2 Vitysya наскільки знаю,в теплих носках і гадах не буває холодно…
але ходіння в гадах нагадує пісеньку Воксів "ЧАП-ЧАЛАП"..прикольна пісенька…любий осінній смуток удаляє!ги)
та ні я думаю погода все таки впливає. просто все навкруги стає сірим і невеселим, а ще з кодним днем стає все холодніше і мокріше в нозі, тому ти почуваєшся все більш незатишно і незахищено.
зрештою я люблю осінь у Львові, вона в мене завжди викликає бажання дуже повільно гуляти одній, сидіти на дитячих площадках, втикаюяи на малюків, курити кептан блек, і депресувати. але депресувати якось так позитивно, з любовю до цього грьобаного життя
Нарешті львівська погода може себе якнайкраще проявити!!!Осінь - найкраща пора,пора романтики,пора депресії,пора кохання та страждання…Але вона від того не робиться ні кращою ні гіршою.Бо то Осінь - сіра,дощова,прекрасна,багряна пора.Насолоджуйтесь нею!!!Все-таки лише раз в рік вона.Як зараз кльово в парках - листя вже обпадає з дерев.воно таке гарне та різнобарвне..Відчуваєш себе як у казці…Романтика… :p
Умереть страшно. Жить больно.
Терпеть – лезвие. Нервы не в …
Любовь – одиночество,
Депрессия – вешалка.
Слёзы не помощь. Зачем – почему.
Кричать, ненавидеть, стыдиться, резать,
Прятаться в холоде, кончать в пустоту.
Кровью сворачиваться,
Лопаться тромбами,
Срать паранойей -
Вот так,…, живут
Не задумываться поздно,
Не думать невозможно.
Убивать одну жизнь, чтобы убиться другой.
Брать то, что даёт страх и ненависть, мне не сложно
Подозреваю, это любовь. Подозреваю, это любовь.
Подозреваю, это осень.
:?
Вересневі дощі - то не дощ, а мряка або мжичка (є й інші народні варіанти).
Осінь це спокій, коли яскраві кольори не ріжуть очі, коли всі інші сплять і не бачать, що ти робиш насправді те що хочеш)
Осінь змушує братися за філософію. Ніякої іншої пори людина не в змозі осягнути Ніцше напр.
В усякому разі - я.
Люблю осінь. Осінь - суцільна рима. Неможливо не писати…
Неможливо не плакати. та хіба це погано?
ех почитала це все аж захотілося до Львова, у львівську осінь. а то тут осінь не осінь, все так само немає часу. не те що депресувати, а навіть жити, немає часу роззирнутися навколо. Я вже мовчу про кольорове листя. Звідки візметься листя якщо дерев ніде немає (хіба в центральному парку)? а якщо б воно й падало з тих поодиноких дерев які можна знайти десь на вулиці, то хто б дозволив йому просто лежати й тішити око, все с..и поприбирають. а всі хмарочоси одинаково сірі, зайняті самі собою, самозакохані як влітку так і восени, жодного різноманіття
це всьо ваша ідея… я хотіла зразу, пєтарду…
а ви: "не треба зразу, не треба, давай подивимось, чи у мавп сосиски пригорають"…
ех… ваша жадібність зіпсувала хлопцю подальше повноцінне статеве життя
Та ну вас з вашої депресією. То всьо байки. В мене восени якраз вона минає. Починаю помаленьку роздуплятись. І краще вже терпіти такий дощик ніж ту ацьку жару.
Ше скоро сніг впаде- взагалі буде все кул.
Ні, осінню, під дощем депресії немає…Є спогади про неї, про все наболіле, замучене, колишнє і покинуте… І якщо під час депресії воно виливалось на повіки, то восени ллється на папір… Разом з осінню до мене приходить якийсь невимушений спокій та стабільність. Можлива наявність трохи дивної, проте аж ніяк не негативної замкненості в собі… Я дуже люблю осінь… Коли вона настає все якимось дивним чином (без самоналаштування, напевно не обходиться)))))) стає на свої місця, ось так…
при роздумах на цю тему нагадується : «..нарешті прогулянка містом тішить,а не дратує…
нарешті холодний вітер…
нарешті мій любий довжелезний шарф і шапка з полями…
нарешті повноцінна самотність…"
___ :)
все-таки ця пора досить похмура…тому і згадуються рядки із "Лірики суіциду"…
2 Vitysya наскільки знаю,в теплих носках і гадах не буває холодно…
відповісти
але ходіння в гадах нагадує пісеньку Воксів "ЧАП-ЧАЛАП"..прикольна пісенька…любий осінній смуток удаляє!ги)
ОСІНЬ не ОСІНЬ… Зазвичай, ми самі придумуємо собі якісь депресії, шукаємо неприємностей на свою голову… і тому не потрібно звинувачувати в депресії пори року… чи когось ще… потрібно просто розібратись в собі…
вот почему, осень ассоциируется с депрессией? Может пора уже сломать дурацкие стереотипы? Или у всех по осени действительно все хреново? Надо побольше отдаваться учебе, спорту, любви, музыке, любимому делу, и тогда не депресняк просто не останется времени.