Про зіграність.
сокира
| 29
| Розділ: | 9 липня 2006 23:14
Часто бачу тут статті на кшталт \"шукаю рок-поп-пісь-тиць-ітп\", шоб грати в групі. В мене питання до музикантів як творців:
Звідки ви знаєте, шо у вас вийде зіграти? Творчий процес завжди загадковий до самого кінця. Чи я помиляюся?
З власного досвіду знаю, шо не кожна концепція вивершується тим, чим була задумана. Хіба у вас так не буває, шо хотіли грати одне, а вийшло зовсім інше. Наприклад, вокал зам\'який, або зажорстка ритм-секція, або несподівано прийшла в голову зовсім інша змістова розв\'язка у тексти. Одна людина не завжди знає, куди її заведе деміургування, а як можна наперед загадувати з цілою групою? В кого який досвід?
Смайли
divineone
| 09.07.06 23:31:43 | #
не хочу повторятись і баянити, але чим різноманітніші смаки в учасників гурту - тим цікавіший і непередбачуваніший результат (в межах допустимого, звичайно))
Я не розумію авторів форумів, які пишуть: "я ші курва модний хардрок музикант, який ші шукає модного соліста і шоб той слюхав тіко хардрок і хтів пєть хардрок.. І снився шоб йому той бл.. хардрок"… Захопився трішки, ну ви поняли =)))
Я не розумію авторів форумів, які пишуть: "я ші курва модний хардрок музикант, який ші шукає модного соліста і шоб той слюхав тіко хардрок і хтів пєть хардрок.. І снився шоб йому той бл.. хардрок"… Захопився трішки, ну ви поняли =)))
сокира
| 10.07.06 11:41:47 | #
[ до комента №2] от власне, що я теж кажу про непередбачуваність результату.
а шукають муз.партнерів за передбачуваністю (у статтях, про які я кажу в прикладі).
а шукають муз.партнерів за передбачуваністю (у статтях, про які я кажу в прикладі).
Elephant
| 10.07.06 13:44:09 | #
нє ну тут вгадати важко що в кінці вийде… але ж не можна кликати когось хто любить слухати віталіка казловськага і уявлення не має про те як тре співати чи грати… з іншого боку як будеш грузитися тим що ой як то складно когось найти щоб підійшов то взагалі нічого не вийде… одним словом тут діє хіба метод проб і помилок…
Hippie
| 10.07.06 14:53:48 | #
Жило-було на світі два чувака (один ше й досі живе). Один умів грати на піаніно, а другий взагалі не вмів ні грати, ні співати. Зустрілись вони якось удвох, один сказав: "Давай створимо гурт, який би грав абсолютно нову музику, і заробимо мільйон долларів". "Давай", - відповів той. І вони створили гурт і заробили свій мільйон. "Назвемо його "Двері", - казав ше перший.
Hippie
| 10.07.06 14:57:11 | #
Головне - мрія. Ти той, про що ти мрієш, якщо не боїшся своєї мрії і жертви для неї.
А у гурті дуже важливою є духовно-ідейна спорідненість учасників, як і схожість музичних смаків. А навчитись грати-співати можна. "Главноє, чтоб чілавєк бил хароший", - як казали при прийомі в один клуб. Завдяки цьому багато хто знає гітариста Каспаряна.
А у гурті дуже важливою є духовно-ідейна спорідненість учасників, як і схожість музичних смаків. А навчитись грати-співати можна. "Главноє, чтоб чілавєк бил хароший", - як казали при прийомі в один клуб. Завдяки цьому багато хто знає гітариста Каспаряна.
GENiK
| 10.07.06 15:17:39 | #
Та яка різниця, які смаки в учасників? Якщо музиканти профіки - то вони все зіграють… абсолютно!!! Тільки в слово "професіонал" входить дуже багато пунктиків… от і все..
PADLA
| 10.07.06 15:43:39 | #
нту Геник!!!!!
неа чувак, це гон рідкисний. Це , шо профі ніхуя, ще не значить, якщо в тебе є талант ,то немає значення чи ти бля профі чи ні.
Коли в людини є талан , тоді вона зіграється із будь яким колективом, а якщо нема, а авсі профі, тоді получеться чергова Ортанія.
