Вісімдесят років Ліні Костенко

вітаємо)
доречі Янікевич тоже привітав =)

якунович правильно

хулє, вона ж йому жопу вже встигла полизати… своїм трактатом про його череп і високий статус

цилку в студєю!

сорі, переплутав її з Ларисою Скорик )))

круто переплутав ))

мені соромно, чесно

хто така лариса скорик о_О

це зараз неважливо. колись вона було соратницею вячеслава чорновола.
хто такий чорновіл - юз гоогле.

мда-уш

http://kirovograd.proua.com/news/2010/03/18/122549.html

80 - баба ягодка опять…!!!
вітаєм…!!!

а кто это?

Прочитай! http://uk.wikipedia.org/wiki/Костенко_Ліна_Василівна

читал, там ничего интересного. написано, что это поэтесса которая никакого отношения не имеющая к року. может быть они упустили те моменты, где рассказывается, что на её стихи Гадюкины писали песни?

з.ы. заинтересовал только список лауреатов премии Шевченка - столько ноунеймов и с такими кгхм… произведениями…

був такий рок гурт скрімерз. то в них була пісня на слова ліни костенко.
саме тому ця стаття тут… о містере справедливісь…

а сразу так написать слабо? =)

я просто вот эксперимент провожу соицальный, не так давно мне половина форума РОК.львив.уа доказывала, что не знание группы U2 абсолютно нормально и допустимо.
но не дай боже задать простой вопрос про дорогую Линночку и сразу тонна умных аргументированных каментов и масса полезных оценок аля "в школу" =)

я к тому, что пока что, большинство любителей культуры украинской проявили себя мягко говоря не с лучшей стороны.

погоджуюсь. такі феномени є…

ібо в школу.

нацек якіто

а мені особисто приємно що люди саме так реагують на питання хто така Ліна Костенко

люблю її!!! тьотка молодчина! вітаю

вірш хароший, загалом не люблю.
думав вона давно вже померла, а оказується нє. он який він просвітницький роцкльвів

Шукайте цензора в собі.
Він там живе, дрімучий, без гоління.
Він там сидить, як чортик у трубі,
і тихо вилучає вам сумління.
Зсередини, потроху, не за раз.
Все познімає, де яка іконка.
І непомітно вийме вас - із вас.
Залишиться одна лиш оболонка.

а цей вірш мені недовподоби. -ння -ння собі трубі рас вас. не круто це

цей вірш був тобі замість мінуса, пух.

слався ліна костенко, надія всіх вбогих, символ миру і людяності! не знати Твоєї біографії се шок і ужас!
слава роботам!

имя Богини пишется через одну с большйо буквы!
Манкурт!

шота її поезію зазвичай феміністки люблять читати…

Але її твори дуже прикольні. Тре програму телепередач глянути - може сьогодні з нею якесь імнтерв'ю буде :)

Феміністки вже давно перейшли на Забужко. а радикальні взагалі не читають ліричної поезії, щоб не розслаблятися.

Костенко не дає інтервю

феміністки?! з якої це речі?

треба глянути чи сьогодні в програмі телепередач не виступають феміністкі

та вона якраз проти фемінізму (в тому вульгарному сенсі, що зазвичай мається на увазі). вона завжди казала, що чоловіків треба шанувати і пилинки з них здмухувати, а не бочку на них котити, бо "ображені ображають", але притому вони повинні бути гідними такої шанобливості.

"я виколупую з-під льоду свій народ"
важко вибирати улюблене з Ліни Костенко.
оцю пісню, "Між іншим", дуже люблю і часом граю під гітарко.
шкода, що хороші письменники приречені паплюжитись шкільною програмою і відповідно викликати ненависть і упередження, шкода.

маркес, ремарк, воннегут - как-то пережили школьную программу.

видимо если писать книги, а не хуйню про духовность, то есть шансы выжить и не вызывать ненависть.

відімо ти погано знайомий з творчістю Костенко, або просто кортить потролити. крім того є ше такі речі як "справа смаку" і "терпимість".
а щодо шкільної програми - лічьно в мене школа відбила будь-яке бажання відвідувати уроки, на яких розглядаються улюблені письменники.

я написал, что хорошие авторы хэйт не вызывают.

ты написала, что любишь костенко; ненавидишь, то что преподавали в школе; ты ходила в школу; лину преподавали в школе = ты ненавидишь лину…

и я после этого ещё и троллю?

пушкин, шевченко, толстой, леся украинка - вызывают хэйт - слишком много духовности
лермонтов, некрасов, гоголь - пофиг - духовность в норме, но не не особо нравятся.

