«Руйнацією» – по «попсі» і по носі…
автор Андрій КОЗЛОВ
Cтіни клубу «Романтик» струснуло гучне волання четвертого фестивалю альтернативної музики «Руйнація».
Цього разу львівську публіку примушували скакати і божеволіти десять команд з України та гості з Росії.
Ізнову все було, як завжди. Ті ж тінейджери в камуфляжі та військових черевиках з повними пірсингу вухами, носами, губами, бровами за годину до концерту позаймали всі горизонтальні площини біля клубу - щоб випити. Молоді мами та бабці, які гуляли у парку з дітлахами, поглядали на це видовище скоса, проте тримались мужньо.
З 16-ої години охорона почала запускати людей до залу. Різнобарвний “табун” неформалів почав поволі вливатись у приміщення клубу, залишаючи після себе на вулиці порожні пляшки… Розігрівати публіку випало коломийському гурту «Нейроз», напівголий вокаліст якої з демонічними рисами обличчя створював відповідно до своєї зовнішності атмосферу. Народ починав “заводитись”, що “пахло” непоганим продовженням вечора. Коломийських гостей змінив тернопільський «Бульдозер» із дещо нуднуватим ню-металом. Публіка тим часом циркулювала по залу. Настрій і атмосфера концерту пульсували позитивом. Не зіпсував цього навіть не дуже якісний звук. Близько шостої години на сцені з'явився львівський гурт «Фронт» - хлопці у військовій формі, обвішані еполетами та аксельбантами. Людей у залі дещо поменшало. Мабуть, депресивно-психоделічні ритми гурту Underground Dimention та луцьких памороків з гурту Slap, що попередньо скакали по сцені, не на жарт втомили публіку.
Нарешті Вітя, вокаліст гурту «Анна», що цього разу виконував роль ведучого, оголосив своїм не надто ніжним ревом появу на сцені киян з команди «+/-». П'яні і втомлені гості фесту порозсідались по периметру зали, а ті, що ще здужали, на прохання фронтмена побудували дві стіни одне проти одного. З першими акордами стіни зійшлись, перетворившись на людське місиво, що штовхалось, скакало, падало, вставало і знову скакало. Булькаючо-хрюкаючу музику з ритмом, що за своєю швидкістю більше нагадував автомат Калашникова, оцінили не всі. І після першої пісні народу помітно поменшало.
Тим часом кількасот осіб під клубом пили пиво та гуділи. То тут, то там починались бійки. Трохи осторонь «Романтика» тусувались правоохоронці, ловлячи охочих справити нужду в недозволеному місці та контролюючи вживання неповнолітніми спиртного.
Присутніх у залі на той час розважала київська команда Etwas Unders. Давши викричатися вокалістці “Етвасів”, сцену захопили хлопці із Запоріжжя - Karea. На легендарну львівську «Ніагару», здається, чекали усі. Понад тисяча рокерів в один голос скандувала назву групи, коли на сцені з'явилась вокаліста Віка. На десерт організатори залишили меломанам франківський гурт «Карна».
Після того, як «Карна» зійшла зі сцени оголосили антракт. До виступу готувалися спеціальні гості фестивалю - пітерці з Newersmile. За цей час половина знесиленої публіки розповзлась по парку та домівках. І хедлайнерам вечора довелось виступати для дещо меншої аудиторії, проте це не стало їм на заваді.
На фото: “Ніагара”, як завжди, була неперевершена…
Хочу особисто зустрітися з автором, і удостовіритися звідки в нього ростуть руки…
Він навіть не пробув на концерті до кінця, абсолютно нічого не знає про групи, і пише лише з боку своїх примітивно-соціальних поглядів… Та й пише, кисло…
закладаюся, автор - пристаркувата "молода надія львівської журналістики - 1976"
давати таким аффтарам писати статті про рок-концерт - все одно, шо давати юзерам рок.львів.уа писати статті про політику в газету "Високий Замок"
кг/ам одним словом
Автора вы прекрасно знаете, я так думаю, но промолчу. посмотрю еще коментарии по поводу "абсолютно нічого не знає про групи, і пише лише з боку своїх примітивно-соціальних поглядів"
и "молода надія львівської журналістики - 1976"
от хочеш сказати шо хіпаблуди так не виглядають "тінейджери в камуфляжі та військових черевиках з повними пірсингу вухами, носами, губами, бровами" і масово під раманцікам не нажирались?