Чи варто присвятити своє життя пошукам ідеалу?

я стараюсь, але компроміси беруть гору

Компроміси з чим?

з ідеалом… тобто якщо я бачу максимальне наближення то думаю шо це мене влаштує… але і то таких багато не було… хоч і модель ідеалу не дуже така космічна…

А якшо захочеш ше більшого зближення? Тобто, тебе це не влаштує, і ти знов підеш в пошуки?

*ще більше зближення - тут ти маєш на увазі сім*ю, чи секс?

Та до чого тут секс і сім"я? Зближення в тому розумінні, що тебе більше ніхто в світі не цікавитиме, окрім цієї людини. Тобто, це, можливо, божевільно навіть трохи. Просто цікаво, чи варто жертвувати здоровим мисленням заради такого.

в такому розумінні, так, якщо "зближення" обопільне:)

Скільки часу на це потратиш?:?

блін та хоть всю жизнь проблєма в тому що в 80% кидали мене, а у 20% просто розходились по обопільному согласію… ніколи не йду на "зближення" без чувств…

М"яко кажучи, "весело"…

шось я тібя совсєм ніпонял:(

80% -- до дупи. 20% - теж.

жизнь такая…

нє ну нема готового результату…полюбити ідеал легко правда? а полюбити шось недосконале складно…вот в чому вся сіль…люди притираються одне до одного і міняються відповідно до свого партнера…навіть діамант треба спочатку обробити…то всьо тяжка і виснажлива праця але воно ж того варте

Власне, я питав саме про пошук. Скажем так, якшо ти собі когось знайшов, а потім побачив, шо воно того не варте -- ти йдеш далі. І так, поки не знайдеш.

ну але нема ідеалу…ну нема такого)))…то утопія…

Ідеал є. Проблема в тому, чи можна його знайти. Тому я й поставив таке запитання у заголовку до теми.

нема ідеалу))…

идеал это так примитивно
мы имели идеал
среди вас тоже был идеал но вы его отпустили
вы не цените лучшех среди вас

Завжди хочу більшого.

вічність. небуття. все залишене сенсу

тут ше є атка фішка…а звідки ти знаєш шо ти тому свому ідеалу будеш ідеалом?

І чи не будете ви потім шкодувати, що могли обрати собі його найпотужнішим пріоритетом, який не дав результатів.

Цікаво! Так, ти його шукаєш але не3наєш коли найдеш і ро3умієш шо пройшло багато 4асу і … До 4ого це я веду до того шо воно само прийде нео4іковано, треба проживати життя наповну а не3айматис тим що само прийде!!!

То не буде ідеал. Ідеал, імхо, треба шукати. Само по собі, особисто для мене, приходить хіба якесь тимчасове захоплення. Ну, скажімо, побавився-натішився -- викинув.

знаєш як то кажуть-ви не 4екали а ми прийшли!!!

То - найгірше, шо може бути. Воно тоді якось фальшиво. Ну, принаймі, у мене так завжди було.

повір ідеал може бути там де ти менше всього шукаєш!

І ніколи там би не був?

ну не фальшиво, але то як спідниця, яку купуєш, бо побачила на вітрині, повз яку проходила, і вона тобі сподобалась, а не тому що тобі треба було спідниці і ти її шукала, саме таку, саме того розміру, виробника, фактури тканини і кольору.

якшо ти про дівчину то тут все просто
коли дивишся на якесь миле створіння і думаєш яке воно не ідеальне, то нетреба ніяких компромісів, йди далі
коли ти нарешті в когось закохаєшся, то всі недоліки тої єдиної тобі будуть далеко і глибоко

Проблема в тому, що ще ніхто навіть близько не була такою. Максимум, що я відчував -- емоційне піднесення (не більше).

тоді то халепа…

Якщо ти важаєш що треба шукати то 3на4ить погано шукав

Та мені вже якось самому страшно від того робиться. От побути такою собі "бляддю" час від часу -- цілком "пристойно" для мене. Крім того, це дозволяє скинути напруження (якесь)))).

не люблю блядів але коли напюсь то сам нею роблюсь((( і тобі не раджу бути

Пізно.

