Metal Eternity pt. 1 або як гартувався Метал
Nikman
| 16
| Розділ: Враження | 23 серпня 2007 14:46
З усіх шумів, які відомі людині, музика – шум найприємніший.
Теофіль Готьє
Цього дня атмосфера в „Ляльці” і її околицях була особливою… Ще перед початком дійства, що було приурочене до річниці сайту vasyaimmortal.ho.com.ua відчувалось - цей концерт вийде за рамки звичних для клубу рок-тусовок. Та навіть тоді складно було передбачити, що все пройде настільки успішно.
Перше, що кинулось в очі, це барабани Дімича з „Дізарма”, що заміняли традиційні ляльківські, їх же банер над сценою і традиційний звукач Віктор Шеремета, який перебував у доброму гуморі. Це вже вселяло певну надію на кращий, ніж звичайно, звук (як виявилось, небезпідставно). Проте, саунд-чек, як завжди, затримався, а з ним і початок власне концерту. Публіка на це особливо не зважала і навіть пробувала відриватись під чек „Листопаду”, які лабали старі хіти.
Тепер про основне. Першими на сцену вийшли хлопці з групи „Янтар Сіті” (Новояворівськ). Це був їхній дебютний виступ. Зразу видно – тру металлєри, хаєраті та не зовсім тверезі )) Особливо виділявся вокаліст, що вирішив вдягнути ліфчик, а, оскільки, груди у нього далеко не 3 розміру, то запхав туди пару яблук… Виглядало ефектно, але, можливо, не зовсім в тему. Кидалося у вічі величезне бажання закосити під „Iron Maiden”, звідси, мабуть, і три (!) гітари. В цілому, репертуар – класичне хеві, звук залишає бажати кращого, але це через відсутність чеку і ті ж таки три гітари. Також, вокал не порадував… Спочатку під цю банду відривалась лише традиційна для дебютантів група підтримки, але, на останній пісні розковбасило і вашого покірного слугу, а це значить, що група таки чогось варта. Одним словом, +1 за старання і перейдемо до наступних.
А наступні, це не хто інші, як „Реквієм” – команда, що добре зарекомендувала себе останнім часом. Тут знову вирішив виділитись вокаліст, тепер вже закосом під Оззі Озборна, це йому вдалось доволі непогано, а також басист, що начепив на голову червону перуку (див. фото). Група прогресує з кожним виступом, і цей концерт не став винятком. Драйвові хлопці, що тут скажеш! Грали вони, як і завжди, те ж саме хеві, але значно вищого ґатунку, ну і техніка, безперечно на рівні. Людям сподобалось, навіть була невелика пога, автор теж відривався, як міг, словом, виступ вдався, свідченням чого є багатократний „біс”, та і звук, тим часом, покращився. Так тримати!
Після чудового виступу „Реквієма” я вже не чекав, якщо чесно, почути щось крутіше того вечора, але, як виявилось, помилявся! Але, про все по порядку. Поки на сцену виходила наступна банда, якийсь не в міру тверезий чувак хотів самореалізуватися шляхом розповіді зі сцени анекдоту про знамениту троєщинську гопоту, проте, це йому так до кінця і не вдалось, занадто вже розтягнулась пауза, а шкода ))). Тим часом, на сцені вже знаходився монстр львівського Металу, великий і жахливий „Дізарм”, який я пам’ятаю ще з часів, коли тільки почав ходити на концерти. Відтоді у них багато що змінилось, і останнім часом складалось враження, що кращі їх виступи вже позаду… Як же я помилявся!
Почали дядьки з такої собі фанерної заставки, яку я у Львові чув лише від „Полинового Поля”, тому +1 за підготовку. А вже після вступу стало ясно, що життя лише починається… Такого в „Ляльці” я вже давно не бачив, виступили на всі 100, причому без видимих лаж, і, головне, енергія просто била фонтаном! Народ відчув, і завівся так, що бідний підвальчик ледь не розвалили ))). Та я і сам в погу поліз, правда довго там не протримався ))) Десь в середині виступу виявилося, що у вокаліста – Джорджика, день народження, звідси (на мою думку) і немала частка того жару, що видав „Дізарм” цього вечора. Подарували прямо на сцені тематичну футболку, в якій Джо і виступав до кінця, хоч до того вже встиг роздягнутись по пояс. Лабали вони ще довго, оскільки неодноразово були викликані на „біс”, і, мабуть, так би їх і не відпустили до ранку, та треба було звільняти сцену для хедлайнерів.
А хедлайнерами цього разу була крута (інакше не скажеш) група з Франківська - „Листопад”. Про їх крутість можна було здогадатися, побачивши теж круту чорну тачку зі стилізованою назвою групи, крутий олдово-метальовий прикид виконавців, і круті інструменти виконавців. І враження не було оманливим, банда відіграла дійсно КРУТО! Стиль групи – старий добрий метал 70 років, воно і не дивно, бо учасникам з вигляду десь по 40 років, а соло-гітарист взагалі сивий. Проте, це не завадило їм змусити зал знайти в собі сили на ще одну годину трясіння головами, що вже, здавалося, готові були покотитися геть. Сет складався як із власних пісень, так і із каверів, а саме, всім відомих „Paranoid”, „Smoke on the Water” і „Highway To Hell”. Признаюсь, такого класного їх виконання я ще вживу не чув, хоч і власні пісні теж було слухати дуже приємно. Самі музиканти, як я вже писав, виглядали дуже колоритно, ритм-гітарист мав на голові фуражку а-ля Аксель Роуз, а вокаліст чимось мені нагадав Вакарчука (не ректора Університету))) , проте співав, слава Богу, не так, як свій прототип ))))) В цілому, висококласна група, і такий самий виступ, що теж затягнувся чи не у 2 рази.
Загалом же, концерт більш, ніж вдався, за що величезна подяка організаторам в особі Misery та Васі Immortal’а (на фото), саме таких заходів не вистачає у Львові. Чекаємо на наступні і, нехай вони будуть ще кращими.
P. S. Джорджику многая літа і Хеві Метал вашій хаті!
Matvik
Фотографії з сайту www.vasyaimmortal.ho.com.ua