вона написала, що ненавидить шкільні уроки про улюблених авторів. це не те саме, що автоматичний хейт до них. крекер не відвідувала б швидше уроки, ніж розлюбила б улюбленого автора.

в мене викликало хейт, всьо, шо викладали в школі люди, які не люблять літератури вапшє і дотримуються якихось грьобаних стандартів у викладанні.
співчуваю твоїй бездуховності

"подивишся - і що воно таке? не допоможе й двоопукла лінза. ніби ж людина, все у ній людське, але душа ще з дерева не злізла."

шо за духовность, мать-перемать?! хейт хейт хейт!!1

ізвєні, виривається часом(( *пашла калоцца*

ухти! в тебе були маркес і воннегут в школі?!

маркес у мене точно був, за вонегунта не скажу. хто це ваше такий?

уууууууууу :) зараз мінус буде. причина "Глянь у Вікіпедію"

спасибо, кэп.

ти що, в школу ходив?!

Русская школа, видимо, имеет и плюсы.

в будь-якій школі головна проблема - нав'язування думки. коли тобі десять років кажуть: "Шевченко - пророк і геній і ви маєте його любити", то це викликає природний внутрішній спротив. Я в 9-му класі, коли там семестр Шевченка, на літературу ходити не міг.

от саме це я й мала на увазі. поки не закінчила школу, взагалі не могла дивитись на того переюзаного бідаку Шеченка.

Я цього місяця педагогічну практику проходив і якраз Шевченко у 9-му класі. Поговорив з дітьми відверто і вони із захопленням прочитали "Великий льох", "І мертвим, і живим…". Вийшли захоплюючі уроки. Просто це треба докласти зусиль на уроці, розказати їм про справжнього Шевченка, про історію і тоді їм стає цікаво. А на вусату ікону дивитися їм не хочеться.

такий підхід, конєшно, вітається, мови нема.
але з чого ти взяв, що знаєш справжнього Шевченка?
як на мене, в школі треба розглядати твори, а не авторів, і звичайно ж не на навязувати учням якусь загальну думку. хай у кожного буде своя.

я просто перестал ходить на русскую литру. было невыносимо - согласен. но виню лишь учительницу. точнее обоих учительниц.

первая всегда внушала Белинского и за собственные мысли ставила плохие оценки. мы ей даже сказали прямо, что раскусили её и если захотим, то будем ей по белинскому всё писать для оценок - ничего не поменялось, кроме оценок. мы перестали ходить.

вторая была напыщенной дурой, которая про престпление и наказание такое рассказывала:

Раскольников = Раскол
Родион = Родины
Романович = Романовых

а число 12 фигурируеще в книге неоднократно означает не что иное, кроме как 3 * 4,
где 4 - стороны света,
а 3 - отец, сын и святой дух (так что я думаю, вы понимаете откуда корни растут у моей ненависти к духовности).

она не читала сочинения вообще, а я их очень любил писать всегда, и ставила оценку по среднему уровню успеваимости. т.е. у отличников всегда 12ть и похуй.
я провёл эксперимент и на протяжении полугода писал сочинения, где имя автора использовал в уменшительно-ласкательной форме: "Мишаня Булгаков, Михуло Булгакович" и етц, в конце года показал завучу - получил за это 3 по 12ти бальной за Гос Экзамен.


по украиснкой литре в 10-11 классах была прекрасная чувиха и проблем не было.

ахах, круто про достоєвського ))

цікаво, справді. а хто ще з таких гучних імен входив у програму? а селінджер, селін і боріс віан?
може, вам інше міністерство розробляло програму?
до речі, з костенко тіки уривок "марусі чурай" був у програмі. в мене.

платонова в програму закинули. це як ікону в свинарник ставити, виродки(

ну, я не поділяю популярної думки про хейт. мені моя школа подобалась і охоту мало до чого відбила.

я теж у школі літературою зацікавився. вчителька хороша була. напевно, не всім так пощастило :)

та при чом тут хейт.
платонова школьнік зрозуміти не може фізично і не потрібен платонов школьніку, це не соплі загальньоосвітні з 19-го століття. це вище розуміння і всіх школярів і більшості вчителів. на чорта так паплюжити його(

по-моєму, тебе пожирає гріх гордині. ти тотально недооцінюєш школярів і всіх вчителів чешеш під одні граблі.

да нєт. платонов - це вища література, яку не можна без повноцінної підготовки вживати. це ж як якогось дерріду на першому курсі філософського впарювати

а по-моєму, категорія віку давно втратила актуальність. дітки розвинутіші зара, ніж ти був у їхні роки, старічьок )

нууу дааааааа. може за мене і розвинутіші, але все одно недостатньо розвинуті для платонова. це ж не гаргантюа і пантагрюель і прочі ідіотські казочки. це складна література, яка далеко не кожній людині дана і так от паплюжити її - гріх.

