Наша музика не продається. Інтерв’ю з групою „Ways of Dependence”

romko321 | 11 | Розділ: Новини | 26 листопада 2007 13:45

Дане інтерв’ю планувалося, як розмова з цілою бандою, проте, сталося так, що я зміг поговорити лише з Женею, більш відомим, як Пункер - їхнім вокалістом, і моїм дуже хорошим другом. Репліки інших учасників були отримані дистанційним методом. Варто, мабуть, зазначити, що Ways Of D. саме записали свій дебютний альбом в новому складі, що утворився 3 місяці тому (офіційне представлення продукту відбудеться найближчим часом). Про це, і про важкі будні львівських рокерів і йтиме мова.
Після довгого пошуку вільного місця в цю засніжену суботу, ми, на кінець, зупинилися в кафе на Вірменці. Як не дивно, ніякого алкоголю не намічалось, оскільки Женя вже доволі довгий час його не вживає. В цій прекрасній обстановці, яку дещо розбавляли весільні процесії, яких було сьогодні особливо багато, ми і розпочали розмову.

---

Я: Ну що, почнемо?

Женя: (Помішуючи чай з одною порцією цукру) Давай.

Я: Як настрій?

Женя: Настрій зимовий… Відчудження від людей, від життя, від роботи. Я вклав в цей альбом більше, ніж душу.

Я: Нещодавно склад твоєї групи помінявся на 75 відсотків, зі старих учасників залишився лише ти. Що ти відчував після таких змін?

Женя: Спочатку – дуже велике піднесення, бо вийшло так, ніби це є нова група. Перші чотири пісні, які ми почали репетирувати в новому складі, були суто моїми, і ще ми взяли 2 композиції зі старого репертуару. До того ж, мені дуже сподобалось грати на гітарі (раніше в групі була лише одна гітара – прим. Авт.), з нею я відчував себе впевненіше, та і вокал став зовсім іншим. Це стало для мене відкриттям. Щодо самої музики – старий склад, на мою думку, звучав у визначеній ділянці енергії, з новим же вона розширилася, але стала більш «прямолінійною». Деякі пісні стали більш (!) форматними ( «Наркотичний Схід», «Тебе Такою…»). Вони були придумані давно, коли я ще лабав блюзи на вулиці. Деякі стали більш «хуліганськими» («Емотика», «Всі Радості Життя»). В цілому, було цікаво.

Я: Які ускладнення виникали в процесі творчості?

Женя: Вони почали виникати вже аж в студії (щось не віриться))) – прим. Авт.) Більш конкретно я коментувати не хочу. Але, в принципі, результатом роботи за ці три місяці я задоволений.

Я: Тобі не здається, що в новому складі Ways Of D. потроху перетворюється в «Пункер Бенд»?)))

Женя: Аналізуючи результати роботи і внесок нас всіх в цей альбом, Ways Of D. залишається Ways Of D., хоча, я в деяких моментах я уявляю музику інакше, ніж вони і (це було сказано егоцентрично, і з великою посмішкою – прим. Авт.) я не вважаю поганою можливість Ways Of D. = „Пункер Бенд”.

Я: Яким чином до вас у групу попав Влад (барабанщик – прим. Авт.), у якого, мабуть, музичного досвіду більше, ніж у вас всіх, разом взятих?

Женя: Я його попросив))).

Я: (До Влада) Чому ти погодився?

Влад:
1)Мені подобався музичний матеріал Ways Of D. Першого складу.
2)Подобається лірика(TEXTS)
3)Коли ми почали грати в новому складі – я відчув шалений DRIVE!!! А це, як відомо, саме те заради чого… бла-бла-бла :)
4)Мені подобаються нові пісні!
5)Нові пісні подобаються дівчатам… :)

Я: А звідки взялися Юра, більш відомий, як „Мімо Каси” та Мітя (Соло-гітара і бас-гітара – прим. Авт.)?

Женя: Після розвалу я багато бухав з думкою, що я хочу творити далі:))).Юра, як справжній друг, погодився мені допомогти. Спочатку він був запрошений на посаду басиста. Мітю знайшла Галя, авторка лірики групи «Дистанція Спокою», за що я їй дуже вдячний. Він був кандидатом на барабани, або, знову ж таки, на бас. В результаті, Мітя став бас-гітаристом, а Юра – соло. Ми почали компонувати мої пісні, а, коли з’явився Влад, почали робити інші вже разом.

Я: (До Міті і Юри) Чому ви пішли до Пункера в групу і чи не виникало у вас конфліктів в процесі творчості?

Юра: Щодо першого: він мене попросив, і я вирішив спробувати. Щодо другого: no comments.

