"Роздоріжжя" - cкільки людей - стільки й думок! (інтерв'ю)

Swanheart | 2 | Розділ: Інше | 17 жовтня 2008 23:28

Ото занесло мене на цьогорічне Нівроку у файному місті Тернополі)
Фестиваль був організований на вищому рівні – зі звуком, світлом, дротами-шнурами, п’яними музикантами, платними туалетами проблєм не було (тц «Подоляни» - на території якого проводився фестиваль, радо приймав усіх еееее…..туалєтоспраглих ) , п’яні панки мирно спали по куточках, і ковбаса була дешева)). І ще, концерт почався рівно о шостій вечора, як і було заплановано, за що велика подяка і повага організаторам. Всі відіграли суперово – всі і кожен, хто був на сцені віддавався відвідувачам-прихильникам повністю!
Звичайно, нікого не залишили байдужими Н.Три, Мерва, Моторолла, От Вінта…
Але от мене вразив і зацікавив тернопільський гурт «Роздоріжжя».
На них була покладена почесна місія розпочинати Нівроку. Хлопці і дівчата пристрасно взялись за її виконання . Думаю, у душах у них творилось казна-що – страх, цікавість, порив, впевненість, збентеженість. Та на якості виступу це не позначилось аж ніяк.
На сцені дві дівчини - дві стихії: одна, як вогонь, запальна і жвава, інша - як вода, спокійна і цілеспрямована, вони вдало доповнювали одна одну! У клавішника певно велике шило в ееее….. одному красивому місці, бо біля своїх клавішних він і сяк, і так, і побігати би хтів, але синтезатор на плечі не візьмеш і не побіжиш по сцені…..
Мене сильно зацікавили оті люди на сцені, я вирішила познайомитись з ними ближче.

---

І хочу вам представити цих цікавих тернополян. Почну з офіціозу. Отож, склад гурту:
Андрій Борецький – гітара;
Оксана Болюх - акустична гітара, вокал;
Дмитро Татарінов – клавіші;
Христина Болюх - вокал, сопілка;
Дмитро Когут – барабани;
Володимир Чубатий – бас.
Часом створення можна вважати жовтень-листопад 2007 року. Рішення зібрати повний склад було прийняте після перемоги акустичного тріо "Роздоріжжя" на фестивалі авторської пісні "Срібна підкова-2007".
Отакво….
Відспівали вони, злазять зі сцени - захоплені, розпашілі - я схопила дівчат - вокалісток і влаштувала їм допит)
Я: Привіт) Розкажіть мені, як би ви охарактеризували стиль вашої музики?

Христя: Рок. Вважаю, шо відсутність наперед визначеного стилю сприяє його формуванню. Не ставимо ніяких рамок. Думаю, то не є погано…
Оксана: Так, одна пісня блюзова, друга - метальова, третя - гранжова ) вінегретметал)
:-)))))
Христя : Всім музикантам групи подобається різна музика. Кожен вносить шось своє.
Оксана : Мені подобається Мерва. Борецький слухає Сплін, Хелоувін і Сурганову,
Вождь (басист, прим. авт)))) любить гранж, Дімон паверметал і Руслану, Мітяй паверметал і паверметал)

Я: Я так розумію ви сестри. Але ви такі різні, як ви ладите? Ви доповнюєте одна одну, чи вічно сваритесь, матюкаєтесь, бєтесь пательньою по голові?
Христя : иииииии ….вона дослухається до моїх порад , але вона - автор і лідер команди.

Я: А в побуті?
Христя: По-різному буває, але мене не так легко підім"яти під себе ))) (показує язика сестрі) Бувають суперечки, тільки є один принцип - не переносити особисте на групу.
Оксана: Зараз легше ладим. А раніше було шо товклися, як гамани. Вона , до речі, дуже боляче б'ється)))

Я: То Оксана автор і лідер….Скажи, як ти придумуєш пісні, це твої емоції, чи щось уявляяш, фантазуєш?
Оксана: Переважно звичайно емоції. деколи реальні життєві емоції, деколи дофантазовані, ну чи додумані, ліпше так сказати. Тобто - просто йдеш по вулиці, наприклад, бачиш - лежить листок на асфальті, валить дощ, листя жовте і прибите дощем до тротуару - образ викликає якісь емоції, самі по собі додумуються деталі, і пишеться вірш - разом з мелодією.або спочатку ходиш, наспівуєш якийсь кусочок мелодії, тоді береш гітару або сідаєш за піаніно - і одночасно виходить мелодія і слова.
не буває такого, шоб спочатку написати вірш а потім музику або навпаки. пару раз пробувала - виходило, але не ахти.

Я: Звідки взялась ваша назва?
Оксана: Хм…то було так. Ми довго-довго думали над назвою, і раз десь так у глупу ніч приходить від барабанщика СМС «Як тобі «Роздоріжжя»?» Та я йому й відповідаю: « Та нє, не бачила». А він «Та тьху на тебе, то назва для гурту!». От так)))

Я: Емммм… «Роздоріжжя»… А у вас у гурті бувають роздоріжжя, розходження в думках?
Христя: Скільки людей - стільки й думок)Бувають суперечки, куди без них) Ну, до насильства ще не доходило))) Стараємось мирно дійти компромісу)

Я: А як щодо характерів ваших «співгрупників» ( о, я слово вигадала, тре запатентувати)?
Христя : Гітарист грає на струнах душі, барабанщик - на нервах, Андрій (гітарист) - дуже романтична, душевна натура. особисто для мене - найкращий друг.
Оксана: Так, для мене теж Андрій є хорошим другом. Можу додати - Діма(барабанщик)- запальний і дуже енергійний, завжди повний ідей, басист - загадковий) любить грандж і свою доцю)))

Я: Тепер тяжка артилерія- розкажіть як ви зібралися всі докупи?
Христя: 3 жовтня пройшли в фінал «Срібної підкови», 27 - виграли фінал ( то такий був фестиваль авторської пісні та співаної поезії) , після того задумались грати повним складом.

Я: Тобто ще рік тому грали акустично?
Оксана : Так, Борецький копнув мене в дупу з тою підковою - каже давай на конкурсі зіграємо, в тебе файні пісні)

Я: А як знайшлися решта учасників?
Оксана: Барабанщик і клавішник були у гурті «Realm of Desire», потім був гурт «Відьмак», грали переважно українські народні пісні. Був період, що я була у них вокалісткою.

Я: А як вони тебе здибали? Підібрали, як валялась п’яною під парканом?
Оксана: Майже) Мене знайшли наступним чином - в 2003-2004 я, разом з Росликом -гітареро Лос Колорадос, мали групу «Просто блюз». І на одному з простоблюзівських концертів, вони мене зовиділи і захтіли, жеби я з ними грала (а насправді просто були голодні на дівок))))))) А тоді вже Андрій спровадив нас на «Підкову» до Львова)

Я: ахахахаха))) Значить є четверо членів команди…. А басист? А Христя?
Христя: Після «Срібної підкови» вирішили таки зібратися повним складом і знайшли басиста, бо шукали!)))))
Оксана: А Христя –моя сестра, і чудово грає на сопілці , та має гарний голос)
Христя: Соромлюсь)))

Я: Дякую, дівчата, за бесіду, бажаю успіхів, надіюсь побачимось і почуємось)


Посміхайтесь, це дратує))))