неа чувак, це гон рідкисний. Це , шо профі ніхуя, ще не значить, якщо в тебе є талант ,то немає значення чи ти бля профі чи ні.
Коли в людини є талан , тоді вона зіграється із будь яким колективом, а якщо нема, а авсі профі, тоді получеться чергова Ортанія.
GENiK
| 10.07.06 16:17:41 | #
А шо ти хочеш почути? Я сказав, так як є! Сперечатись з тобою не збираюсь… Талант це 10% таланту + 90% роботи. Важкої і систематичної…
I4NI
| 10.07.06 23:52:42 | #
Я, наприклад, підбирав команду за особистими якостями, музичними смаками (більш-менш) та вмінням працювати в колективі (team work). А результат прийшов за деякий час, коли ми навчились одне одного розуміти. З півслова, з півноти. Коли творчий процес не потребує зайвих слів - орієнтуєшся по поглядах і знаєш, що те, що зараз заграє твій колега (брат?) - буде саме тим, що потрібно: ні більше, ні менше.
Сорі, нафлудив, але комусь це може бути цікавим
Сорі, нафлудив, але комусь це може бути цікавим
сокира
| 11.07.06 11:52:27 | #
[ до комента №15] мені цікаво, комент по суті 
))
але ти вже знав принаймні, на що був здатний твій гітарист, а не брав зовсім незнайому людину. а гітарист, в свою чергу давно знав ударника.
і потім, у вас теж був намір грати значно важчу музику, а мимоволі багато що повиходило емоційніше і ліричніше.
[ до комента №5] ні, звісно, з шанувальником козловського нічого путнього не зіграєш. але я про те, що двоє людей, які люблять гранж, не обов*язково гратимуть панк. в них може вийти щось схоже на якийсь хардкор, а може вийти шедевральний мейнстрім - наперед не вгадаєш. ось що.
[ до комента №6] ой, шось мені здається, шо вони мети собі не ставили, коли зійшлися в групу. особливо мети заробити купу грошей і стати відомими. грали, бо добре разом гралося.
[ до комента №7] ага, зараз кожен такий мудрагель, шо коли почнуть випендрюватися своїми глибокими музичними духовностями, то групи тільки розпадаються.
а грати-співати - дуже важливо, так що я з тобою незгідна.
[ до комента №8] тобто музика заради техніки?
жодного поля для розгону? як це - просто профіки? чи ти маєш на увазі якісь проекти типу "їжак"?
[ до комента №9] ну талант це ще не все. щоб щось путнє вийшло, треба добряче повпрівати. стосується будь-якої справи 
[ до комента №12] якщо таланту тільки 10%, то це вже геть безнадійно
))але ти вже знав принаймні, на що був здатний твій гітарист, а не брав зовсім незнайому людину. а гітарист, в свою чергу давно знав ударника.
і потім, у вас теж був намір грати значно важчу музику, а мимоволі багато що повиходило емоційніше і ліричніше.
[ до комента №5] ні, звісно, з шанувальником козловського нічого путнього не зіграєш. але я про те, що двоє людей, які люблять гранж, не обов*язково гратимуть панк. в них може вийти щось схоже на якийсь хардкор, а може вийти шедевральний мейнстрім - наперед не вгадаєш. ось що.
[ до комента №6] ой, шось мені здається, шо вони мети собі не ставили, коли зійшлися в групу. особливо мети заробити купу грошей і стати відомими. грали, бо добре разом гралося.
[ до комента №7] ага, зараз кожен такий мудрагель, шо коли почнуть випендрюватися своїми глибокими музичними духовностями, то групи тільки розпадаються.
а грати-співати - дуже важливо, так що я з тобою незгідна.
[ до комента №8] тобто музика заради техніки?
