Что было, когда небыло ничего сущего? Ни Бога, ни информации. Когда небыло времени и материи, даже в состоянии сингулярности? Можно ли понять ничто, бездну, не являясь ничем, пустотой?
бесконечность ето уже другая тема))
её вооброзить также сложно…
и также пойми что такое творец…
вообрази…такое…крути в голове вид нашей планеты во времени назад…
ты видиш её щас такой..голубая с зелёными точками…
ранше на пару сотен лет назад…зелёных точек больше они ярче…
пару сотен тысяч лет назад…большая яркая зелёная точка…
пару милионов лет назад нет нашей планеты..но ты видиш сонце и планеты рядом…крути дальше назад…
нет соца оно ещё непоявилось…вообрази чтото до него…и так дальше и дальше…чётко непропуская ничего воображая всьо!!!
и твой мозк росплавитса…ты придёш либо к тому что всьо ВСЕГДА БЫЛО но тогда нт творца всьо динамично и сбалансирован…либо к состоянию сингулярности..когда ктото пёрднул и появился МИР!
По-переше… Нічого = нескінченна пустота = нескінченність (я не математик, але, нехай, мінус нескінчкнність), ага?
По-друге, якщо щось не можливо усвідомити (точніше, уявити) нашим розумом, це ще ніяк не значить, що воно не так, ага? Твоя картина світу - проста для розуміння… Творець, тобто Бог, то щось(хтось), кого(що) вже точно не нашим розумом сприймати. Виходячи з цього - я не приходжу ані до одног, ані до іншого, із запропонованних тобою висновків.
Теоретически такое вооброзить практически невозможно..но силой воли и тяжкой міслю может получитса…у меня удалось …отходил от ужаса пару дней…
вообрози такое…ничем непахнет…нет ваще что вдохнуть…
ничего невидно…ты даже невидиш темноту нету цветов…мозк уже етого неспособен вооброзить…просто нет ЗРЕНИЯ…
нету звуков…никаких…так тихо что даже неслышиж как бётса твое сердце…потомучто его тоже нету…нет даже пространствагде бы создавался звук…
нету тебя…нету твоих мыслей..ты даже неосознаеш что происходит ты ваще недумаеш..нету и всьо тебя…нет мысли даже о том что неочём недумаеш…
нету ощущений никаких…нет реальности и нереальности…нет ничего…даже представить неможеш потомучто нету тебя…твоего мозка…
ето чётко вообразив начинаеш сходить с ума…
вообразиш добро пожаловат ь в клуб))
А ти не думаєш, що забагато пафосу в тому за що ти говориш? По цьому, що ти написав можна судити, що ти сансей, монах з Тибету який вже десятками років тренував свій розум й дух. Тільки вдумайся в поняття ніщо, ніде, пустка… Це поняття розуміти які в повному обсязі неможливо людині, бо вона цього не витримає просто. Був такий чувак, жид Месінг, один з небагатьох хто мав дар бачити майбутє людей, дар який був даний йому не тренуваннями, а самим життям. Він бачив майбутнє і знав коли настане смерть його друзів і близьких, а навіть гірше бо знав день своєї смерті і це для нього було найважчим. Можна і Теслу згадувати. Це були сильні людини. Наші древні дохристиянські предки і обрані козаки теж мали цей дар, але це були обрані люди! Дані вміння не розвиваються тренуваннями, а з ними народжуютьсяСаме поняття безкінечності Всесвіту осягнути розумінням неможливо. А тепер знову подумай чим є розуміння понять все і нічого, безкінечність.
ехххх..небуду говорить о себе…просто дам совет не суди о других по себе…может не монах с тибета но может прошол такойже путь и даже больеш? сам сказал возможностибезграничны..верно я тя понял?) такчто насчёт екстрасенсов и прочего могу спорить..есть дар от жизни..есть тот что можна получить…есть также те которым можна научитса у других…смотри на жизнь…смотри на смерть…смотри на процес..изучай поймёш меня…бесконечность ДА непостежима…пустота…принцып её понять можно…но бесконечность в ней тоже нельзя познать..потмоутчо нет пространства..
Ха! Я по собі і не суджу. Просто раніше теж думав, що розумію, а наспрвді це все міраж викликаний незрілістю. Людські можливості є безмежними в тому випадку якщо ти з ними народився або отримати внаслідок сильного потрясіння. Почитай біо того ж Месінга, Тесли, Ванги, зрозумієш. Цього не навчиш, так само як не навчишся грати на інструменті не маючи музичного слуху. Для людини як правило мати такі можливості це не стільки дар як мука.
Кроулі ціле життя до цього йшов, вчився, але так нічого і не отримав.
ОО!! ПОТРЯСЕНИЕ!! ты шариш!!! вижу!!! значит поймёш меня…я какраз и говорю об етом…да знаниями всего недобитса надо роскрывать потенцыал спонтанно..емоцыи идеальный катализатор способностей при правильном использывании и контроле сознания…СКАЖИ что ты думаеш об етом! СКАЖИИ я схожу с ума!!!!! СКАЖИИИИИ ЧТО ДУМАЕШ!!)))
