Metalica -Death Magnetic /моя indie рецензія/

punker_vague | 29 | Розділ: | 4 вересня 2008 22:45

Metallica
Death Magnetic[b]

Лірика у відступах…вперше почувши St.Anger, я був одночасно розчарований і захоплений…але при всіх його «фі» і «хі», цей треш (чи вже пост-нео-треш) мене рвав і продовжує рвати…
І я з нетерпінням, з ШИЛОМ в дупі, і з величними і ХАОТИЧНИМИ надіями чекав новий альбом Metallic`и…і дочекався…
Коротко кажучи, за вчора – сьогодні я отримав кайф від двої шедеврів вільного РОК-мистецтва.
1 шедевр відбувся в моєму житті вчора: це – роман В.Пєлєвіна «Чісла», який я проковтнув годин за 4-5 (тому і не знав що на моєму улюбленому західноукраїнському РОК-порталі вже висить пост з лінками на новий альбом Металліки).
2 шедевр: безпосередньо- Death Magnetic…

Альбом…
прибігши додому з пар/роботи/міста/іншого я першим ділом скачав його…(причому десь на половині сцилок доступ вже був зачинений…), ну і звісно прослухав…
Потім, я прослухав його ще раз – мивши посуд на кухні…
І тепер я слухаю його втретє…і думаю коли я допишу те, що хочу висловити він прокрутиться в моєму вінампі ще 4-й раз 
Щодо моїх особистих очікувань, то вони відбулися на всі 100%. В Death Magnetic, Metallica поєднала агресію і хаос St.Anger`a, складність композицій і аранжувань (і величну кількість рифів) з Master`a & Justic`a, і навіть відчувається деяка ліричність Load`a.
Читавши коменти бувших (тепер вже бувших як мені здалося ) фенів металліки я просто погружався в ШОК і в СТУПОррр…Чого їм не сподобалося купа крутих (іноді навіть ломаних) рифів, яскраво продумані аранжування, і, прекрасний мелодійний вокал альбому (вцілому)…то звісно їхня суб’єктика…але я з ними не буду погоджуватися, а висловлю свої думки і переживання відносно альбому…
[b]Потреково!…:)

That Was Just Your Life
«із серцебиття починається життя…»…дуже клёва пісня, як на відкриття альбому…загадковий початок, трешевий основний рифф, агресивний ліричний крик душі Джеймса…соло гарне тим, що не напрягає…але і не дуже вставляє…дуже круті і цікаіві переходи на рифах…в цій пісні вони особливо прямолінійні…і трешева кода )))…така трешева шо аж х..й встає від таких код, і хочеться крушити і єбати все шо рухається..з дикими криками 
Оцінка: 5

The End of the Line
Перехід на цю пісню дуже прямий…на рах самого вступного рифу багато хто скаже, що таких рифів є 1000-і…ну…так, але наступний риф інший…а потім треш…тут перший негатив, як на мене – це схожість на стандартні трешеві опуси Ride & other металліковські ходи, старих часів…а от приспів нагадує St.Anger’івські мотивчики …соляго дуже квакає ) і пиляє…але вцілому пісня звучить так, як мусе звичати такий треш …але не все так просто…перехід на коду в кінці пісні…на повільну частину виконаний дуже красиво…
І пливемо «Slave becomes the Master»…і тут хвилею нас знову накриває крутий треш…
Оцінка: 4+

Broken, Beat & Scarred
Тут мене радують деякі риффи Кірка, що вдало обіграно основну ритм гітару…а в треш-моментах нічо нового звісно – так, любі фени, але обіграно бля гарно!…от соло в цій пісні мене не порадувало…запіли – за онанізм…після соло дуже мощний перехід на приспів…як на мене пісня знов таки являє собою суміш Ride the L. & St.Anger, але не найкрутіша на альбомі…
Оцінка: 4-

The Day That Never Comes
Напевно тут проводиться аналогія з Джастісом…шо тут казати…але вокальна лінія надзвичайно гарна…гітарний перебор похожий на інші гітарні перебори всіх часів і народів…що цікаво – так це переходи, а саме як вони обіграні барабанами…
Доречі Ларсік – явно більше старався при записі, ніж пив пиво…пиздаті партії…(але з недоліків: майже по всьому альбому хуячить дуже схожа збивка)…соло мене теж харить тут…не люблю такі, а трешева частина дуже подобається…
Оцінка:4

