Полинове Поле – володарі гран-прі Тарас Бульба 2008. Інтерв’ю з переможцями...

Nikman | 5 | Розділ: Новини | 24 липня 2008 3:01

Цьогорічний «Тарас Бульба» видався дуже важким для львівської готік-дум формації, але перемога на фестивалі дала наснаги Миколі Максименку та Андрію Кіндратовичу прийти у дощ в приміщення «Старушки» та дати інтерв’ю для www.metal.lviv.ua

---

Отож у ненав’язливій атмосфері музиканти гурту поділилися ще свіжими враженнями про фестиваль:

- Перше запитання, яке всіх хвилювало ще до початку фестивалю: Чому ви поїхали в Дубно не гостями, як минулого року, а конкурсантами?!

- Минулого року ми не мали змоги належно підготувати саме конкурсну програму. Випала нагода приїхати у якості гостей тому так і зробили. Ми їздили і в 2005 році і в 2006 році конкурсантами, але нажаль вище другого місьця не отримували. Тому цього року ми вирішили, що або беремо гран-прі, або нема сенсу їхати у Дубно знову…

- Цьогоріч на фесті був лише один львівський гурт. Сліпому було зрозуміло, що організаторам осточортіло, що гран-прі кожного року їде до Львова. Чи відчували ви певний тиск з боку цього моменту? Додаткову відповідальність?

- Ми не зовсім задоволені що зі Львова поїхали тільки ми одні. На відборі 12 червня ми віддали належне гуртам Західний Час та X-Project, але представляти місто відправили лише нас. Щодо «тиску» - то загнаний до стіни звір здатен на більше ніж на волі… Відповідальність?! Звісно! Ми ж шанюємо добрі львівські традиції)

- Ну гаразд, тепер щодо самого фестивалю: Як проходила підготовка, що нового ви показали?

- Ну насамперед в программу кожного дня було включено intro та outro. Також ми спустили стрій з мі в ре і звучали на сцені тяжче ніж завжди. Приїхали зі своїм звукорежисером, який теж допомагав світлооператору правильно виставляти світло під час нашого виступу. Фішкою вирішили зробити й два банери з логотипом гурту, які мали підкреслити наше шоу. Старались всім показати, що ми група достойна гран-прі Тарас Бульба 2008.

- Чи відчували ви сильну конкуренцію від інших гуртів?!

- Проблема в тому, що в нас дійсно не було змоги послухати інших учаників фестивалю. Ми або відпочивали і набиралися сил у гуртожитку, або налаштовували гітари у будинку культури позаду сцени. Єдине що, у перший день на саунд чеку почули гурт Обійми Дощу. В них ми побачили «партнерів» на цьому фестивалі і в наступні дні з ними подружились. Також чули луцький гурт SLAP, з якими вже мали кілька спільних виступів. Ми б охарактеризували їхній стиль, як «похмурий» пост-кор. Сподобалось, одним словом… Загалом, звичайно, шо конкуренція була. Попасти на Тарас Бульба, це, як казав ведучий, не «булька з носа».

-Які взагалі враження від фестивалю?

- Тарас Бульба - це дуже хороша школа для будь-якого гурту. Це велика сцена і робота з кількатисячним натовпом протягом трьох днів. Відразу видно всі свої помилки, які намагаєшся виправити вже наступного дня. Тішимось, що нас просто неймовірно зустріли наші прихильники. Таке враження, що вони всі організувались між собою. У другий день, коли фактично вирішується доля гран-прі, нам випало виступати другими близько 19-ї години, але під час виступу ми відчували підтримку на всі 100. Символічним для нас було, що перед вирішальним виступом прихильники з Луцьку подарували нам полин. Нас це справді гарно підбадьорило. Гадаємо, що ця перемога на 50% залежала від активної підтримки людей під сценою та їх хриплих голосів…

- Які враження залишись у вашої фронт-фрау Маріаннини, це, якщо не помиляюсь, був для неї перший такий рок марафон…

- Для Маріанни це був унікальний досвід. Вона шукала чогось енергійного і бачимо, що те, що ми робимо їй подобається. По дорозі назад вона вже випитувала, коли наступна поїздка. Ми гадаємо, що саме на рок сцені вона зможе повністу реалізувати свій талант. Тут вона співає перед живою публікою, а не перед пузатими дядьками в філармонії, яких туди затягнули їхні дружини. Саме на рок сцені вона може в повній мірі імпровізувати, а не співати по строгих правилах…

- Ведучий зі сцени казав, що з собою ви привезли диски вашого дебютного релізу. Чи розійшлись усі?

- Розібрали усі диски. Мали з собою ще десяток футболок, то їх ще у перший день не стало. У Дубно нас справді гарно зустріли і це додавало впевненості у собі кожного вечора.

- Що для вас дала ця перемога?!

- Насамперед підняла віру в себе. Заставила зрозуміти, що можеш, а якщо можеш – то треба. Будемо раді бачити наступного року більше схожих по стилю команд на фесті.

- І на завершення: що там з вже очікуваним) альбомом і де вас можна буде почути найближчим часом?

- Альбом плануємо випустити в люди до кінця осені, туди увійдуть 4 перезведені пісні з дебютного релізу та ще приблизно 6 пісень. Щодо виступів, то після Дубно нас запросили на Рок-Січ, яка відбудеться 6-7 вересня. Також візьмемо участь у житомирському фестивалі «Антиокупант» 6-го вересня. Найблищим часом гратимемо на фестивалі День Незалежності в УНЕЖІ 23-го серпня. До нових зустрічей!

vasyaimmortal