гаргантюа і пантагрюель якраз треба вивчати не раніше універу зі спеціалізованим профілем, як на мене.

ну та какби нормальне вивчення майже кожного художнього твору вимагає чималих знань і розуміння контексту і тд, але це тільки доводить, що шкільний курс літератури - це якась жахлива профанація.
мені треба би перечитати рабле, але наскільки я пригадую, він мені сподобався менше платонова і торму я дозволяю скормити його школярам.

а може, ти його тупо не догнав? ) рабле-то.

ну все що я з нього памятаю - це те, що персонажі там ригали і вели себе крайнє непристойно. я шарю, що мені його треба б перечитати і все таке, але мені загалом не сильно подобається література до 19 ст ( дада я знову шарю, що це жахливо дикунсье висловлювання, але все ж. )

Воннегут і Селінджер були і в мене в програмі.

тьху-ти, не Воннегут, а Маркес. Воннегута не було.

о, в мене теж був селінджер в школі, але на уроці американської л-ри, в оригіналі. тут ця тема періодично випливає )
все-таки цікаво, як ті програми формувалися для різних шкіл.

напевно за чаркою і методом тика.

хороша в тебе була програма. полюбила Селінджера у школі?

та я старалась прогулювати уроки, але майже всьо, шо по програмі було, читала.
а до Селінджера особливо трепетних відчуттів в мене ніколи не було, тут школа вже ні при чому.

у меня была русская литература, украинская литература, английская литература, американская литература и *бомба* зарубежная литература.
если очень интересно, прийду домой, поищу какой-нибудь учебник-другой и оглошу весь список.

ти напросився ) мені дуже цікаво, якщо тобі не надто складно, звісно )
у мене були ті самі предмети, за винятком російської л-ри з 7-го класу, але була інтегрована частина в зарубіжку як окремий відділ програми.

а шо це за школа?

так Селінджер, здається, ж у всіх був. чи нє?

нє. кажу, ця тема регулярно випливає тут у статтях. багато в кого не було селінджера у програмі.

ну, у мене був. а я от любив в садіку Біянки читати. Переглянув трішки кілька тижнів тому і тупо ахуєл від того, шо читав.

Маркес входить в програму - 100 років самотності, Він як приклад магічного реалізму. Ліна Костенко теж входить - Маруся Чурай десь клас 6-7, а в 10-11(не памЄятаю вже) Пастораль ХХ сторіччя.

у мене маркеса не було в програмі. я його сама читала вже після школи.
цікаво, що замість нього викинули зі старішої програми.

завжди дуже любила, знаю півзбірки напамнять, улюблених віршів - море.
в 9-ому класі була на закритій зустрічі з нею, дуже потужна жінка, просто струменить від неї світло якесь. ще тоді вона сказала, що давно припинила писати. шкода, звичайно.
потім іван лучук якось на парі розповідав, як ліна костенко відвалила колись по морді борису олійнику за громадянську позицію ще в 60-их )

останнім часом актуальна тема антисептики в міжособистісних стосунках, тому:

Не треба класти руку на плече.
Цей рух доречний, може, тільки в танці.
Довіра — звір полоханий, втече.
Він любить тиху паморозь дистанцій.

Він любить час. Хвилини. Дні. Роки.
Він дивний звір, він любить навіть муку.
Він любить навіть відстань і розлуку.
Але не любить на плечі руки.

Достойна людина

достойна чого?

Поваги

пасєму не варто було писати про неї стоттю на рокльвові(

вот, кстати, лулзово доставляет товарищ Фурер, кагбе критикуя моё знание литературы: "зле низнати"

а ще цей вірш про наш форум)

В пивничці на лото сиділи п'яні гномики.
Вони кричали: — Хто
поруйнував нам домики?

Вони горлали: — Ми
всіх наб'ємо, налупимо!
Хтось усміхався: — Хми,—
і розглядав крізь лупу їх.

Вони гукали: — Бой!
Іще вина, три порції.
Зітхнула мишка: — Ой,
велика річ пропорції.

називається "причмелені гномики" ))

тут ритміка прикольна

вот тут тоже
http://www.youtube.com/watch?v=o_bGZ4ohjDE&feature=fvw

ам. я шось далекий від того всього. я любиф тіки кафку і всьо.