All Nightmare Long
ООООООО!!! Не нагадує Enter Sadman??? Тіки поміняти пару нот…а от і не нагадує…офігенно обіграний переборчик…чік – і рубає як і має рубати…чомусь ця пісенька мені проасоціювалася з деякими опусами славнозвісної Сепультури…Через треш…металіка не грала такий треш…вони були більш панковські…а тепер грають…от і заєбіс! Іноді взагалі альбом здається мені ОПИСОВИМ поглядом на треш сцену…тіки це звучить якісно і більш по новому…
Оцінка: 5

Cyanide
Афігенна пісенька!!!
«Suicide, I@m alredy Die!!!»…дуже круті рифи по всій пісні…Гріша сказав що рифи тут схожі за стилізацією на RATM…нє ну звісно не всі…много рифів в цій пісні…нарешті радує соло! Мелодично продумане…взагалі вся пісня обіграна і аранжована дуже сложно і красіво…
Оцінка:5+ (+ за «Suicide, I@m alredy Die!!!»…)

The Unforgiven III
Запахло Black AlbumOm & LoadOm…мені так запахло…хто грає на клавішних??? Я не знаю…зато знаю на кого похожа вокальна мелодія куплетів…на одну з пісенёк групи Stone Temple Pilots…хто вгадає на яку получить в подарок цукерочку «Бєлочка» 
І соло…о!
Якби мене спитали, яке моє любиме соло вапще – вапще, я б з гордістю відповів: Nirvana – Breed (особливо концертна версія)…але соло The Unforgiven III, на мою думку найгарніше на Death Magnetic.
Також варто відзначити суперове аранжування, віолончельку…і засипаючи під цю пісеньку, уявляти, що вступ на клавішних все ж таки грає Ларсик Ульріх з уміротворённою мордочкою, бо знає шо за Death Magnetic, він добудує золотий басейн.
Оцінка: 5

The Judas Kiss
БЛЯДЬ…не коментую
Оцінка: 3+

Suicide & Redemption
Дуже подобається що в цьому альбомі басс такий як був за часів Кліффа…ну тобто не такий самий…це спірне дуалістичне питання…але басс партії тут вкусніші за Ньюстедські (хоча я Ньюстеда дуже люблю…і харюся шо його вигнали…)
1 риф пиздатий…просто кайф…і качовий…і тягучий…тягучииииииий…і много тарілок….а!!!ААААА!!!
Суїцид + Искупление
…тематика альбому така така…маю на увазі лірику…Десь я чув, що альбом присвячено Лейну Стенлі (вокалісту Alice In Chains)…судячи по назвах пісень і деяких фразах…вельми можливо…
На рахунок цієї пісні можемо судити тільки за назвою…перед нами ахуїтєльний інструментал…якого в металліки не було Ох…давнєнько…
Кода дивна…як і в тому старому інструменталі…всё возвращається на кругі свойа…тільки звучить воно тепер зовсім по іншому…
Оцінка: 5

My Apocalypse
Не знаю…не знаю чим закривають альбоми…дверями чи вікнами…чи бутилкою шампанського об стіл коли вже так нажрався при закінченні запису…
Ця пісенька не дуже…дуже якась вона кричашча і апасна…я б попередньою альбом закрив…але я не продюсер…дотогож тут чуємо «Дез Магнетік»…так кричиться в пісеньці…
Ще один недолік…проходка по рифу + фразування по слогам…2 рази повторюється на альбомі…тут повторюється 2-й раз)
Оцінка:4

Взагальному, на мою думку Death Magnetic, стане хорошим прикладом і захопленням для нових поколінь металістів…і можливо багато людей в світі візмуть в руки гітарко і захочуть теж не дати трешу перетворитися в МазеФаку…і будуть лабати…
Я довольний…зара покурю, опублікую і буду ще раз слухати…і ще раз і ще раз…
Радий що осінь починається таким вдалим релізом

П.Ц. Навіть злоєбучий вірус атакувавший мій комп, не зміг зупинити злого і необ’єктивного ПуЦкерра від написання цієї рецензії….
П.Ц.П. соррі за купу помилок – в мене не паше клава нормально, а редагувати впадло