Шалун однако

хм… тоді продовжуй свій пошук, головне не робити з того ідею фікс, просто тусуйся з друзями, знайомся з новими людьми

Ну, от. Тому й питаюся, як ви всі ставитеся до цього. І навіть беру більше: чи варто заради цього жертвувати цілим життям, прожитим у пошуках (не хотів би, щоб я так його прожив).

в мене є знайомий, який до того підходить дуже серйозно, читає купу літератури і взагалі вважає шо змарнував всі свої 22 роки бо так і не знайшов кохання
я з тим не згідний і вважаю що пошуки дівчини не повинні бути головною метою життя

тю, ти якихось кілька місяців без дівчини, а вже так пафосно говориш про ВСЕ ЖИТТЯ…:?

Бо я так хочу (я про все життя).

ну то це пусті балачки ))

Я хочу не так шукати, як знайти (!).

без пошуків? %

Я трохи уточню питання в заголовку: чи варто присвятити своє життя пошукам ідеалу, якшо ти і далі (як тобі здається) його ще не знайшов.

ну та ясно, шо якщо знайшов, то нема чого далі шукати.
але нагадаю тобі твою фразу не так шукати, як знайти

(Блін, якось провтикав) Не кілька місяців, а трошки більше -- рочок.

До речі, буквально 2 тижні тому познайомився з милою-милою дівчинкою такою. Вона, правда, з Києва, але це суті не змінює. Ну, от.
Сподобалися ми одне одному буквально з першого погляду (тому той тиждень майже не спав, а в п"ятницю навіть на роботу прийти не зміг)))).
Я би не проти бути з нею, але проблема не так у відстані (вона вже поїхала додому), а в тому, що вона поки що була найліпшою у мене.
Одним словом, тре йти далі.

тоість ти в відстані тільки прублєма?

Не тільки. Все одно відчуваю, шо це не моє. Але вона настільки мила і хороша, шо я просто… розумію, що це наступне захоплення. В мене це, бачу, "в крові".

Коли чуєш, шо не твоє, то забудь і не зациклюйся)

На даний момент не хочу.

а може ти упереджений? )))

Упереджений щодо чого?

щодо ідеальності.
у тебе суперечливість в судженнях - "найкраща" і "все одно не моє". то значить не найкраща? чи кращість визначається щодо попередніх дівчат? )) чи все-таки керуєшся тим, що тобі потрібно в людині? )

Найліпша з тих, кого мав. Ну?

Цікаво а як її зовуть?

Тільки для тебе: Лєна.

яке винятково рідкісне і неймовірно красиве ім'я!

Стьоб?

так ))

Зря.

хароша тема, зачьот!

Цибо так вся жизнь сама по собі складена ж - в поісках вічних! А коли заябуішся шукати - то женешся, але то тіпо уход від праблєми, імхо женитися то взагалі ідіотізм) Краще просто жити собі із тимм хто актуальний на певний час, а коли страніца перегорнута - ідеш далі… Ну хіба на старость лєт собі можна із якоюсь симпотною бабцьою вженитися))

Да нє. ))) Я більше про "вазвишене". )))

так я жеж тоже не про занижене)

Ні до того тре підходити відповідально, а то намутиш купу емо-кідів і свалиш до іншої, хто їх потім буде на МІТАЛ перевиховувати?

Я

12 Балів!!!

Взагалі… я можу уявити собі ідеал сукні, наприклад - тоді сідаю за машинку і шию її. Чи ідеал зачіски - йду в перукарню і стрижуся. А…хто ми такі, щоб ділити людей на ідеали і "не зовсім" ідеали? Розумієш…може статися так, що та єдина, до якої ти відчуватимеш набагато більше, ніж емоційне піднесення, буде далеко не ідеалом)))

В мене буде така, як я хочу! Причому, мені все-одно ще довго до цього йти.

До цього не завжди треба йти… Воно деколи саме падає тобі на голову нізвідки…

Ну, блін, ну не буває такого! Навіть близького до нього не буває!

Думаєш, я це просто так сказала, ні на що не опираючись?