жодного поля для розгону? як це - просто профіки? чи ти маєш на увазі якісь проекти типу "їжак"?[ до комента №9] ну талант це ще не все. щоб щось путнє вийшло, треба добряче повпрівати. стосується будь-якої справи
[ до комента №12] якщо таланту тільки 10%, то це вже геть безнадійно
Hippie
| 11.07.06 16:18:35 | #
[ до комента №16] "Давай створимо гурт, який би грав абсолютно нову музику, і заробимо мільйон долларів", - сказав Дж. Моррісон Р. Манзареку, коли останній почув вірші першого і був вражений ними. Це - історія рок-музики, і такі слова дійсно були сказані. Просто грати, бо добре грається разом, без будь-якої мети, жодних поставлених цілей? Ти дійсно віриш у те, що пишеш? У них у всіх були мрії, а мрія ніколи не стане реальністю, якщо її не трансформувати у ціль. Ті двоє досягли своєї мрії. Якою ціною і що вони відчули в результаті - історія іншого тому.
У мене був досвід, коли у гурті був нацпанк, гопонацпанк, хіппі та любитель російського року, ніфармал з-під Франка. Музика виходила. Але тепер у нашому гурті усі читаю одну літературу, слухають схожу музику, ми переважно разом проводимо час і у нас виходить досить непоганий креатив. Це не означає, що ми однакові. Ми досить різні. Не означає, що ми не розвиваємось у плані музики. Ми слухаємо, слухаємо разом. У нас також виникають суперечки. Але ми розуміємо аргументи один одного.
Ви, мабуть, не читали моралі у "Лебідь, щука та рак".
Коли я кажу "грати-співати", я маю на увазі "грати-співати", а не "кричати-бринчати". Щоб була Музика, у ній має бути Дух та Ідея. Як думаєш, чому речі ручної роботи продаються дорожче, ніж майже такіж фабрично-верстатної? Не перетворюй музико у звичайне ремесло, а музикантів-у звичайних ремісників. Бітлз існували до того часу, поки були друзями. Лед Зеппелін розпалися після смерті одного із учасників, хоча, якби сприймали свою Музику як пропонуєте Ви, могли б легко знайти собі технічну заміну.
Я з вами не погоджуюсь, час розсудить, історія музики також проти вас. Справді Великі гурти складалися з друзів та однодумців - факт.
У мене був досвід, коли у гурті був нацпанк, гопонацпанк, хіппі та любитель російського року, ніфармал з-під Франка. Музика виходила. Але тепер у нашому гурті усі читаю одну літературу, слухають схожу музику, ми переважно разом проводимо час і у нас виходить досить непоганий креатив. Це не означає, що ми однакові. Ми досить різні. Не означає, що ми не розвиваємось у плані музики. Ми слухаємо, слухаємо разом. У нас також виникають суперечки. Але ми розуміємо аргументи один одного.
Ви, мабуть, не читали моралі у "Лебідь, щука та рак".
Коли я кажу "грати-співати", я маю на увазі "грати-співати", а не "кричати-бринчати". Щоб була Музика, у ній має бути Дух та Ідея. Як думаєш, чому речі ручної роботи продаються дорожче, ніж майже такіж фабрично-верстатної? Не перетворюй музико у звичайне ремесло, а музикантів-у звичайних ремісників. Бітлз існували до того часу, поки були друзями. Лед Зеппелін розпалися після смерті одного із учасників, хоча, якби сприймали свою Музику як пропонуєте Ви, могли б легко знайти собі технічну заміну.
Я з вами не погоджуюсь, час розсудить, історія музики також проти вас. Справді Великі гурти складалися з друзів та однодумців - факт.
I4NI
| 12.07.06 15:09:33 | #
[ до комента №17] Як думаєш, чому речі ручної роботи продаються дорожче, ніж майже такіж фабрично-верстатної? Не перетворюй музико у звичайне ремесло, а музикантів-у звичайних ремісників.
погоджуюсь. можна бути Виконавцем, а можна - Творцем…
погоджуюсь. можна бути Виконавцем, а можна - Творцем…
сокира
| 12.07.06 16:42:52 | #
[ до комента №17] Охохохохо, скільки патетики! Шо ж це у вас за Гурт такий, шо в Ньому Ідея, і Дух, і Всі Святі Вкупі?