Мітя: По-перше, мені завжди цікаво експериментувати в музиці, а співпраця з новими людьми – це завжди експеримент. Пункер дуже неординарна особистість, але ми легко знайшли спільну мову.
По-друге, даний стиль музики мені близький по-духу, а що саме головне – Ways Of D. однодумці в творчості…

Я: Скільки ви дали концертів у новому складі?

Женя: Ми дали 2 концерти, один в „Ляльці”, інший на фестивалі тату і пірсингу, що проходив у „Романтику”.

Я: Як давно у вас назріла ідея запису повноцінного альбому?

Женя: Ще з минулого складу. В період розвалу ми саме мали його записувати.

Я: (До решти) Наскільки ви відчували себе готовими до такої серйозною акції після всього трьох місяців співпраці?

Юра: Звичайно були сумніви, але я радий, що ми таки це зробили.

Мітя: Справа не в часі. Наша співпраця, як музикантів виявилася настільки плідною, що за три місяці у нас назбиралося більш ніж достатньо матеріалу для запису альбому.

Влад: Ми мали досить репетицій, робота над матеріалом просувалася швидко. Так, ми були готові.

Женя: Грішин брат (Гріша - старий гітарист Ways Of D. – прим. Авт.) якoсь сказав, що я, як Віктор Цой, хотів записати альбом будь-якою ціною))))

Я: Як ви охарактеризуєте стиль і дух вашого нового альбому?

Женя: Важкий Рок-Н-Рол з елементами гранжу і блюзу. А дух – американський „гаражний” рок, я з упевненістю можу сказати, що ми відійшли від прийнятих у Львові стереотипів рок-музики (явище „Львівського Року”).

Мітя: Це цікава суміш різних стилів, зокрема блюзу, року, гранжу, можливо навіть панку. Я думаю, кожен знайде щось своє.

Юра: Старий добрий рок-н-ролл такий який він і має бути, без ніякого тойво… :)

Влад: Це «рок» музика…Справжня! Щира! Вона відображає наш внутрішній світ та відношення із світом зовнішнім, або світами…Пісні мають чудове почуття гумору :)
Взагалі в нас досить близькі музичні уподобання та орієнтири, тому в кінцевому муз. Результаті вийшла така собі україномовна «АМЕРИКА» :)

Я: Де проходив запис і чи сподобався вам сам процес?

Женя: «ParkWheel Studio» Лєвандовіча. Процес запису був дуже динамічним, чим ми завдячуємо атмосфері цього приміщення, звукорежисеру Віталію Кухарському і асистентам Ромі „Брану” і Юрі.

Мітя: Процес відбувався стандартно, але весело і без особливого напруження. Велика частка того, щоб альбом був вдалим, особливо якість звучання, залежить від звукорежисера, тому дякуємо Віталіку за те, що він уважно ставився до всіх наших побажань. Загалом, ми задоволені.

Влад: Завдяки людям, які парцюють на цій студії та сприятливій атмосфері все пройшло вдало.

Юра: Еге ж. Мені дуже сподобалося. Атмосфера просто казкова…

Я: Ваші враження від записаного матеріалу?

Женя: На мою думку, альбом вийшов максимально „роковим”, чого так бракує львівській сцені.

Мітя:Я думаю, що свої враження від альбому повинні висловлювати наші слухачі, а так - ми зробили те, що хотіли.

Юра: ЖИР…

Влад: Я задоволений :)

Я: Який ефект, на ваш погляд, викличе цей продукт, чи розраховуєте ви на славу „Братів Гадюкіних”(як відомо, вони завоювали серця людей з першого альбому)?

Мітя: Ми не записували цей альбом, для того, щоб прославитись чи стати відомими, для нас це - один з способів самовиразитися у творчості. Альбом, який записаний від серця, залишається в серцях людей надовго.
Щодо ефекту: в нашій музиці є новаторство і щирість, а це основне, для того, щоб тебе зрозуміли.

Юра: Я ні на що не розраховую, я граю для себе, але хотілось би, щоб цінителям справжньої рок-музики альбом сподобався.

Влад: Я думаю диски з альбомом не будуть припадати пилюкою…

Женя: Ефект залежить від особистості слухача.А наша музика не продається! ( на даний момент :))).

Я: Ваші побажання слухачам:

Женя: Be only free in your dependence…

Мітя: Отримувати задоволення від музики, яка їм подобається і слухати Ways Of Dependence!!! :)

Юра: Полюбити, або зненавидіти. Вибір за вами…

Влад: Слухати більше доброї музики, Бути терпимішими, Завжди мати вибір…і впевнено робити свою справу!
LOVE & PEACE :)…


Matvik