старі і не дуже інтерв'ю з Сергієм Кузьмінським ("БГ")

сокира | 2 | Розділ: Творчість і мистецтво | 5 серпня 2007 15:53

- Кузя, повспоминай о тех временах, о «Гадюкиных» - когда вы поняли, что знамениты? Не по деньгам, конечно, тогда денег как таковых не было.

- Я не знаю, что и когда поняли остальные, для меня все это было сплошным недоразумением. И по сей день остается.
Если честно, когда я понял, что для того, чтобы стать знаменитым достаточно подобного рода шняги - мир для меня сразу как-то поскучнел.
Но когда понял, что вся эта знаменитость - хуйня полная, то опять повеселел.

- Ого. Редко кто доживает до твоих лет, с такой самокритикой. Самокритичнее только голову в петлю. Как ты оцениваешь «Гадюкиных», вот сейчас, с высоты(или из глубины, по желанию) прожитых лет? Именно так, как сказал, как шнягу? В обществе другое мнение бытует, да и я не думаю, что «Гадюкины» шняга.

- Оцениваю как не очень качественно реализованную ХОРОШУЮ идею. Ну, и опять же, время, место, люди, - все совпало так, чтобы получилось то, что получилось.
Субъективно, для меня история с Гадюкиными была просто медными трубами, после которых я оказался в том умиротворенном состоянии, в котором нахожусь сейчас, и которому до пиздецов рад.

http://www.cumart.org/kuzya.htm

і більш цнотливе:

– Свого часу Ви лікувалися від наркозалежності. Чи у Вашому теперішньому етапі життя присутні ці, традиційно пов’язувані з рок-музикантами речі: алкоголь, наркотики і дівчата?

– Знаєш, я вже досить доросла людина, мені вже 44 роки, і тому я не можу казати, що у моєму житті є алкоголь, наркотики і дівки. Колись це було, звичайно. Зараз я майже не п’ю, наркотиків не вживаю вже понад п’ятнадцять років – з 1994 року. У мене чудова молода дружина, так що дівок мені також вже не дуже потрібно.

Думаю, що розуміння цього всього приходить з віком. А щодо інших музикантів, то я не знаю, чи всі через це проходять, але спосіб життя музиканта спонукає до цього. Якщо це гастролюючий бенд, то тяжко витримати усі ці напруги. Тим більше, що рок – це специфічна музика. Людина на сцені віддає енергію. І не кожна людина вміє потім те, що віддала, поповнити по-іншому, аніж наркотиками чи випивкою. А часто їй просто не дають можливості зробити це іншим способом. Той, хто навчився це робити, той виживає, а хто ні – вмирає. Я навчився.

http://zik.com.ua/index.php?news_id=40487

а тут обговорення першого інтерв'ю за участі самого Кузі:
http://community.livejournal.com/ua_music/176369.html