то ідеалів не буває ))

Ідеал не ідеал головне щоб було 100% ро3уміння одне одного! І як ти не можиш 3ро3уміти ідеал-кохання не3нати коли прийде і якщо весь 4ас на нього 4екати і шукати можиш так 3марнувати своє життя((((

+1, Алєшка

Нет. С идеалом проблем много. Скажу чесно, просрал я много времени на идеалы, и так толком ничего и не осталось… Идеалов вобще не бывает, просто мы создаем себе илюзию, что что-то или кто-то есть нашиим идеалом, а потом разочаровываемся и думаем, что это был не идеал. А если не добиваемся человека то думаем, он (она) такой недоступный и прекрасный, это просто идеал… хотя если бы были с ним рядом, может бы по другому все увидели. Идеальная красота - исчезнет рано или поздно, идеальный характер поменяеться в связи с обстоятельствами, идеальный голос - тоже поменяеться, идеальные отношения всегда нарушаються житейскими проблемами… Идеал - это илюзия к которой стремиться человек и которого никогда не достигнет.

Мля… А хочеться ж!

Ну)

доречі неправильно шукати людину до якої в тебе відразу буде неземне кохання, так буває, але не завжди
коли я вперше побачив одну людину то вона мені зовсім не сподобался, ше думка така в голові проскочила "Я би з нею нічого не мутив"
але ми були друзями довгий час і вкінці я закохався повуха…

А от, блін, я хочу зустріти таку, шоби я просто прикіпив до неї поглядом!

Я б цього нестав робити!
Чесно кажучи мені пощастило знайти свій ідеал жінки, але виявилася страшна деталь: мій ідеал несумісний зі мною по певних критеріях ..отак, шукай ціле життя а потім виявиться що ви разом неможете співіснувати

Не варто нічому присвячувати життя!!!!!!!

Проблема в тому, що людина сама до кінця не знає, що таке ідеал. Тобто він постійно змінюється. Наприклад познайомився ти з цікавою людиною, яку ти вважаєщ своїм ідеалом, а потім починаєш з часом шукати в ній якісь дрібниці, що вже не відповідають вже твоїм новим уявленням про ідеал, бо він вже змінився. Це все залежить від твого х-ру, бо на конкретному ідеалі ти можеш зупинитись або навпаки рухатись далі.

+1

ВО. Це і є плинність часу. Рух. Життя.
Нізя на місці стояти.
Взагалі вся жизнь - сплошний пошук ідеалу. Заібісь шо його ніколи не можна досягти- а то б зразу свер )))

*ВМЕР.

ти прав на 100%

Не стояти на місці не тре. Але чи варто все життя?

Ой! * "Нє, стояти…"

Міклош, а, скажімо, я майже впевнений у ньому зараз. Причому, я собі його створював тривалий час. Зміниться?

Ну я і пишу, що залежить яка ти людина, який х-р, темперамент. Якщо ти впевнений, що це ідеал, то як кажуть - дєрзай!!! Тільки так ти будеш знати чи насправді це те чого ти шукав.

Просто не хочу витрачати все життя на це. Одним словом, ця стаття створена під напливом емоцій.

Не варто шукати химерний ідеал, бо багато людей витрачає на це все життя, а потім помирає в самотності.

Мені не хотілося би казати, що мій ідеал є химерним. Просто мені поки що точно не відомо, яка саме мені потрібна.

тобто зараз ідеалу ти не маєш. чудово! і ми всі тут невідомо чого флудимо.

Е-е-е, стаять! Який флуд???
1. В заголовку стоїть конкретно поставлене запитання.
2. Вище написав, що ПОКИ ЩО мені не відомо це ТОЧНО.

тобто ти не знаєш, чи варто тобі присвячувати ВСЕ ЖИТТЯ чомусь, що ти собі навіть не уявляєш!!!
капєц, які голосні фрази, а уявлення про ідеал навіть нема!
так! варто!
присвятити ціле життя ідеалові! 25 років його формулювати, 25 років шукати, 25 років жити заради самого тільки ідеалу, пожертувавши усім на світі.
а тоді вмерти! все, це остаточна відповідь. іди формулюй свій ідеал.
ціле життя, бляха-мураха.

