deadnefor

Місто: Львів | Жанр: minimal

Проект „DeadNefor” був започаткований в січні 2003-го року записом демо-композицій “Hey You”, “First Punk Try” та інших, що увійшли до касетного „живого” альбому під назвою „Гаражний Рок”. Записи проводились на касетному магнітофоні, що робило якість звуку досить низькою. Пізніше, всього за 2 дні, був записаний аналогічний альбом „Кінець тупому маразму”. В же тоді у „DeadNefor” зародився її фірмовий саунд, який все ж піддався різноманітним метаморфозам. Загалом було записано приблизно 4 таких альбоми, в одному з яких, навіть, була фортепіанна партія. По причині відсутності якісних музичних інструментів та відповідного звукозаписуючого обладнання, у травні 2003р. „DeadNefor” як творча одиниця, перестала існувати, а через деякий час були знищені всі касетні записи.

У жовтні 2003р була зроблена спроба перенести одну із композицій (Hey You) із касети, в електронний формат, за допомогою мікрофона Sven. Спроба виявилась невдалою, але стимулювала створення вищезгаданого проекту “DeadNefor”. Вийшовши на новий якісний рівень, DeadNefor досягли кращої техніки виконання і якості звуку.

До початку листопада був записаний перший альбом “School”, який трохи здивував небагатьох критиків, хоч, загалом, сподобався їм. Сюди крім інших опусів, ввійшли три псевдокавера: “Anorexorcist”, “My Way” та “Aero Zeppelin”. Найуспішнішими виявились перші дві. На “My Way” був зроблений future mix, який з'явився у альбомі “I Hate Popsa And I Want It To Die”. Перший альбом DeadNefor був майже повністю акустичним, проте вже там використовувались базові психоделічні ефекти. Як видно – вокал або зовсім відсутній, або ж спотворений і приглушений, що означає відсутність будь-яких ідеалів у цьому напрямку.

Буквально одразу після запису першого, розпочався запис другого, більш складного, концептуального альбому “I Hate Popsa And I Want It To Die”. Тут вперше з'являються чітко виражені психоделічні мотиви і ще більш езотеричні композиції як “Psyhedelic” та “Lasuparetfasdezub”. Ідея антипопси і антикомерції закладена, буквально, в кожній композиції, сама, аникомерційна у всіх відношеннях, назва – алюзія на спродюсований Куртом Кобейном альбом Нірвани “I Hate Myself And I Want to Die” і одноіменної пісні. Другий альбом, на думку деяких критиків, був найкращим, серед всієї творчості DeadNefor. Такі хіти, як “Em Sucks” і “Cello Cross”, зробили його дійсно хорошим.

У січні 2004р. виходить сингл “Sweet Sux Sux Sux” (знову алюзія – на Хімовський “Sweet 666”) зі ще одною грандіозною композицією “Snoogle Google”. Також в нього включаються два ремікса із радянських мультфільмів.

Через два тижні після виходу у серпні 2004р. компіляції “The Elephants”, записується новий концептуальний альбом “Brain Collaps and Beautiful Flowers”, ще більш складний, більш езотеричний, ніж, навіть, I Hate Popsa And I Want It To Die. Тут вже присутні імпресіоністичні форми, і сам альбом, практично, побудований на різноманітних емоційних конфліктах. Подвійне значення назви альбому символізує глибокий смуток (brain collaps) і, водночас, потужний оптимізм та відчуття чогось надзвичайного, чудового і незабутнього – чудові квіти. Крім вже відомих “Anorexorcist”, “Em Sucks” та “Cello Cross” сюди потрапила одинадцятихвилинна minimal-опера, якщо можна так сказати. Саме вона і дала назву альбому. Диск також включає кавер-версію діппарпелівської “Smoke On the Water”, який, разом з оптимістичною “Beautifulday” є, мабуть, найбільш вдалою композицією. Загалом помітне продовження теорії тяжкуватих інфразвукових акустичних рифів і басового тембру, яка взяло свій початок ще з Em Sucks та Bassed Bass.

Як було заплановано, диск “Brain Collaps and Beautiful Flowers” мав бути завершальним у проекті DeadNefor, а сам проект мав бути закритий і трансформований у якесь нове з'єднання. Проте цілком несподівано в листопаді 2004 знову розпочалась активна робота над новим альбомом. Спочатку були записані експериментальні треки, які зовсім не планували включати в альбом. Насправді, аж до лютого 2005 року ніяких планів щодо випуску цих композицій не було. Процес запису зайшов в тупик ще на початку грудня 2004, і надалі не продовжувався. І лише в тому ж таки лютому 2005 було записано ще шість композицій, які фактично стали ключовими і оживили весь альбом. Це “Allforyou”, “Ля-ля”, кавер “Territorial… Sperming?” і три частини ревю під назвою “No, no, baby, go”. Загальна картина альбому чудово відображається його нехитрою назвою “Punk, shit & trush” – ще більш антикомерційна, ніж у свій час “I Hate Popsa And I Want It To Die”. Проте вже в цьому альбомі крім панківського імпровізаційного лайна є дещо попсовіше ніж все, що було у попередніх альбомах. Також цілком несподівано з'являються вокальні партії у декількох композиціях, які додали того, чого не вистачало у всіх попередніх композиціях DeadNefor. Тепер це можна було хоч якось назвати піснями, оскільки до цього було всього чотири-п'ять пісень, у яких були хоч якісь вокальні партії. Сам вокал звучав все ще досить приглушено і в Punk, shit & trush; при записі використовувались різні коруси і фланжери, які помітно спотворювали голос.

Загалом в альбом “Punk, shit & trush” продовжуються настрої і загальний дух гаражного психоделічного лайна, філософію якого так активно пропагує DeadNefor.