Шановний Гіппіе, своїм першим абзацом ти намагаєшся мене переконати в тому, що Моррісон мав мрію заробити мільйони своєю музикою? Ти дійсно віриш у те, що пишеш? Наголос він робив на "абсолютно новій музиці", по-моєму. Втім, це також зайвий доказ того, що вперті і невідступні сьогоднішні послідовники Моррісона нічого нового не роблять (це тонкий натяк).
Те, що ви читаєте схожу літературу і маєте схожі погляди - це наслідки уніфікації, яка приходить у кожній дружбі. І це також означає, що смаки у ваших хлопців були несформовані, а також, що натхненник на прочитання і прослуховування спільної муз/літ - сильніший лідер.
Не перетворюй музико у звичайне ремесло, а музикантів-у звичайних ремісників.
Перш ніж звертатится до когось таким тоном, прочитай уважніше усі мої агрументи. Саме не_ремісництво музики я відстоюю, говорячи, що неможливо творчість продумати від початку до кінця. Це не товар легкої промисловості, якому можна задумати конкретну форму, колір і густину, встановити час на виготовлення і розрахувати кошторис реалізації. Ти не знаєш, як звучатиме пісня у вивершеному варіанті, коли тобі тільки приходять перші імпульси в голову. І саме тому відсоток успіху залежить не на 10% від таланту і 90% від праці - бо це не фізична робота за верстатом.
Хоча також не варто ідеалізувати, бо не всім дано вселяти саме дух в свою музику - декому треба надолужувати неймовірно відшліфованою технікою…
І наостанок, мені цікаво дізнатися, який боком історія музики проти мене.
Шановний Гіппіе, своїм першим абзацом ти намагаєшся мене переконати в тому, що Моррісон мав мрію заробити мільйони своєю музикою?
Ти дійсно віриш у те, що пишеш? Наголос він робив на "абсолютно новій музиці", по-моєму. Втім, це також зайвий доказ того, що вперті і невідступні сьогоднішні послідовники Моррісона нічого нового не роблять (це тонкий натяк).Те, що ви читаєте схожу літературу і маєте схожі погляди - це наслідки уніфікації, яка приходить у кожній дружбі. І це також означає, що смаки у ваших хлопців були несформовані, а також, що натхненник на прочитання і прослуховування спільної муз/літ - сильніший лідер.
Не перетворюй музико у звичайне ремесло, а музикантів-у звичайних ремісників.
Перш ніж звертатится до когось таким тоном, прочитай уважніше усі мої агрументи. Саме не_ремісництво музики я відстоюю, говорячи, що неможливо творчість продумати від початку до кінця. Це не товар легкої промисловості, якому можна задумати конкретну форму, колір і густину, встановити час на виготовлення і розрахувати кошторис реалізації. Ти не знаєш, як звучатиме пісня у вивершеному варіанті, коли тобі тільки приходять перші імпульси в голову. І саме тому відсоток успіху залежить не на 10% від таланту і 90% від праці - бо це не фізична робота за верстатом.
Хоча також не варто ідеалізувати, бо не всім дано вселяти саме дух в свою музику - декому треба надолужувати неймовірно відшліфованою технікою…
І наостанок, мені цікаво дізнатися, який боком історія музики проти мене.
| 13.07.06 11:09:07 | #
Шановна Сокиро, ви дуже нервові. Перепрошую, я не хотів зачепити Вашу тонку душу за оголені нерви. Своїм першим абзацом я намагаюсь Вас переконати, що "просто грати, бо добре грається разом", недостатньо для того, щоб створити Витвір Мистецтва. Музикою, як і будь-чим іншим, справжній Творець завжди хоче щось "сказати", а сказати щось - це вже ціль. Втім, це зайвий приклад того, чому тепер ще не існує такого гурту, особливо в Україні, який би увійшов в історію музики і одночасно в закутки людської пам'яті, які бережуть любов, хоча б на років так 30 (якщо я неправий, назвіть гурт, який утворився після 90-го і претендує на таке).
