Мені отцікаво, є люди шо матюкають і є такі шо мату не вживають, чрму мати вважають словами табу, навпаки той хто вживає мат виплескує з себе негативні емоції, і йому легше!!!)))
матюки придумали москалі шоб зробити з українціу бидло. якшо ти патріот то не матюкайся! тягнибок же не матюкається! і президент не матюкається!!! і ти не матюкайся!!! вживай краще гуцульську говірку. то прікольніше.
ти все плутаєш. українська у Всесвіті третя, а в Світі взагалі більше ніяких мов крім української нема.
на всяк випадок :
1 місце у Всесвіті - гуцульська
2 місце у Всесвіті - мадярська
нендза ти францувата
бодай би тя перун наглий встрілив
най ти качка копне в сраку
п.с. шляк - божок в нашому регіоні. моя прабабця вміла клясти з таким талантом, вигадкою, з такими зворотами, що за годину тараторення не повторись ні разу. але рідних ніколи не "шлякувала" іц била по писку, коли хтось "шлякував" в хаті
Справжні корінні львів"яни невдоволення колись виражали так: "до сраки", "до ясної дупи", " то мені потрібне, як до дупи дверці", "гівна варте"; "гівно правда", "в сраці був - гівно видів".
Найбільш універсальним словом було…усі мабуть подумали "хуй"…ні, це було "дупа", а також "гівно"
Як от у порівняннях "впав, як сливка в гівно", "до дупи така дупа, жи як пердне, то не смердне".
При цьому слово "дупа" мало дуже багато значень. Наприклад про когось, хто є недорайдою, чи то пак офермою (" Борщ без м'єса то є зупа, хлоп без вуса то є дупа"; "та з нього такий дупик, що страх") або ж "Взяти за дупу" - до чогось примусити; чи, багатьом відоме: "Цілувати когось в дупу" - підлизуватися. "Добратися до чиєїсь дупи" - поквитатися, "дупа з вухами" - нездара, "Гризти дупу" - нарікати на щось, шкодувати; або хто ж не знає "П'яний в дупу" чи "п'яний в штири дупи"? :)
Однією з найпопулярніших лайок були фрази зі СЛОВОМ "француватий" або ще коротше "франца": В дослівному перекладі це те саме, що францюватий, або ж прокажений - "морда францувата", "галасвіта францувата".
Серед прокльонів часто юзали евфемізми, тому з"явилась заміна славнозвісному "курва" - "курча", "курди молі", "курна хата", "куртка на ваті".
Окрему групу становлять лайливі порівняння: "Такий до діла, як свиня штани наділа"; "Такий жвавий, як рак на греблі"; "Гарна, як свиня в дощ": "Дурний, як сто пудів диму"; "Дурний, як сало без хліба".
'Дурнуватий помідор", "дурний вар'ят", "фраєр помпка" (про когось наївного), "фраєрська макітра" (дурник), "раптус нервус" (нервовий чоловік), "скурчибик", "файталаха анахтемська", "кунда лайдакувата", "драб кальварийський", "мудьо паршивий", "гунцвот","лайдак".
Найбільше варті були львівські прокльони, що вирізняються особливою соковитістю і фантазією: "а шлячок би тя ясненький трафив", "а бодай ти на кутні сьпівав", "аби тя дідько вхопив та й на скали заніс", "аби твоя пащека трісла, як вареник", "щоб ти сі лайном вдавив, а дощівкою захлинув", "а мору на тебе нема", "аби тя качка копнула", "бодай би ти скис", "най би тя дундер свиснув", "щоб тебе підняло та гепнуло", "бодай тебе по смерти сира земля викинула", "най тебе двері притиснуть".
Але дальші прокльони - це вже вищий пілотаж метафоричної лайки: "най би тя нагла чорна кава залєла", "най би тя нагла троїста з бурячками кров залєла", "абись ся в прецель скрутив (прецель - бублик у формі вісімки)", "абись спух, як та нитка", "абись сканав, як та сьвічка", "абись ти з кості спав", "абись розпався на кавалки, а інакше зрісся", "най би ти всі зуби випали, крім одного, який би тебе болів усе життя".
Насправді, Словом було створено світ. І будь-яке слово викликає емоції, асоціативний образ в мозку і створює певну ауру навколо людини, що його вимовила, енергетику.
От скажіть слово "кохання" і прислухайтесь до відчуттів, а потім скажіть з емоціями "їбать мой хуй" і прислухайтесь до відчуттів.
Матюкаючись, ми зосереджуємо навколо себе негативну енергію.
З іншого боку, може і випускаємо, тобто, вона зосереджується, бо не утворюється, а виходить із нас.
Хоче, інший бік - це туфта.
Слово - деміург, і воно творить енергію.
думаєш? коли тоіб впаде гіря на ногу, а ти перед тим все життя, коли тоіб падали гірі на ногу, кричав "бля", то ти от-так свідомо вирішиш казати "фути-нути" і будеш казати, да? ти такій сканцентрований, навіть з гірьою 20кг. на мізинці?
Ну то таке досить каверзне запитання.
Як я вічно повторюю, ну дивіться: якшо вам цегла на голову впаде, навряд чи ви скажете: боже, яке лихо!
То напевно шось як крик душі…
Хе, насчьот матів і негативної енергетики, згадались всякі історії бєсноватих і екзорцистів… так там завжди сотона походу смачно матюкається через тих нещасних)
так. перше. мати - це корисно. певною мірою. тобто коли людині у надзвичайній ситуації відбирає мову, а потім відпускає і вона лає всіх і вся на чім світ стоїть - це нормально (красивий приклад про цеглу)). а от коли прокидаєшся зранку і ще сонно: "як же мені файно, бля" - то ні.
гм. друге. пошукайте собі по словниках різницю між словами "мат" і "проклін" (тільки не proclean, а кирилицею;)
ну і третє. вживати-не-вживати - справа особиста. але будь-хто має право простити відгородити від цього конкретно себе