Перша офіційна SOAD party

Давач | 0 | Розділ: Враження | 30 вересня 2004 21:01

22 вересня відбулася вечірка, наповнена музикою System Of A Down, KOЯN та Deftones. Брак подібної вечірки відчувався у неформальному Львові вже протягом двох років, якщо для декого і не більше. Хоча у березні 2003 року і проходила KOЯN-вечірка, та поціновувачі SOAD, до котрих відноситься і Ваш вірний слуга LsasS, зустріли таке дійство з відвертою радістю.

---

Неприховуване очікування хорошого звуку, гострих кадрів з відео та гострих відчуттів можна було без особливих зусиль прочитати на обличчях численної аудиторії, що відверто намилилася цього вечора добре забавитися. Відвідуваність виявилося шаленою: вже на двадцятій хвилині забави навіть стоячих місць усередині клубу гостро бракувало. Що й казати, хто знає, той зрозуміє, а хто ні, того ласкаво просимо відвідати найкращий львівський андерграундовий клуб і оцінити людиновмістимість його території.



За словами організаторів акції, було заготовано 14 відеокліпів груп-хедлайнерів. Але продемонструвати вдалося лише 11 з них: дуже не хотів працювати на забугорних музикантів ляльківський проектор. Тому окрім відео, відвідувачі мали змогу спостерігати пана Хані на драбині, що той лінивий пристрій таки змусив працювати. Але навіть такої невеликої кількості виявилося достатньо, аби публіку завести на повну катушку. Що ж, відрив у "Ляльці" - явище, що не піддається описові, тому його треба пережити на власній… власному досвіді.





Досить таки помилково, здавалось, потрапили на акцію декілька панкуватих малюків, що намагалися перетворити рух мас на панкову штовханину. Подібні акції - не для цього. Хоча поверхово звучання музики представлених бендів і скидається на агресивну панкоту, але це не так.


Насправді творчість таких груп як System Of A Down, KOЯN, Rage Against The Mashine, та інших - це ніби істерика плачу та розпачу, перенесена на музику.
Зображує так відверто, як і твори Х.Віла-Лобоса (до прикладу "На смерть інфанти") або "Мелодія" М.Скорика. Але зображує так, як не роблять цього інші стилі. Стиль саме цих гуртів передає саме той стан агресивної депресії, розпачу, коли у думках панує злість та образа. Можна стверджувати, що такий стан часто є атрибутом юнацького, молодіжного максималізму. Можливо саме цим пояснюється така велика кількість прихильників хардкору та new-metall'у серед молодих, дорослою мовою - "несформованих" умів. Але у той же час неможливо заперечити той факт, що переважно саме ці "несформовані" були ініціаторами змін що впливали на хід історії. За прикладами можна звернутися до літератури, у котрій йдеться про події "оксамитової революції".



До прикладу. Навіть учасники "SOAD" є постійними активістами пацифістських акцій та мітингів проти расизму, бюрократії та інших соціально негативних явищ у США, зокрема акцій проти американської кампанії у Іраку. Відеозаписи, великою мірою власноруч зроблені "системівціями" на цих акціях, перетворилися при допомозі відомого режисера Майкла Мура (Rage Against The Mashine) у відеокліп на пісню "BOOM!".



Представники "касти" буйних та молодих голів завжди існували та мали, відповідно, свої симпатії та засоби висловлення своєї думки. Для когось це були твори та статті (іноді навіть провокаційні), як, наприклад, для того самого І.Я.Франка, для когось - образотворчість, кінематограф, як для О.Довженка, для когось - музика The Beatles та Pink Floyd. Для декого сьогодні - це саме рок, метал або хардкор.


На завершення хочеться згадати про ще одну вечірку, котра, в силу своєї популярності повинна була б також здригати старовинні стіни "Ляльки" у понеділок 28 вересня. Але чомусь не здригала. Фактично виявилось нікому… На вечірці перебувало 9 (!) чоловік, не враховуючи організатора та кореспондента ROCK.LVIV.UA. Хоча стилістики обох акцій не настільки сильно відрізняються одна від одної, щоби настільки відрізнятися кількістю відвідувачів. Залишається побажати "Гуркотові" більше нових та старих (…) прихильників.

Проте останній факт дозволяє припускати, що львівський андерграундовий нарід стає перебірливішим, чи, може, просто освіченішим у хорошій музиці. =)




P.S.
Прошу вибачення у читачів за запізнення виходу даної статті. Причиною тому є, вірогідно, авторська неосвіченість у написанні подібного роду статей.