Знаючи учасників гурту (а Ви їх, на жаль, майже не знаєте), я можу Вас запевнити, що смаки чотирьох із п'яти учасників вже були давно сформовані, ще до зустрічі їх (учасників) разом (не враховуючи того, що вони (учасники), відповідно і їхні смаки, й надалі продовжують розвиватися). Я жодним чином не хочу (та й не можу)заперечити наш вплив один на одного, але та уніфікація, про яку Ви згадали, притаманна швидше колу людей, які відрізняються спочатку один від одного, але внаслідок довгого спілкування та несформованості як особистостей ліпляться в однорідну масу. Ми ж не є однорідною масою. Своєю спільністю ми намагаємося позитивно впливати один на одного, наш досвід є позитивний, і я з радістю прийму від свого друга щось добре, і ніколи не назву це результатом моєї несформованості. Такий погляд на речі притаманний гордим і недалеким людям.
навіть у пісні можна задумати конкретну форму і т.д. Я думаю, коли художник вирішив намалювати лева, він такий намалює лева, а не пса (при умові його достатнього для цього рівня майстерності).
Історія музики свідчить, що справді великі гурти, які створили "вічну" й "велику" музику склалися саме із друзів, або ж трималися на дружбі.
Своїм же коментом, тонкими натяками у ньому, Ви намагалися реалізувати намір образити мене. Смію запевнити, що досягнути Вам цього не вдалося. Але з огляду на викладене в останньому абзаці, особисто мені не дуже приємно зустрічати такі наміри у незнайомих для мене людей, а тому під сумнів ставиться доцільність нашого подальшого спілкування. Надіюсь, ні Ви, ні я не відчуваємо у цьому потреби, а тому, якщо й у цій статті з'являтимуться надалі мої коменти, вони, швидше за все, з метою уникнення подальших образ, не бууть адресовані виключно Вам.
Любіть мир в собі, і полюбите нас.
Ми.
Знаючи учасників гурту (а Ви їх, на жаль, майже не знаєте), я можу Вас запевнити, що смаки чотирьох із п'яти учасників вже були давно сформовані, ще до зустрічі їх (учасників) разом (не враховуючи того, що вони (учасники), відповідно і їхні смаки, й надалі продовжують розвиватися). Я жодним чином не хочу (та й не можу)заперечити наш вплив один на одного, але та уніфікація, про яку Ви згадали, притаманна швидше колу людей, які відрізняються спочатку один від одного, але внаслідок довгого спілкування та несформованості як особистостей ліпляться в однорідну масу. Ми ж не є однорідною масою. Своєю спільністю ми намагаємося позитивно впливати один на одного, наш досвід є позитивний, і я з радістю прийму від свого друга щось добре, і ніколи не назву це результатом моєї несформованості. Такий погляд на речі притаманний гордим і недалеким людям.
навіть у пісні можна задумати конкретну форму і т.д. Я думаю, коли художник вирішив намалювати лева, він такий намалює лева, а не пса (при умові його достатнього для цього рівня майстерності).
Історія музики свідчить, що справді великі гурти, які створили "вічну" й "велику" музику склалися саме із друзів, або ж трималися на дружбі.
Своїм же коментом, тонкими натяками у ньому, Ви намагалися реалізувати намір образити мене. Смію запевнити, що досягнути Вам цього не вдалося. Але з огляду на викладене в останньому абзаці, особисто мені не дуже приємно зустрічати такі наміри у незнайомих для мене людей, а тому під сумнів ставиться доцільність нашого подальшого спілкування. Надіюсь, ні Ви, ні я не відчуваємо у цьому потреби, а тому, якщо й у цій статті з'являтимуться надалі мої коменти, вони, швидше за все, з метою уникнення подальших образ, не бууть адресовані виключно Вам.
Любіть мир в собі, і полюбите нас.
Ми.
Pooh
| 13.07.06 11:18:32 | #
"якщо я неправий, назвіть гурт, який утворився після 90-го і претендує на таке)."
Pussy Grinderrr!!!!
"Ми ж не є однорідною масою."
пацани! безбозару.8)
пафассс! я люблю пафооссс.. і музика мабуть у вас паффффосна. )))
Pussy Grinderrr!!!!
"Ми ж не є однорідною масою."
пацани! безбозару.8)
пафассс! я люблю пафооссс.. і музика мабуть у вас паффффосна. )))
| 13.07.06 20:30:52 | #
[ до комента №21] це копедзь. піп в дзвін, дідько в клепало.
