Річниця ROCK.LVIV.UA

Давач | 0 | Розділ: Враження | 20 листопада 2004 20:29

Випало мені відвідати урочистості з нагоди першої річниці сайту rock.lviv.ua з оглядом молодіжної самодіяльності в “Ляльці”. Правда урочистостей як таких не було, пива на халяву не наливали, перформенсів і голих баб не показували, але то ж не саме головне, правда? Нам старим самодіяльність подавай!

---

Минулого року, доречі, коли вищезгаданий сайт святкував свій день народження в прямому розумінні цього слова, я теж туди заглядав. ”Лялька” тоді стрибала, смерділа, а під сходами хтось меланхолійно трахався. Переконавшись таким чином в неабиякій живості рок-н-ролу я тоді швиденько змився звідти обнімати, здається, подушку, і про подальший перебіг подій взнав від очевидців лише на наступний день.

Цього ж разу я вирішив не пропускати цього свята музики і кохання, тим більше, що душа, замордована робочою бездіяльністю, активно вимагала хліба і видовищ. Запхнувши в себе замість хліба якусь дивну паляничку, я пішов в “Ляльку”, натхненно розмірковуючи про зміст існування тої самої палянички, яка чомусь надто жваво поводила себе в середині мене (ага, і дуже мене відволікала від думок про музику і кохання).

То вступ такий був. Тепер власне про подію.
(Це насправді самий складний кусок, бо писати тут, повірте, зовсім нічого.)
Так от. Виступали три львівських групки, чи як зараз прийнято писати гурти. Правда більшість тих самодіяльних колективів, які виходять на львівську сцену, до слова “гурт” в кращому його розумінні, нажаль, не дотягують. Я б назвав їх так делікатно - гуртики, а краще вже просто гуртки. Самодіяльні гуртки. Першим гуртком був… була… я не знаю, як правильно… було, коротше, “SamaZnajeshXto”. Я вже колись про них згадував у своїх опусах, там ще кобітка в них така симпатична була. Ну так от, ту кобітку вигнали. А може вона самознищилась на благо громадських вух, я не знаю. Але знаю точно те, що тоді запам’ятав їх виключно завдяки їй. Навіть назву вивчив на всяк випадок. Для мене вони завжди були гуртом “НіхтоНеПам’ятаєШо” з симпатичною кобіткою. А тепер стали гуртом “НіякНеЗрозуміюЧого” і втратили єдине за що їх можна було запам’ятати. Шкода. Вона, правда, ходила там туди-сюди, курила, але ніякої активної участі у виступі не приймала. Дали б їй хоч якийсь тамбурин, для підняття бійцівського духу в публіки! Чуєте! Дайте їй тамбурин і верніть на сцену!
Щось я розхвилювався, піду подихаю в фортку.
Досить про бабс, повернімось до музики. Вищезгаданий гурток, разом з тим, непогано косив під щось далеке і давно забуте. Років двадцять тому це було б навіть дуже радикально. Але у наші зіпсуті постмодернізмом часи це, нажаль, не фонтан. Навіть серед самих неформатних нефонтанів. Не в міру твереза публіка також сприйняла їх досить сумно. Верніть кобітку, одним словом, шановні! Я скинусь на тамбурин. ;-)
Наступним пунктом програми була “Ніагара”, про яку я теж колись давно писав і більше, напевно, не буду. Кажуть, що під “Ніагару” в палатці секс не виходить, але я то не перевіряв. Як на мою скромну думку - вони таки з кращих у небагатому “ляльківському” середовищі. Принаймні вигляд чувачка, що з незмінно щасливою міною наярює на басу (так ніби немає на нього глобального потепління, виборів, чи атмосферний стовп його менше тисне, як то у класиків було) створює позитивний емоційний заряд і знову хочеться пива. Віка небезуспішно намагалась зірвати голос, проте на загальний, перепрошую, саунд це не особливо вплинуло.

Ну і нарешті останніми виступили мої старі знайомі залишки групи “Helen” в особі гітариста і барабанера. До цього абсолютно непитущого, між іншим, дуету приєднався мускулястий бас з вокалом і залізобетонною фізіономією. Він мені чомусь нагадав старого пластуна. Крім того в нього на шиї висіла сопілка і він час від часу в неї натужно дмухав. Виступали вони під назвою “Інкунабула”, грали шось ритмічне і зовсім непогане. Знаєте, я приємно здивувався. І тверезий ніби був достатньо. Здивувався тому, що ці хлопаки ботанічного вигляду, виступ яких рік тому викликав в мене меланхолійне співчуття, зараз майже переросли свою сірість і невпевненість. Їхня музика, яка щоправда, в основному, будувалась навколо баса, звучала достиь впевнено і енергійно. Фольклорні мотиви - доречно. Сопілка - непомітно. Драйв був. Навіть барабан поламали трошки. Ура! Правда пластун місцями лажав вокалом, але лажу цю можна було почути виключно з туалету. В залі ці нюанси публіку не відволікали. Туалет - це в Ляльці таке місце спеціфічне, в ньому звучить все дуже глухо, але достатньо розбірливо, і, коли мені хотілось послухати, що ж все-таки воно там грається - я одразу йшов понизити тиск пива на організм. Чи навпаки, коли стрілка внутрішнього динамометра зашкалювала - зразу хотілось музику послухати. Але то дрбниці.

В перервах між номерами виступали місцеві артисти розмовного жанру. Вони час від часу згадували про, власне, винуватця торжества, а також про неймовірну кількість інших іменинників, серед яких я запам’ятав тільки якогось Термоса. Як завжди милим був пан Гавур, який щиро запросив всіх на “Рокотеку”, яка відбудеться в кінці вересня цього року.
От так, намагаючись зрозуміти, який в пана Гавура зараз місяць по графіку я, в компанії Левицького, покинув розважальний заклад “Лялька” без жодної корисної моралі в голові. Хоча ні, якась таки була… О! Знаєте, мабуть минулого року там було веселіше. Більше того, цілком імовірно, що через рік цього всього взагалі не буде. Але поки існує в тому світі ентузіазм, нам з вами завжди буде куди прийти, чим зайнятись, що послухати, з чого потішитись, і що (не без того!) пообсирати. Це я знаю точно. І зовсім не страшно, що ентузіазм цей - зовсім голий.

Щиро ваш, overhill


Upd: Nickman 14:46: За підтримку "ПОРИ" блокують музичні сайти!
Сьогодні (12 листопада) відбувся прикрий інцидент з львівським рок-порталом ROCK.LVIV.UA. Наступного дня після святкування річниці ресурсу користувачі, відкривши сайт, потрапили на сторінку блокування фірми-хостера HOSTPRO.COM.UA
Фірма повідомила, що сайт заблокували нібито за спам-розсилку. Як з'ясувалося, "спамом" виявилась розсилка активістам кампанії ПОРА, яку дозволили зробити з свого сайту засновники порталу, бо кампанія ПОРА не мала технічної-можливості зробити таку розсилку з свого ресурсу (http://www.kuchmizm.info).
Організатори ROCK.LVIV.UA вважають це прямим утиском свободи слова та вираження думки та називають це початком "репресій" в інтернеті!
Просимо всіх небайдужих поширити цю інформацію. Звертатись до директора фірми Віталія Могильного по телефону 8-044-574-51-29 або в icq 280155397 з вимогами негайного ввімкнення ресурсу та пояснення ситуації.


Від себе: я канєшна чувак в міру аполітичний, але як тіки я зібрався їм шось написати, їх, бля, вирубали…І шо то виходить? Мене цензурірують! Жах!
Налийте хтось водки, а?