Сегодня 80-ый день как я дрочу левой рукой…

У 1992 році її було нагороджено Почесною відзнакою Президента України, а у 2000 році - орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня - від цієї "політичної біжутерії" - Костенко відмовилась.

В душе рокер видно))

ріспєкт і уважуха.

Нихера сеДавайте еще блин мне понра…
До этого я 80 дней короче дрочил двумя руками

Мені дуже подобається, не все але дуже багато. Улюблений тяжко знайти. Оцей зараз найбільше мені відповідає)
Я кину все. Я вірю в кілометри —
обвітрені, задихані і злі.
Багато їх у матінки Деметри,
Котра була богінею землі.
О, розмотай шляхи мені, богине!
Світ за очі від себе забіжу.
Рятуй мене, врятуй мене, бо гине
моя душа, задивлена в чужу.
Так ніжно, так беззахисно, так віддано,
так всупереч тверезому уму.
Врятуй мене розлукою і віддалю,—
ні спогаду з тобою не візьму.
В гірких оазах сонячної цедри,
де грім тримає зливу в рукаві,
де тільки версти, дерев'яні зебри,
пасуться в запорошеній траві,—
хай буде степ, хай буде ліс і гори,
хай вибухне земна твоя пралють,
коли лихі на око семафори
мені дорогу смутком переллють!

Я кохаю Вас, Єво. Не виходьте за мене заміж.
Не жалійте мене, хоч і тяжко буде мені.
Я вас прошу, ні слова. Усе передумайте за ніч.
Добре зважте на все, і вранці скажете: «ні».

Світла мрія про Вас співає мені, як сирена.
Прив'яжуся до щогли і вуха воском заллю.
Розумію, це щастя. Але щастя - воно не для мене.
Я боюся Вас, Єво. Я вперше в житті люблю.

Моя Пісне Пісень. Золоте пташеня мого саду.
Корабель попливе, я не вдержу його в берегах.
«Фрам» - це значить «Вперед».
Ви залишитесь, Єво, позаду.
Бо до серця підступить
вічний пошук у вічних снігах.

Тиждень буде все добре.
Цілуватиму Ваше обличчя.
Може, навіть не тиждень, а цілі роки минуть.
Будем дуже щасливі…
Але потім воно покличе.
Ви зумієте, Єво, простити це і збагнуть?

Моя Пісне Пісень!
Вічний саде мій без листопаду.
Ти відкриєш свій полюс. Тебе не знесе течія.
Ви не будете плакать?
Не поставите душу на якір?
Не зіткнуться в мені два начала - Ви і воно?
Я без Вас нещасливий. А без нього буду ніякий.
Я без Вас збожеволію. А без нього піду на дно.

Ваші теплі долоні і мої відморожені руки…
Як вуста одірву від такої сумної руки?
Чи зуміємо жити - від розлуки і знов до розлуки?
А якщо доведеться чекати мене роки?

«Фрам» застрягне в льодах…
А якщо не вернуся я звідти?
Я ж собі не прощу! А якщо у нас буде дитя?!
Ви, така молода! Ви, що любите сонце і квіти!..

- Я люблю тебе, Нансен! І чекатиму все життя.
Все, що є найсвятіше, в мені називається - Нансен.
Хай співає сирена, вона перед нами в боргах.
Я сама розіб'ю об «Фрамові» груди шампанське,
як покличе тебе вічний пошук у вічних снігах.
Подолаєш сніги.Все залишиться, милий, позаду.

«Фрам» - це значить «Вперед».
А на обрії буду я.

оооо))))це теж красивий! мені майже всі її подобаються про любов!!!

напитись голосу твого
того закоханого струму
тієї радості і суму
чаклунства дивного того
завмерти слухати не дихать
зненацька думку перервать
тієї паузи безвихідь
красивим жартом рятувать
слова натягувать як луки
щоб вчасно збити на льоту
нерозшифрованої муки
невідворотну німоту
триматись гордо й незалежно
перемовчати: хто кого
і так беззахисно й безмежно
чекати голосу твого

я цей завжди згадую, коли сварюся з близькою людиною. "перемовчати: хто кого" )

Вона ше жива Оо

а тепер уяви собі, що Ліна Костенко вирішила погуглити, шо цілком реально.
Як ти думаєш, приємно їй буде прочитати такий комент?

ну мені якось все одно буде їй приємно чи ні… я що добра фея що б всім приємно робити ?

ти нє прав. елементарна повага має бути.
або по-мєснаму виражаясь, спєрва дабєйся!

не хочеться троллінг розводити ) я краще помовчу )

ріспект!! ще багато років жити і творити!! Маруся Чурай і Сніг у Флоренціїї просто неперевершені роботи!!!!!!!

