ж нарешті Славко Вакарчук піднявся на сцену і залунали перші акорди "Там, де нас нема", стадіон заглушив крик радості шанувальників Океанів. Хлопці відіграли на високому рівні, хоча, якщо бути чесною, я їх не дуже катірую, хіба що старі до болю знайому хіти.

p.s. як би ж ще львівські таксисти були адекватні