Чо" кіпішуєш? Дивись, якшо мені не відомо ТОЧНО, отже я вже маю якісь уявлення про нього. Це зовсім не значить, що я не зможу собі його сформулювати відносно скоро. І знаєш, мені, думаю, не було би нічого шкода (угу, пожертвувати усім на світі) заради цього. ТА ХОЧ ВМЕРТИ ОДРАЗУ, КОЛИ ЗНАЙДУ! Блін, в мене після розмови з тобою ще більше виникає бажання його знайти, щоби був хоч один (для тебе хоч один) приклад того, ЩО ТАКЕ МОЖЛИВО. А, може, просто на зло? Нє, не на зло -- точно.
До речі, а чого одразу пафосні? Звичайне бажання мати ліпше.

А от "іди формулюй…"

ну бо ціле життя - це занадто пафосно, зважаючи на ту плинність, яка притаманна сучасному світові.

короче, я ідеал. шо тут ше думати?8)

Можливо, пафосно. Особисто я би не дуже хотів собі його шукати його вічність. Плинність… Я ж не виключаю можливості того, що я буду думати зовсім по-іншому через деякий час.

Якщо ти ідеал, я йому заздрю.

В мене така цікава штука робиться - всі образи ткзв ідеалу, які я собі створюю(шо стосується людей), зразу ж зявляються в моєму житті. Але щоразу помічаю недосконалість свого опису, який чомусь завжди сприймається дуже буквально і максималістично… Дивно. але так виходить, що я сама створюю своє оточення.
Будь-яка людина, яка на 100% відповідала мому ідеалу(певного часу) - не змогла стати ідеальною для мене. Цінності постійно змінюються. Все постійно змінюється.
Зараз мені, мабуть, потрібна людина, яка б відчувала ці зміни в мені і змінювалась синхронно зі мною, відчувала настрої. Оце і все.
Шось я зовсім відійшла від теми…)
Присвячую вже.

нетре бо змарнуєш життя … я би розказав одну історію але лень

Розкажи.

ок. Жив собі король… Але 60 років він потратив на розширення своїх володінь… Але коли йому стукнуло 60 він вирішив дізнатись яка мудрість життя… Тож він віддав половину всіх грошей зі своєї казни і віддав чотирьом найрозумнішим мудрецям імперії і наказав шоб вони привезли йому найрозумніший книжок зі всього світу… Вони повернулись за 7 років і привезли це все на 70 верблюдах… Але король сказав шо він то за все життя не прочитає і він наказав мудрецям фільтрувати нерозумне від найрозумнішого… Так за 7 років вони відфільтрували до 7 верблюдів. Але він сказав шо не прочитає того і всього і вони взялись далі фільтрувати… Дофільтрувались до однієї книги і він був такий немічний шо не міг читати тому наказав далі фільтрувати… Коли вже король лежав на смертному ложі прийшли мудреці і сказали шо фільтранули до однієї фрази… Коли король то почув то він розсміявся і помер… Фраза ж та була "Живи кожним миттєвостем твого життя"

Власне, зараз у мене в профілі стоїть фото дівчинки, яка мене вразила два тижні тому. Це фото буде стояти в мене в профілі рівно один тиждень.
Хто хоче, хай пише в шутбокс відгуки щодо неї.

ну ти собі гониш, якшо зара всі напишуть шо вона прикольна то ти почнеш з нею зустічатися??? а інакше видалиш зі своїх контактів???
які відгуки можуть бути по одній фотці??? тай взагалі, роби свій вибір і забий на думку всього світу

Нє, в мене просто дуууууууууже хороші враження від неї і мене просто переповнюють емоції. Ось так.
А з нею я не буду -- це точно. Я вже вище казав чому.

Розумієте, в кожної людини є певний ідеал, і вона живе ним… Коли ти знайомишся з гарною, милою, розумною дівчиною, перше побачення ти вражений ти думаєш так це вона, ти йдеш до дому і весь час про неї думаєш, ти ще не знаєш її але домальовуєш їй все те що хочеш, ти це робиш якось напів свідомо, і закохуєшся в те що собі намалював, потім починаются відлносини, тиждень-два, і ти розумієш що ця людина настільки далека від того що ти намалював, що вона просто стає тобі огидною… Ідеальних неіснує, справжні стосунки виростають тільки з дружби, та довгого знайомства, тоді коли навчаєшся любити недосконалості цієї людини, а ідеал, завжди залишаєтся нездійсненним…

А якщо закрити очі на неідеальність "майже досконалої"? Це буде ідеал?

