Репортаж з готичної вечірки "Некрополіс : Тризна" (29.05.2004)

Репортаж з готичної вечірки "Некрополіс : Тризна" (29.05.2004)

| 0 | Розділ: Враження | 4 липня 2004 17:21

Тризна між іншим - це збіговисько тунеядців і односельчан, які не проти побухати на свіжонасипаній могилі. Це старий український звичай. А ще під-час тризни танцюють, гуцули принаймні. Тобто для українців віра в те, що "там" набагато краще, ніж "тут" - це на рівні рефлексів, як смоктальний.
На чиїй могилі ми цього разу веелились? Гмм… Напевно на могилі суспільства, як не банально це звучить. Суспільство, яке має нас за фріків, яке нас відторгує, як чужорідний організм і випихає нас за свої рамки. От над цим організмом ми і потішались у тому замку, відгородившись мурами, князівським парком, і одним охоронцем.


Замок.

Замок між іншим добудовується, принаймні цього разу було набагато більше будівельних матеріалів і архітектурних змін над головною брамою, а ще -з'явився якийсь музеї зброї, а разом з ним ще два привиди - маленький хлопчик у формі юнги, і плямистий пес-лабрадор. Про це довірливо і напівпошепки нас попередила одна тітонька з обслуговуючого персоналу. Ну, ми їй звичано не повірили, але про всяк випадок постійно знімали всіх готів зі стін замку. Хоча по собі знаю, якщо змучився танцювати чи пити пиво - вилазь на стіну і повтикай кудись в сторону Збаража, того диви і попустить.

Пиво.

А попускати було від чого, якщо минулого разу пивним спонсором був "Оболонь" в пластикових пляшках, то цього разу - місцевий пивзавод "Опілля" з ще теплим пивом, яке при нас наливали в діжки. За легендою воно таке свіже, що якщо поливати ним землю, то на тому місці через три дні починає рости хміль. Отаке. А, і ще - через три дні якщо воно не продається, то дирекція його вилучає з продажу і утилізує. Коротше, пиво так сподобалось відвідувачам міні фестивалю, що довелося навіть на дві години припинити його продаж. А так всі провітрились, прийшли до тями і почали його жлуктити з подвійною силою. До слова - за час вечірки було випито, розлито і підлито під дерева більше ? тони пива (!!!!). Це вам не жарти.

Zамкова тінь.

Спочатку виступала "Zамкова тінь". Повністю акустична формація з чіткою і твердою вимовою "ч", по "ч"ому можна визна"ч"ити в них львів'ян. Зіграли виважено, просто і без напруження. Звуки видобували мелодійні і такі, що дуже пасували до екстер'єру, бо грали на замковому подвір'ї. Я так і чекав, коли то вже повилазять усі решта привидів на танці. Не повилазили. Гітара, бандура, бонги, кастаньєти, скрипка. Спробували все це скласти до купи? Більше не пробуйте все одно нічо не вийде. Тре' просто почути.

Club-card.

Потім всіх почали помалу запускати. З фейс-контролем. Як і обіцяли. Всіх фотографували. Нарешті пояснюю на весь голос і щоб чули усі, хто користується Інтернетом - це для клубних карток. Для чого така картка? Щоб на наступний захід мати 10% знижок і фейс-контроль зводився не до оцінки типу "ОЦЕ, можна назвати готичним іміджем чи ні?", а до перевірки картки. Картки роздадуть централізовано у Києві, Львові і Тернополі за вибірковим принципом. Тобто не випадково, а "тому ми дамо, а ось тому - ні". І, ще одне, - народ, готика це не блек, не метал, не хіп-хоп, не мажори і не барсєтки. Готичний імідж дуже чіткий і водночас фантазійний. А приїхати на анонсовану вечірку, як останній цивіл і намалювати собі на писку якусь фігню - це без фантазії як мінімум, як максимум вульгарно і до примівітивізму нецікаво. Це ж карнавал! Раз в місяць можна побути і готом! Важко з фантазією? Є www.gothic.com.ua - там можна знайти все, що вам необхідно від макіяжу до одягу.

Реактор.

Наступними був "Реактор". Невдобно якось з хлопцями вийшло, що виступали першими. Треба було хоч якось публіку розігріти, хоч якимось малесеньким діджей сетиком, малесеньким… Але як кажуть гарна мисля приходить, опісля. Такий собі вінницький індастріал з деколи блековими ударними. На що схоже? Важко сказати. Ніби і вловлюєш знайомі ритми і звороти, але відчуття знайомості невловне, вислизає з рук. Щоб зрозуміти як вони "порвали" публіку, уявіть собі паніку на ядерному реакторі, коли виють сирени, графітові стержні вже поплавились, навколо бігіють люди з виряченими очима, і час від часу показують тривимірну графіку некотрольованої ланцюгової реакції. Як би я знімав фільм про 26 квітня на ЧАЕС, то б вже точно знав, в кого брати саундтреки. Дякуючи "Реактору, я до цих пір не можу поворухнути шиєю і деякими ділянками хребта.

Холодне сонце.

