прекрасний твір 1984 - тут шикарно розкладена схема успішного функціонування диктатури. Помітно, що Оруел грунтовно проштудіював і обдумав як існуючі на той час системи, так і відносно свіжі диктатури - савєцкій саюз (якому він спочатку симпатизував, але потім розчарувався), іспанію (сюди він навіть поїхав із загоном добровольців вести партизанську війну), німеччину і зумів систематизувати інформацію. Якщо перечитати 1984 і порівняти із розсекреченими даними союзу, третього рейху, то помітно, що цей твір є атласом будови тіла держави при диктаті.
особливо вражає останній розділ - там, де про формування новоязу. Де детально розписані методи і методологія спрощення мови і для чого це потрібно. ДО РЕЧІ порівняйте НОВОЯЗ з ПАДОНКІВСЬКИМ язиком.
читав 1984. твір шо називається цепляючий (у всякому разі мене зачепив), треба би перечитати. але політичний зміст твору давно не актуальний бо диктатури відходять, зара зовсім інакші проблеми
Ти думаєш зараз немає диктатур? Вони є, просто приховані дуже глибоко і ми їх не помічаємо. але нами на кожному кроці намагаються керувати. Все що ми їмо, вдягаємо чи слухаємо- куди йдемо і як вибираємо свій шлях- big brother is watching
дуже корисно як продовження теми великого брата почитати "Колискову" Паланіка.
в оруела диктатура побудована на страху а в нас на тотальному споживанні. те шо ти їж вдягаєш слухаєш і те шо ти знаєш тобі навязується суспільством, але при цьому ти маєш повну свободу вибору. це набагато складніше ніж в оруела
все залишилось так як тоді, єдине що змінилось- методи контролю. За таких диктатур як в Оруела тебе могли посадити чи стратити, зараз же страх бути неприйнятим суспільством, страх бути інакшим.
Насправді ми маємо дуже мало можливостей чинити власний вибір, якщо подумати. Дуже мало.