В тому й діло, що можна довіритись власне звірячій своїй сутності або якщо хочеш, то називай це емоціями. Проблема в тому, що ми втратили знання, що дозволяють відкрити ці наші вміння, нашу справжню сутність завдяки глобалізації, звиродженню нації, втрачених вченнях. Тому нас і дивують/лякають/захоплюють люди з цією здатністю і вміннями, які раніше були чимось більш звичним. Є способи відкриття цієї ширми.
Скажу лише, що потрібно з тим народитись )))
Тобто в наш час народжуються одиниці з цим вже відкритим вмінням (мабудь для того, щоб вказати іншим шлях, але ми їх не розумієм). Проте з другого боку ті, що відкрили вчення теж мали з цим народитись. Замкнене коло виходить )))
Гра слів, не більше. Як на мене це все повна фігня - не може людина такого пізнати, і це непогано було обгрунтовано ще філософами Елейської школи (ще до нашої ери, якщо я не помиляюсь). Раджу всім ознайомитись з цими ідеями
над цими питанннями мучиться світ вже не одне століття і я думаю що буде мучитись і далі адже є загадки в світі яких нам не дано розгадати
тут можна лише почути субєктивну думку кожного і вирішити для себе чи ти погоджуєшся з цим
спершу треба розібратися в собі до кінця а тоді думати над більш глобальними питаннями
адже людина використовує лише 14 відсотків від можливостей свого мозку можливо коли ми навчимось використовувати всі 100 то може і знайдемо відповідь на всі питання
а хіба ми одні в всесвіті? це ще одне питання на яке нема відповіді і таких є безліч
а з другого боку нічого в світі не береться нізвідки тобто завжди мусіло існувати щось з чого був колись створений світ і можливо ми не знайемо що це ну наприклад якісь гігантські пузлі чи кубики лего
а з другого боку нічого в світі не береться нізвідки тобто завжди мусіло існувати щось з чого був колись створений світ і можливо ми не знайемо що це ну наприклад якісь відповісти гігантські пузлі чи кубики лего…ТЫ ЕТО ПРАВИЛЬНО ЗАМЕТИЛ!! РЕСПЕКТ!!!!!!!!!! УРА Я НЕТУПОЙ ЕСТЬ ЕЩЁ ЕДИНОМЫШЛЕНИКИ!))) ПИФАА НА ВСЕХ!))
"над цими питанннями мучиться світ вже не одне століття і я думаю що буде мучитись і далі адже є загадки в світі яких нам не дано розгадати" - ніфіга, ісчьо часок і тайна будєт разгадана.
саме на цьому форумі зара зберуться всі тру металіти тру готи тру емо тру панки…
всі потруть один одного і тайна буде розкрита коли з банки портвейну вилетить джин який всьо нам розкаже
Внутрішній бік повік аж ніяк не чорного кольору… І взагалі, річ будь-якого кольору, яку ти піднесеш до ока на відстані повіки, буде здаватися темною. Хм…Ілюзія…Уява… але не колір…
Прочитай підручник з фізики за 8 клас. Я цього разу не про психологію а про фізику говорю. Темрява - це відсутність світла. Яка різниця, якого кольору повіки зсередини?
До чого я й веду! Добре побачити колір я особисто можу при хорошому освітленні. Та коли настає повна його відсутність, тобто темрява, то хіба доречно говорити про колір? Хіба є колір у темряви?
Я задавав питання завідомо риторичне. Цікаво просто посперечатися на тему, в якій ніхто на землі не дає дупля. Просто я, як і Скайрім зважився спробувати доторкнутися до цієї безодні. Відчув це на мільйонну долю. Я думаю шо Алекс про шось таке і казав, просто тут важко зрозуміло висловлюватись
Ти не бачиш цей колір. Він непрораховується світовим скриптом для твоєї окремої реальності. Але пігмент кольору в матерії присутній. Тож твоє небачення кольору субєктивне. Заплющити очі, не сприймати візуальних образів - не значить відчути пустоту. Темряви, як фізичної величини немає. Можна говорити про відсутність тих сраних фотонів, і все. Темрява - не антифотон. Вона не анігілює світло.
Навіщо??? Навіщо так завзято доводити і розмірковувати на тему, зміст якої нам осягнути не під силу? Бавимося в розумників??? А звідки, ви люди знаєте, що темрява, світло, кольори - що тих речей нема у спустошеності, нема у тому, що ми називаємо зараз нічим??? Скажу образно, не буквально, можливо ніщо - це зелена трава, можливо, дощ, може, безкінечний простір навколо нас… Ми ж не знаємо, що це таке - НІЩО, тому і не можемо судити про відсутність тих чи інших речей у ньому.
… і ще одне… якщо ми думаємо зараз над цією темою, значить уявляємо собі ту пустку, безодню, оте нічого… Мені найлегше було уявити її дивлячись крізь закриті очі… УЯВИТИ, а не побачити…
Світ мені нагадує швидше звичайнісіньку R-ку, з якої, на відміну від RW так само марно намагатися стерти інформацію, як і побачити те, що було б, якби не було нічого…