вистава дуже гарна в курбасівців була, не знаю, чи ще є, на "Сніг у Флоренції")

ставлять, але дуже рідко(

ех… пробудила та сокира в мені ностальгію…
Костенко зайняла в моєму серці недругорядне місце ще в глибокому дитинстві, і до нині збірка її вибраних поезій завше лежить на стосику разом зі Стусиком і ще купою вічного народу біля мого ліжка.)
маю кілька пісень на її слова, наприклад "затінок, сутінок", але то якось інтимно, більше для себе, ніж для когось.
в десятому класі вивчили з однокласницею пів-на-пів "Циганську музу"… ехх.. красіво)
До поезії треба сходитись,
як до великого вогнища ©Папуша :)

дійсно, важко вибирати улюблене, коли йдеться про Ліну. Вона така воістину тонка і сильна, що слів нема… а всяким меднесам і прочім протестантам радосно і лікующє посвіщяю оцей її вірш:

КОРЕКТНА ОДА ВОРОГАМ

Мої кохані, милі вороги!
Я мушу вам освідчитись в симпатії.
Якби було вас менше навкруги,—
людина може вдаритись в апатію.

Мені смакує ваш ажіотаж.
Я вас ділю на види і на ранги.
Ви — мій щоденний, звичний мій тренаж,
мої гантелі, турники і штанги.

Спортивна форма — гарне відчуття.
Марудна справа — жити без баталій.
Людина від спокійного життя
жиріє серцем і втрачає талію.

Спасибі й вам, що ви не м'якуші.
Дрібнота буть не годна ворогами.
Якщо я маю біцепси душі —
то в результаті сутичок із вами.

Отож хвала вам!
Бережіть снагу.
І чемно попередить вас дозвольте:
якщо мене ви й зігнете в дугу,
то ця дуга, напевно, буде вольтова.

Я, що прийшла у світ не для корид,
що не люблю юрби і телекамер,
о як мені упікся і обрид
щоденний спорт - боротися з биками!

Я одягаю пурпуровий плащ.
Бики вже люттю наливають очі.
Я йду на них!.. Душе моя, не плач…
Ці види спорту вже тепер жіночі.

я затінок сутінок теж дуже люблю!! кігтик клямки )

а ще цей завжди чогось співаю на мелодію "стоїть гора високая" глібова:

ловлю твоє проміння
крізь музику беріз
люблю до оніміння
до стогону до сліз
без коньяку й шампана
і вже без вороття
я п'яна п'яна п'яна
на все своє життя

цей сильний дуже…

Ісус Христос розп'ятий був не раз.
Там, на Голгофі, це було уперше.
Умер од смерті, може,— від образ,
і за життям не пожалів, умерши.
А потім розп'яли на полотні,
у мармурі, у гіпсі і в граніті.
А потім розп'яли його в мені,
і розп'яли на цілім білім світі.
І тіло з'їли, кров'ю запили.
Ще рік, чи два, чи десять, чи довіку?
І продавали образ з-під поли,
і не дають умерти чоловіку.
Куди піду? Куди тепер піду?
Де на землі земля обітована?
Казарми в Гефсіманському саду,
І всі народи — як розкрита рана…

я тебе люблю)

блін. одна з моїх улюбених українських поетес. не знав що такий юбілей святкує. просто чудо.
в неї незліченна кількість прекрасних віршів, якими легко проймаєшся і просто незрівнянні ні з ким поеми!!

бля я хуєю. написали шо в людини деньнародження і коментують та нє я іншу людину уважаю ілі у мене в школі інші люди були, кращі.
ану на імейла шліть поздоровлення кругла дата ж
підіть на площі ринок наригайте партвєйнам бля святкуйте мудачьйо необразовеане день народженя в людини
флут тут розвели

ти трошки помиляєшся) на пл. Ринок портвейни біля Боїмів розпивають і потом ригають рєбята більше по рускому року і уриганству)
а тут все таки як не крути мова йде про творчість і інтелігенцію і таким чином людині віддається честь і повага, згадуючи її ім"я

сердешно вітаю

одна з небагатьох поетес, вірші якої мені справді подобаються. бажаю їй натхнення і щоб писалися і видавалися (бо шось вона їх тепер не дозволяє видавати) вірші.

на світі можна жить без еталонів.
по-різному дивитися на світ
широкими очима, з-під долоні
крізь пальці, у щілину, з-за воріт.
від того світ не зміниться нітрохи,
а все залежить від людських зіниць:
в широких - відобразиться епоха,
у звужених - збіговисько дрібниць.