Якщо ці неідеальності, ти навчишся сприймати як частину ідеалу, якщо ти їх полюбиш…

Отже, ідеал?

Ти сам собі створюєш ідеал, і завжди в праві його редагувати…
То всетаки твій ідеал.

Не варто бо не досягнете, ніхто з нас не досягне. Але це не знімає жодних обовязків.

Нє:p

Ну, як мінімум, твоє життя матиме сенс.

тобто все життя шукати? а коли знайти, то вмерти, чи шо? )))

як на мене, можна і треба собі створювати ідеал себе самого. але не якоїсь іншої людини. а найкраща пара - то та людина, яку не треба переробляти під себе і під яку не треба пристосовуватися. це може бути людина, про яку ти зовсім ніколи не думав і не уявляв її рис чітко, але з нею комфортно, зручно, захопливо, пізнавально, продуктивно і приємно у будь-яких ракурсах. а коли і виникають неприємності, вони легко згладжуються.
але щоб таку людину розгледіти, треба бути відкритим до інших і не ставити собі бар'єрів з якихось надуманих рис. треба керуватися не емоціями, а розумом (емоції теж важливі, але вони зводять на манівці). людей треба сприймати такими, як вони є. а ті, що підходять саме тобі, попадаються не так вже й рідко ;) значно частіше, ніж раз у житті (оце, до речі, вже є справжньою проблемою. а не пошук).

Нє, не так шукати, як знайти.
До речі, а чим погані "надумані риси"? Кожен хоче ж якнайближче до свого ідеалу? Хіба нє? Ну от, я перебірливий. Невже мені прийдеться все життя так спаскудити?

тим, що кожна людина - це набір рис, яких ніхто не придумує, і якщо ти собі робиш установку тільки на певний набір одних і відсутність інших, ти ніколи не зможеш передбачити повної картини в одній людині. через такі ідеали потім в людей виникає потреба в зрадах, доповненнях кимось іншим, втома від характеру партнера і тп.

Ну, блін, ну не лякай аж так сильно.

почитай пісьма чітатєльніц в жіночих журналах ))

Бльо, сокира, хто яка нормальна людина туди пише?

а шо, в біса, таке - нормальна людина?

А може не потрібно вимальовувати собі ідеал і шукати його, а надіятись тільки на почуття..

Які в біса, ідеали? Людину треба цінувати як цілісність, а не як набір рис! Особисто мені зазвичай подобаються ті, хто дуже далекий від моїх внутрішніх уявлень і прагнень - і тільки в спілкуванні з цими людьми я починаю розуміти, що насправді мені потрібно, а не що я собі напридумувала. я думаю, що це справедливо не лише для мене - і тому вважаю, що ідеал шукати потрібно не той, який довго і старанно створбвав у своїй уяві, а той, який зможеш розпвзнати і відчути інтуїтивно.

нє,не варто

Ми з тгобою ,здається говорили на тут тему.Варто просто вибрати для себе найбільш прийнятний варіант,бо ж ідеалів не існує+не факт,що твій ідеал обере тебе…Ось так!

+1

нет смысла искать.когда ДЕЙСТВИТЕЛЬНО полюбишь,то будешь принимать этого человека таким,какой он есть:со всеми его достоинствами и недостатками. и он будет для тебя самым лучшим.

знаєм,знаєм…ідеалів не існує..!але ж всеодно кожна дів4инка 4и хлоп4ик коли небуть сідає і по4инає вимріювати собі другу половинку.4и не так?!

Суджу тільки по собі…сама таким іноді займаюсь:p

Не хочу такому присвячувати своє життя. Ідеал створити легко, а от сприймати людину такою як вона є тяжко.
Любко, про який сталий ідеал для себе ти можеш говорити, якшо цитую "завжди хочу більшого"

zyvesz… idealy zminiujutsia…
a jak majesz szczo hoczesz to vse szkodujesz… (czytaj Tom Holt Wish you were here…)

Воно того не варте. Це втрачений марно час. Я здавалося був знайшов дівчину своєї мрії. А мрія виявилася дурою. І я марно витратив 8 міс свого життя. На даний час знайшов ту з якою мені добре. Треба не мрією в реальністю жити. І я тепер і живу реалом.