Вірші, де згадується цвіркун!!!!
Dana
| 13
| Розділ: Творчість і мистецтво | 29 травня 2006 17:53
Я звичайний піїта,кожний мене захоплює день.
Не розумію світа,
не розумію власних пісень.
Пити захват до краю…
Голос безжурний, немов цвіркуна,
от так собі співаю,
тільки дзвенить на горах луна.
Б.-І.Антонич
Abiturient
| 29.05.06 20:41:54 | #
Чувак, а вона до тебе молодиться… 
Cvirkun
| 29.05.06 21:43:22 | #
Dana, я знаю дофіга віршів де згадуються цвіркуни, але нашо таке тут писати?…:?
Dana
| 30.05.06 13:37:55 | #
[ до комента №2] Розслабся, ніхто не молодиться, я роблю філологічне дослідження. А знаєш дофіга … то пришли мені. От. Так і знала, шо всі почнуть неправильно розуміти, я ж не Cvirkun написала!!!!:X Ти викупив бренд на назву комахи?
Розслабся, ніхто не молодиться, я роблю філологічне дослідження. А знаєш дофіга … то пришли мені. От. Так і знала, шо всі почнуть неправильно розуміти, я ж не Cvirkun написала!!!!:X Ти викупив бренд на назву комахи?
Dana
| 30.05.06 13:55:40 | #
:X І взагалі, якшо така пішла розмова то УКЛІННО ПРОШУ модераторів на фіг цю статтю викинути. Поки ше чогось заумного ніхто не вичитав.:X :X :X Тільки зіпсувала собі настрій.
сокира
| 31.05.06 04:13:21 | #
дано, не псіхуй. абітурієнт всім таке клеяв би.
про цвіркунів - весела тема. не треба модераторам нічо терти.
я згадала пісню групи "Далі…":
Цвіркун
Слова: С. Чубай
Музика: Ю. Козій
Так, ніби померло щось у траві.
Так, ніби весна зимою стала.
Так, ніби-то, літо дощове.
Страшенно дощове.
Впала сльоза на пелюстку троянди,
Нарцис перестав кохати себе,
Фіалки втратили свій колір чистоти.
А дерева з того часу
Більще ніколи не цвіли,
Бо сумно було їм,
Що сонце вбило цвіркуна.
про цвіркунів - весела тема. не треба модераторам нічо терти.
я згадала пісню групи "Далі…":
Цвіркун
Слова: С. Чубай
Музика: Ю. Козій
Так, ніби померло щось у траві.
Так, ніби весна зимою стала.
Так, ніби-то, літо дощове.
Страшенно дощове.
Впала сльоза на пелюстку троянди,
Нарцис перестав кохати себе,
Фіалки втратили свій колір чистоти.
А дерева з того часу
Більще ніколи не цвіли,
Бо сумно було їм,
Що сонце вбило цвіркуна.
Abiturient
| 31.05.06 07:52:19 | #
Сокира ти сокира…
Ф трафе сідєл куфнєчік…
Ф трафе сідєл куфнєчік…
Ginda
| 31.05.06 09:46:43 | #
[to dana]у антонича ще є багато віршів про різних комах, не лише про цвіркунів…ти краще до мене звернись, а не треба на цьому сайті робити філологічні дослідження…
madness
| 31.05.06 10:23:07 | #
Одного весняного дня
цвіркун забив слоненя,
коли то всьо сталось - ніхто не згадає,
а на цвіркуна люта кара чекає.
цвіркун забив слоненя,
коли то всьо сталось - ніхто не згадає,
а на цвіркуна люта кара чекає.
Собака-балабака
| 31.05.06 15:12:43 | #
ех… люблю Антонича…
Ariel
| 31.05.06 19:57:04 | #
ОСТАННІЙ ЦВІРКУН ЛІТА
Аж у вухах лящить —
цілий день цвіркуни.
Навіть тріск полум'я,
що пожирало сухе картоплиння,
не заглушував їхнього
панічного сюрчання.
Ні серед ласкавих айстр,
ні серед оксамитово
заціпенілих чорнобривців
не вщухало воно,
і навіть на метку електричку
з обох боків від темної лісосмуги
напливало міцне сюрчання
цвіркунів.
А вдома з букета
хапливо, на бігу зірваних
на спустошеному городі квітів
незахищено так, самотньо
і невимовно розпачливо
озвався один —
останній цвіркун літа
Галина ПАЛАМАРЧУК
**************************************************************
* * *
Нивы уже побелели и готовы к жатве…
Пусти серп твой и пожни…
Цвіркун зашепотів
Свою нічну молитву
Сховалася трава
У лагідних словах.
Стікає зореспад,
І небеса відкриті,
І серпень засина,
Готовий на жнива.
Він трохи підросте
І завтра вийде в поле,
Здійнявши срібний серп
З-під вранішніх хмарок.
А поки цвіркунам
Відлунюють тополі
І кожен крок веде
В прозріння й до зірок.
І поки місто спить,
Утомлене, спітніле,
Від слів, від марноти,
Від любощів і битв…
Самотні цвіркуни,
За кого ви молили?
Зажурі тихих слів
Чи зупинити схід?
**************************************************************
(Скоромовка)
Цвіркун каже цвіркунисі:
— Це б ми танцювали!
Продамо цибулю, купимо цимбали.
**************************************************************
ЦВІРКУН
(Побачив у храмі реліквію - шолом великого Санеморі)
О, жорстока доле! -
Під шоломом славного воїна -
домівка цвіркуна.
Мацуо Басьо
Хокку
Переклад Геннадія Туркова
Аж у вухах лящить —
цілий день цвіркуни.
Навіть тріск полум'я,
що пожирало сухе картоплиння,
не заглушував їхнього
панічного сюрчання.
Ні серед ласкавих айстр,
ні серед оксамитово
заціпенілих чорнобривців
не вщухало воно,
і навіть на метку електричку
з обох боків від темної лісосмуги
напливало міцне сюрчання
цвіркунів.
А вдома з букета
хапливо, на бігу зірваних
на спустошеному городі квітів
незахищено так, самотньо
і невимовно розпачливо
озвався один —
останній цвіркун літа
Галина ПАЛАМАРЧУК
**************************************************************
* * *
Нивы уже побелели и готовы к жатве…
Пусти серп твой и пожни…
Цвіркун зашепотів
Свою нічну молитву
Сховалася трава
У лагідних словах.
Стікає зореспад,
І небеса відкриті,
І серпень засина,
Готовий на жнива.
Він трохи підросте
І завтра вийде в поле,
Здійнявши срібний серп
З-під вранішніх хмарок.
А поки цвіркунам
Відлунюють тополі
І кожен крок веде
В прозріння й до зірок.
І поки місто спить,
Утомлене, спітніле,
Від слів, від марноти,
Від любощів і битв…
Самотні цвіркуни,
За кого ви молили?
Зажурі тихих слів
Чи зупинити схід?
**************************************************************
(Скоромовка)
Цвіркун каже цвіркунисі:
— Це б ми танцювали!
Продамо цибулю, купимо цимбали.
**************************************************************
ЦВІРКУН
(Побачив у храмі реліквію - шолом великого Санеморі)
О, жорстока доле! -
Під шоломом славного воїна -
домівка цвіркуна.
Мацуо Басьо
Хокку
Переклад Геннадія Туркова