Що ви думаєте про Внутрішні війська та ППС… мені в армію восени).. та загалом, що ви думаєте про військову повинність, останній борг вітчизні, збройні сили України…
Случай из жизни.
Со мной в классе учился мальчик по имени Андрей, тупой как сибирский валенок, ничего не хотел делать, только пил да курил, а курил он всё, что курилось.
Худой, рост где-то 185 см, короче сопля.
Забрали его после школы в армию, как он туда попал - не известно, но попал.
недели 2 как вернулся…
Пить бросил, курить тоже, ЧИТАЕТ книги, маты от него не слышно, золото просто.
П.С.: собирается в конце месяца поступать на повара.
Если бы Андрея не забрали в армию, был он давно трупом.
А так…
Це рідкісний випадкок, насправді в більшості випадків все відбувається з точністю до навпаки!
..Наша армія не розрахована на то що коли тебе випустять з цього примусового ув'язнення ти будеш вести повноцінний спосіб життя - В АРМІЇ В НАС ВІДБИРАЮТЬ ТЕ ЗДОРОВЯ ЯКИМ НАС НАДІЛИЛА ПРИРОДА!!! Скільки чоловіків страждають через розлади травлення після армії НА ПРОТЯЗІ ВСЬОГО ЖИТТЯ тож що - мій обовязок попрощатися з життям коли мені стукне 18 і доживати до останніх днів як получится??? а це якого хр*на??? який уй*бок буде рішати за мене яким буде моє подальшим життя??.. ..а х*р йому в рило! ..розкрутився, береш іпотечний кредит в банку - купив квартиру, влаштував собі існування, а тут якийсь х*й приходить і забирає тебе в армію!!! …коли ти повертаєшся звідти - ти тут ніхто, в тебе тисячі боргу, немає роботи, немає хати в тебе ніх*я нема крім перей*баного армією існування!!!! і Х*Р ТИ ВИРУЛИШ З ТАКОЇ Ж*ПИ бо хату в кредит тобі більше ніхто не дасть…
..а в нашій державі я так і непочуваю себе захищеним - тут як в жопі.. ..кожен день як останній
в мене теж, чомусь, так. і до всіх хлопців, що пройшли армію, однозначний плюсик поваги у підсвідомості додається.
але щоразу тремчу, коли знайомих хлопців призивають. малолі шо. відпускати - як на війну.
та не обовязково. мій один приятель служив в донецьку. найбільша втрата - відморозив великі пальці на ногах. більше нічого, ні дідовщини не було, ні зіпсутого шлунку. чувак справді змінився в кращий бік.
інший приятель гарно малював, його посадили плакати робити. він розтовстів на харчах, висипався кльово в комірчині з фарбами і вважає армію взагалі відпусткою у своєму житті.
ще один приятель теж дуже поправився, навчився регулярно бігати, вважає, що здоров'я тільки поправив.
словом, про трагічні випадки я тільки чула від чужих і з переказів, а серед найближчого оточення все якось досить благополучно складалося з армією і вона була на користь хлопцям.
ну все ж таки всі ми трохи винні їй, якими б хреновими не були, але всеж ми маємо безкоштовну середню освіту і медичну допомогу. П.С я теж сьогодні зранку повістку отримав
у нас не армія, а пародія, пережитки мілітаристської держави, якою україна не є і не може стати найближчих років мільйон.
армія має бути професійною, високомотивованою, добре вишколеною і оплачуваною. а не шляхом до каліцтва долей і тупим марнуванням часу. хоча ніде правди діти, зручно, коли хлопець сам береться чистити картоплю, пришиває собі ґудзики і пуцує мешти на цілу родину, бо його так навчили в армії. але чого ще понаучують там, крім цього?