"Холодне сонце". Вже стало поганою традицією, зміна розкладу вечірки через перенесення виступу цієї групи. І хоча вокаліст і фронтмен цієї формації Василь Gothцко добирається в Збараж після роботи на радіо всіма правдами і неправдами, про них створюється враження хедлайнерів мініфесту. Але ж хедлайнерами стають не так, чи не так? "Холодне сонце" є однією з небагатьох українських музичних команд, яких продюсує УГП на чолі з Stranger'om. Причому зайняли вони вільну нішу симбіозу love-metal i gothic-rock. Що це означає? Це означає, що якщо ввімкнути почергово, наприклад вже комерційного, успішного і дууууже відомого Вілле Валу, а потім "ХС", то розумієш, що першому вже недовго збирати бюстгальтери на сценах. Бере він голосом, тілом, командою стилістів, фотографами, операторами, декораторами просторою гарною музикою і унікальністю нордичних наспівів "пра любофь". У "Холодного Сонця" ж, якщо відкинути такі дрібниці, як ще відчутну непрофесійність для міжнародної сцени, відсутність ідеології і "свого" іміджу, вчувається десь між акордів правдивість про те, що співають і грають. Крім того на диво сильний склад музикантів, які якісно виконують свої партії. Єдина ложка дьогтю, яка між іншим може навіки прикінчити цей проект, це непридатність поки що для виступів на живій сцені. Не знаю чим це було зумовлено (звукорежисурою цього разу займались "Audi Sile") але навіть моє ненатреноване в музичній школі вухо вловлювало ганджі у співі вокаліста. Як казала моя знайома з консерваторії: смертельний гріх для співака - це непопадання в ноту. І якщо над цим ганджом добре не попрацювати, то формація приречена або грати під фонограму, або виходити на сцену з вокалістом в навушниках.

Джедайсети.

Спочатку відкрутили Danko(Lv) i Alarm(Lv), потім Khomius(Ga) з київським представництвом УГП Scorn(Ky) i Core(Ky). Потім Troop(Ga), Zavgoth(Ter) i Bloody Rabbit(Lv). Як і було заявлено, були представлені усі стилі танцювальної шварцесцене. Київські відчутно вирізнялись наявністю потужного інтернету і близкістю Петрівки. Хоча всі решта теж не пасли задніх. Крім того поламали навушники Khomius'a, після чого було сформоване Перше правило справжнього діджея: "Навушники - річ глибокоіндивідуальна, як зубна щітка". А особисто собі пообіцяв розібратися нарешті в тому чортовому пульті, бо врешті-решт якщо є на ньому шість пимпочок, то треба треба використовувати всі шість, а не дві з половиною.

"La Fee Verte".

Напис перекладається як "зелена фея" - народна назва абсенту, а крім того самоназва культорологічного часопису. Цього разу номер був присвячений готиці, вийшов кольоровим друком і поширювався безкоштовно серед "потрібної публіки": журналістів, діджеїв, УГПістів і просто хороших людей. У номері пояснена різниця між Mopey i Perkey-goths, викладено черговий погляд на те, що ж таке готика, а також запропонована навкологотична поезія і переклади. Хто хоче отримати електронну його версію напишіть на скриню gamadion(a)gothic.com.ua листа, зазначивши тему "La Fee Verte" і ми його вам якнайшвидше відправимо.

Кухня.

Готична кухня цього разу процвітала. Такі страви як гаряча ковбаса "Кров Янка", салат "Ірокез", напій "Кров помідора" і підпільний абсент говорять самі за себе. Усе пішло на "ура!" ще задовго до 4 ранку. Єдине, що враховуючи попередній гіркий досвід, організатори вирішили не надто перейматися питанням харчування, в результаті чого довелося додатково закуплятися в навколишніх крамницях.

Загальне враження.

Ми таки створили ту тарілку, в якій вареники почували себе у сметані. Якщо брати за визначення фестивалю його народне розуміння, то ми досягнули поставленої мети - за наявних ресурсів забезпечили максимум комфорту для відпочинку. Кожен робив те, що вважав за потрібне - цмулив пиво, поїдав "Кров Янку", танцював до знепритомнення, куняв під фільм, дихав свіжим повітрям в парку, цілувався на-біля-під мурами, бився на мечах, вів філософські бесіди або ж все одразу і без перерви. Головне, що ніхто нікого не напружував і не ставив в рамки. А життя без рамок в рамках замкових мурів це ж майже король Артур, Влад Цепеш або Ієросхима Никодим - це вже як кому більше подобається. Головним на святі можна вважати те, що 70% неготів, які приїхали в замок, побачили на прикладі тих решти 30%, що таке готична естетика, і чим вона вигідно відрізняється від усього решта.

Легенди Тризни

1. "Монах" зі Львова, якого офігівші місцеві гопи принесли організаторам з самого Збаража, скажавши, що той мирно собі посопував на сходах міськради.
2. Пиво, яке таки скінчилось під ранок.
3. Привид лицаря в обладунках з зброєносцем в чорному плащі.
4. Навала їжачків в навколишньому парку.
5. Підозрілий абсент
6. Фільм "Delicatessen"


Хочемо подякувати

Тернопільському пивзаводу "Опілля" за магічно-живе пиво, від якого на землі пропростає хміль, мережі магазинів мобільного зв'язку "Весттелекому", дирекції Збаразького замку, усім присутнім мас-медіа, Львівському готичному клану за ідеологічну підтримку, власникам навколишніх продуктових магазинів і Небесній Канцелярії за гарну погоду.

Вечіркою "Некрополіс: Тризна", готичний клуб Гамадіон закриває літню серію заходів і в передчутті посту схиляє в смиренні голову до осені.

Джерело : www.gothic.com.ua
Хочеш відповісти? Авторизуйся!