s'ohodni pomerlo kil'ka milioniv l'udej.
v cej czas poky ja pyshu - shcze dekil'ka.
a vy parytes' czerez odnoho rzyrd'aja z czut' lipshym holosom czym u reshty.
чесно кажучи, на жаль мене не пробиває. співчуваю, якщо він страждав від хвороби, але він для нас цінний тільки голосом. ми маємо його голос на записі, він був вже немолодий і оплакувати його не бачу сенсу саме тут, саме нами.
не хотіла. мене дратують вдавані емоції. мене так само дратує неповага до чужого горя. але така вже природа людська, що співчуття може бути тільки персоніфіковане. як можна жаліти про смерть людини, якої ти не знаєш і нікого не знаєш з його родичів і тп. мене до гіркоти зворушують смерті наших десидентів, бабусь з сусіднього під'їзду - це люди, кого я не знала особисто, та певним чином вони торкаються мого життя. але мені абсолютно байдуже до смерті майкла джексона і лучіано паваротті.
вибачте, якщо я здаюся цинічною. принаймні я чесна.
з твого слів виходить шо в всіх хто підписався перед тобою вдавані емоції, вони самі не розуміють шо їм повинно бути пофік на чуго дядька і раз він нікому тут не рідний взагалі неварто про нього згадувати
з моїх слів виходить, що я не намагаюсь проявляти емоції, яких у мене нема.
мені значно простіше роздумувати про те, що варто було поміркованіше вживати середземноморську кухню, ніж сумувати про те, що я його більше не почую з екрану (бо інакше я його не чула, і сумніваюсь, що хтось із користувачів цього сайту чув його наживо хоча б раз).
а ти намагаєшся співчуття прирівняти до поваги. це не ідентичні емоції, більше того, багато в чому вони протилежні. так шо не коти на мене бочку.
Дуже класно шо ти така чесна і справжня. Ріпект тобі за то
Але яка би твоя думка не була вона тільки твоя і тому неварто говорити -- мені ця тема байдужа значить вона насправді байдажу і всім іншим, зачить їй тут не місце
Та бляха муха. Кожен день помирає дохіра людей. Відомих, невідомих, піздатих, непіздатих, уйобків, не уйобків, старих, молодих, бідних, багатих, умних, даунів і тд.
Паваротті тоже помер. Всього то.
Якщо тверезо подивитись, то можливо й добре, що він помер. Знаю, що рак це хвороба яка приносить багато страждань і болю, а те, що прожив би місяць чи рік ще, толку б не дало, а тільки спричиноло біль йому, а його родичам біль від спостерігання тих страшних страждань. Він думаю був готовий до кінця, зміг підготуватись до смерті, що не вдається більшості людей, тим більше був вже у зрілому віці. Смерть тільки зробить його безсмертним завдяки записам і творчості.
життя дуже важке і тернисте, а смерть то велика радість шо звільнає від всіх мук… а може навпаки спавжні муки тільки починаються зі смерті… ми про це скоро всі дізнаємся…
а мені справді шкода, кажу це відверто. це не значить, що я вся у сльозах і шмарклях. шкода, коли помирає будь-яка видатна особа планети. чи це Паворотті чи хтось інший. особливо шкода за вбивство Влада Лістьєва.
співчуття виявляти можна не лише до тих, кого знав,-Цоя, Курта, Меркюрі та ін. ми також не знали..
з.і. до ти, хто про *жерти менше тре*:
оперні співаки у більшості повні, принаймні не моделі, які страждають на анорексію!