ніхто вас не хотів ображати, шо це за упередження? мені ж особисто не сподобався твій наїзд, що я музику називаю ремеслом, чи шось таке. зайве пересмикування.
після усіх цих месіанських тирад мене так і підмивало запитати, чому ж ви такі розпрекрасні, золоті і натхненні ще досі не стали богами музики, не стали другими "дорз", і не скорили цілий музичний світ до своїх ніг?
але я не питатиму цього. я зрозуміла, шо вам конче все називати так пафосно - Музика, Дух, Ідея, Ми, прям якісь язичницькі богоістоти. історія світу доводить, що перемагає (домагається свого) не ідея, а прості люди. або бабло. а ідея - це для красного слівця цяцька. на жаль.
але облишмо це. вірші джіма моррісона, запал керуака, гінзберга і берроуза я теж люблю, і теж перехворіла ними в ранньому отроцтві, тому розумію, якими думками (хорошими, вартими поваги) перейняті ваші (неуніфіковані ніразу) хлопці.
так, дружба може бути потрібною для того, щоб творити, вона може бути перевагою для групи, цього ніхто не заперечував, але все одно не вона відіграє вирішальну роль в творчості. я вважаю, шо творчість - це індивідуальне явище. але я можу помилятися (а можу і ні), бо підхід у мене до творчості немузичний, а тим паче не груповий. тому і питаю тут.
шоб не вдаватися зайвий раз в деталі іронізування, скажу конкретно що мене цікавить, бо ми відхилилися в дискусії на непотрібні елементи. недавно я брала участь в одному проекті, де треба було подати текст в збірку прози (шукайте у книгарнях україни з жовтня ггггг, жартую). текст писався важко, і від самого початку в мене була задумка сюжету, звісно, але справжня розв'язка прийшла в процесі. і то так, шо я аж офігіла. прикольно прийшла, от що. і знаю, шо в музикантів теж таке буває. шось мимоволі складуть, а тоді ходять самі з себе холодні. великі письменники люблять казати, шо їхні герої живуть своїм життям. це з тієї ж опери. творчість - це проникнення в якісь інші сфери. ми творимо не інтелектом, а інтуїцією. скільки не читай чи слухай моррісона, ним не станеш (це безособове звертання, бо ше знову недайбохшосьподумають), бо натхненням неможливо керувати. натомість другим моррісоном може стати якийсь наркоман-шизофренік, без жодного уявлення про те, що таке бути королем ящірок - тільки тому, що на нього зійде таке ж осяяння, як на моррісона.
підводжу до думки, що:
1. є певна різниця між науковою розвідкою, аналітичною статтею, виконанням замовлення піару, репортажем про події - і художнім твором. в першому випадку є мета, чітко окреслені засоби виконання і цільова аудиторія, можливо є мотивація у вигляді винагороди.
у другому випадку є тільки автор і його відчуття. все. решта приходить потім.
2. я описала літературний досвід (якщо це можна так назвати). тепер мене цікавить музичний.
3. якщо одна людина не завжди знає, чим закінчиться її твір, то що можна сказати про групу?
4. коли люди шукають тут, на цьому форумі, компаньйонів до своєї творчості, чим вони керуються?
пеес. а відомими не стали українські групи тому, що:
1. жодна продукція з україни не поширюється у світі через неучасть в економічних міжнародних організаціях.
2. існує тотальний занепад культури на фоні примітивної політизації суспільства.
3. загальна картина світової культури настільки насичена, що у ній навряд чи можливий потужний вибух чогось нового, як це було у 60-70-х.
в мене все, цілую ручки, жентельмени.
ніхто вас не хотів ображати, шо це за упередження? мені ж особисто не сподобався твій наїзд, що я музику називаю ремеслом, чи шось таке. зайве пересмикування.
після усіх цих месіанських тирад мене так і підмивало запитати, чому ж ви такі розпрекрасні, золоті і натхненні ще досі не стали богами музики, не стали другими "дорз", і не скорили цілий музичний світ до своїх ніг?
але я не питатиму цього. я зрозуміла, шо вам конче все називати так пафосно - Музика, Дух, Ідея, Ми, прям якісь язичницькі богоістоти. історія світу доводить, що перемагає (домагається свого) не ідея, а прості люди. або бабло. а ідея - це для красного слівця цяцька. на жаль.
