Контролери і гітари.
Наші чиновники знову роблять вигляд шо працюють. Ввели нововведення. Точніше доповнили попереднє. Раніше, їдучи в троллейбусі або в трамваї достатньо було купити білет в кондуктора і все. Потім придумали цікавіше - купити і закомпастувати. Справді, так веселіше. Особливо якшо троллейбус (трамвай) переповнений. Скрутившись равликом та вигнувшись дугою передаєш гроші, роспрямляєшся, чекаєш, потім знову скручуєшся та вигинаєшся, береш квиток, але вже не вигпрямляєшся , як раньше, а вигинаєшся ще в бік компостера. Незнаю для чого ці уроки пантоміми, але чиновники нібито працюють, нібито при ділі. Але кажуть що, біда не приходить одна і правильно кажуть. Ясно було, що цим чиновники не обмежуться. Вони якшо почнуть робити вигляд що працюють, то їх довго не зупинеш. Не на тих напали. Цікаво було шо вони ще придумають. Заплатив, прокомпостуав і шо далі? Кліпнути очима десять раз? Доторкнутись до кінчика носа кінчиком пальця? Впасти на коліна і здійснити намаз? А може далі пішки йти?
Все виявилось значно простіше. Кондукторів розжалували і зробили з них контролерів. Вони більше не продаватимуть квитки. Квитки взагалі тепер раритет. Продаються в окремих місцях. Ще їх можна купити в шофера трамфаю (троллейбусу), але без здачі. Якшо у вас нема без здачі - то ваші проблеми, треба шоб було без здачі. Ну, і звичайно квитки компастуються. Сама ця машина, компостер, викликає в мене дивні почуття. Я не фахівець у фрейдизмі, тому не можу судити про цю машину,її фінкції, та чиновницьку любов до неї та як слід, але по-мойму так все не так просто.
Так, от хто квиточок не каструє, тьфути, не прокомпастує, того новоявлені контролери (колишні кондуктори) оштрафують на 10 гривень. Стільки тепер коштує боязнь кастрації.
Карочє, зробили як в Київі. Але хто сказав, що столичне піде нам на користь? Якшо у вас є знайомі в Києві попитайте їх про контролерів, хто це такі і з чим їх їдять. Справа в тому, що ці самі контролери - це справжня біда київського громадського електротранспорту. Це люди напрочуд не виховані, хамовиті, жорстокі та спраглі хабарів. В свідомості більшості контролер це щось на зразок даішніка, тільки без форми, тому його несмак у виборі одягу безжально падає у вічі.
Саме про такого контролера і написала колись стьобну пісеньку Вєрка Сердючка. Зацініть. Зверніть увагу на характеристики, яки дає Сердючка середньостатистичному контролеру "толстий, жадний, грубий". Це ніби як синоніми слова "контролер".
http://www.youtube.com/watch?v=otBbWM0tWUY
Я дуже любив жіночок- кондукторш. Вони були дуже милі і ввічливі. Бабці нагадували мені бабусю, а жіночки - маму. Я любив їхні фартушки і беретики. В мене стискається серце при самій думці про те, в яких монстрів вони перетворяться вже за пів-року. Зате як в Києві…
Що ви про це все думаєте?
Шоб статтю не витерли, давайте я куплю в когось гітару. Я прекрасно розумію, що цинізм чиновників, грубянство чиновницьких посіпак та просто настрій людей, які їздять у троллейбусах і трамваях - це ніщо у порівнянні з покупкою гітари, тому готовий це зробити. Звертайтесь.