Rейвах у Тернополі (16.10.2004)

Давач | 0 | Розділ: Враження | 28 жовтня 2004 23:35

У суботу, 16 жовтня, славне місто Тернопіль приймало черговий фестиваль “Rейвах”. Оскільки мені сподобався склад учасників фестивалю, то я вирішив, на своє щастя, вперше побувати у Тернополі, і відповідно, вперше побувати на цьому фестивалі.

---

Саме слово “рейвах” у словнику трактують, як безладна біганина, або метушня. З цього ви самі можемо зробити висновки стосовно цього фесту. Це точно місце не для сидження - у тому я сам переконався!

Хоча, забігаючи наперед, скажу, що я очікував трохи більшої кількості людей. Але й та кількість теж була не маленькою. Спілкуючись із тернопільською молоддю, я дізнався, у чому ж проблема. Виявляється, що усі афіші з “Rейвах” були напередодні заклеєні плакатами за Ющенка. Принагідно хочу сказати, що саме за підтримки всеукраїнської партіїї “Нова сила” відбувався цей концерт. Але із політикою потрібно вже закінчувати, бо зараз, що не акція, чи не концерт проходить під егідою певної організації, партії, чи ще якоїсь політичної структури. Годі говорите вже про неї!

Що стосується самого міста - вражень таких не дуже багато залишилось, через те, що ми у йому, грубо кажучи, не були. План дій був приблизно таким: приїзд на вокзал, далі було обрання вірної маршрутки, потім вихід перед ЦДМІ ім. Довженка, де саме мало це дійство відбутися. Хоча у неділю мали можливість прогулятись ранішнім Тернополем. Приємне, компактне містечко із цікавою архітектурою у центрі. А навкруги центру - спальні райнои. Але щоб найкраще зацінити місто - треба у ньому ще раз побувати, а головне - за інших обставин.

Тепер поступово переходимо до самого концерту. Прибули ми до Тернополя у суботу зранку, а самий концерт мав розпочатись ввечеві. Правда перед концертом люди мали можливість побувати на презентації часопису “Перехід ІХ” і зустрітися з головним редактором. Я ж на зустрічі не був, оскільки вирішив, що краще побувати на саундчеці!

На афішах було вказано чотири групи, а саме: львівську “Верховну Зраду”, рівненський гурт “ЗАЛ УПА ”, тернопільських “Фудді Дудді” та чернівецьких гуцулів, себто групу “Гуцул Каліпсо”. Через невідомі нам причини рівненський гурт “ЗАЛ УПА” не з’явився, натомість знайшлись дві інші групи, які представляли Тернопіль, але про них трохи нижче.

Першими на сцену вийшла група із Тернополя під назвою “БМВ”, якої як ви прочитали не було заявлено у списку виконавців. Молоді хлопаки, які грають каліфорнійський панк, на мою думку, без жодної родзинки. Краще сказати, люди, які захоплюються творчістю “Green Day” або “Blink-182”. Це, звісно, недоречно порівнювати якусь певну молоду групу із якоюсь більш відомою. Але це саме такий випадок, позаяк це якраз те, що може сказати про групу. Отже, виступали вони першими, відіграли загалом непогано, завели публіку, корочне кажучи: зробили ніби все те, що вимагається від виступу першої групи.

Наступними на сцені з’явились ще одні тернопольчани, “Фудді Дудді”. Ще одні панки, але як зрозумів набагато толковіші та популярніші у Тернополі. І це вже не був перший виступ у рамках фестивалю, який організовує цей креактивний клуб під назвою “Rейвах”. Цей гурт залишились після себе лише позитивні відгуки. Одним словом - файно. Потрохи ставало гаряче. Ще одна річ, про яку хотів би згадати це те, що панк-групи і самий панк терполіський відрізняється помітно від львівського. Не знаю, чому до такого я дійшов висновку, але у Львові з такою штукою, як панк - проблематично.

Після того, як сцену покинули “Фудді Дудді” на сцені появилась ще один тернопільська група, остання на той вечір, під назвою “Деспот”: для яких це був дебют. Доволі оригінальний, і зовсім інший стиль у порівнянні із першими двома групами. Такий собі психоделічний хард-кор. Взагалі-то дуже непогано навіть виступили, як на перший раз. Але найбільшим здивування їхнього виступу було те, що хлопаки зробили кавер-версію на пісню “Воду, світло, газ” львівської “Верховної Зради” і в додачу ще й подарували львівській групі кран, який вони успішно притарабанили до Львова. Я гадаю, що це вже показує про певний рівень львівської групи (не дарування кранів, звісно ж, а роблення каверів на їхні пісні). Але про них трохи згодом.

Після “Деспоту” на сцені з’явилися хлопці з “Верховної Зради”. Було видно ще перед виступом, що дуже багато людей прийшло саме на львів’ян. Саме під них народ почав по справжньому відриватись і народу по-справжньому почало зривати дах. Відносно самого ж виступу, то він тривав приблизно 50 хв. За цей час встигли відіграти всі свої відомі, популярні і не дуже пісні. Взагалі, на мою думку, це був один із найкращих виступів цієї групи взагалі. Нарід справді зацінив те, що роблять львів’яни. З-поміж перших гуртів “Верховна Зрада” явно вирізнялась: і стилем, і самим виконанням. Ще одною запорукою успіху стало те, що львів’яни є практично постійними учасниками фестивалю, а оскільки він майже завжди відбувається у Тернополі, то нарід мав змогу переконатись у майстерності львівської групи не один раз.

А на самий кінець організатори залишили дуже цікаву і прикольну групу із Чернівців - “Гуцул Каліпсо”. Якщо вірити офіційному сайту цієї команди, то їхній стиль можна охарактеризувати, як “гуцул-хоп”. Справді, ясно те, що більше ніде на Україні такого подібного немає. Починаючи від цікавого зовнішнього вигляду музикантів, і закінчуючи їхніми веселими і доволі актуальними текстами, правда не завжди по-українськи, а із досить таки певною кількістю суржикових слів. Хоча, я гадаю, що цій групі такий гріх можна і, головне, треба пробачити!!! Оскільки публіка залишилась під впливом виступу попереднього гурту, то, як ви зрозуміли, танці не згасали, а можливо, і навпаки - збільшувались. Що дуже запам’яталось із їхнього виступу це те, як вокаліст групи оголошував наступну пісню: “А це нормально, якщо виконаєм наступну пісню на вражескій для Вас російській мові”  . А друге - це те, як перед під час виступу “Гуцул Каліпсо” можна було почути, як люди кричали: “Верховна Зрада”. Знаєте, відчуваєш певне задоволення і гордість за своє місто! Так от, після того, як “гуцули” відіграли всі свої заплановані пісні, подякувавши публіці, попрямували зі сцени, аби за хвилину знову з’явитись на ній, щоб виконати веселу пісню про повєстку “на біс”.

Після того музика препенилася, виступати більше не було кому. Концерт, на жаль, завершився. Враження від “Rейвах” лише позитивні. Хороший звук, хороше приміщення, приємні люди із Тернополя. Все вдалося, шкодувати немає за чим, все було якнайкраще. Отож, сподіваюсь, що це була не остання моя подорож до Тернополя і не останній мій “Rейвах”.