але облишмо це. вірші джіма моррісона, запал керуака, гінзберга і берроуза я теж люблю, і теж перехворіла ними в ранньому отроцтві, тому розумію, якими думками (хорошими, вартими поваги) перейняті ваші (неуніфіковані ніразу) хлопці.
так, дружба може бути потрібною для того, щоб творити, вона може бути перевагою для групи, цього ніхто не заперечував, але все одно не вона відіграє вирішальну роль в творчості. я вважаю, шо творчість - це індивідуальне явище. але я можу помилятися (а можу і ні), бо підхід у мене до творчості немузичний, а тим паче не груповий. тому і питаю тут.
шоб не вдаватися зайвий раз в деталі іронізування, скажу конкретно що мене цікавить, бо ми відхилилися в дискусії на непотрібні елементи. недавно я брала участь в одному проекті, де треба було подати текст в збірку прози (шукайте у книгарнях україни з жовтня ггггг, жартую). текст писався важко, і від самого початку в мене була задумка сюжету, звісно, але справжня розв'язка прийшла в процесі. і то так, шо я аж офігіла. прикольно прийшла, от що. і знаю, шо в музикантів теж таке буває. шось мимоволі складуть, а тоді ходять самі з себе холодні. великі письменники люблять казати, шо їхні герої живуть своїм життям. це з тієї ж опери. творчість - це проникнення в якісь інші сфери. ми творимо не інтелектом, а інтуїцією. скільки не читай чи слухай моррісона, ним не станеш (це безособове звертання, бо ше знову недайбохшосьподумають), бо натхненням неможливо керувати. натомість другим моррісоном може стати якийсь наркоман-шизофренік, без жодного уявлення про те, що таке бути королем ящірок - тільки тому, що на нього зійде таке ж осяяння, як на моррісона.
підводжу до думки, що:
1. є певна різниця між науковою розвідкою, аналітичною статтею, виконанням замовлення піару, репортажем про події - і художнім твором. в першому випадку є мета, чітко окреслені засоби виконання і цільова аудиторія, можливо є мотивація у вигляді винагороди.
у другому випадку є тільки автор і його відчуття. все. решта приходить потім.
2. я описала літературний досвід (якщо це можна так назвати). тепер мене цікавить музичний.
3. якщо одна людина не завжди знає, чим закінчиться її твір, то що можна сказати про групу?
4. коли люди шукають тут, на цьому форумі, компаньйонів до своєї творчості, чим вони керуються?
пеес. а відомими не стали українські групи тому, що:
1. жодна продукція з україни не поширюється у світі через неучасть в економічних міжнародних організаціях.
2. існує тотальний занепад культури на фоні примітивної політизації суспільства.
3. загальна картина світової культури настільки насичена, що у ній навряд чи можливий потужний вибух чогось нового, як це було у 60-70-х.
в мене все, цілую ручки, жентельмени.
Akimich
| 13.07.06 20:50:12 | #
Такі довгі опуси… Але я не можу не погодитись з Геником -- якщо людина професіонал, вона дуже швидко розбереться, як працювати у стилі, в якому довелось опинитись. Звісно ж "души прекрасные порывы" можуть завести в стильові хащі, але талант, підкріплений знаннями і досвідом, завжди зможе зорієнтуватись. ІМХО
P@R+!Z@N
| 14.07.06 21:15:19 | #
Професіоналізм дає широкі можливості виконання (граєш шо хочеш а не шо можеш (див. інтерв"ю вокаліста ВЗ))
Особистий приклад - коли починав хотів грати шось вроді арии аль металіка, через 1.5 року -вже хочиться грати або progresive або jazz (в далекому майбутньому, якщо доживу8)
А зіграність залежить від особистих моральних якостей учасників гурту IMXO
Особистий приклад - коли починав хотів грати шось вроді арии аль металіка, через 1.5 року -вже хочиться грати або progresive або jazz (в далекому майбутньому, якщо доживу8)
А зіграність залежить від особистих моральних якостей учасників гурту IMXO