27.07.2002

шось занадто багато людей кажуть "я там теж мала бути" ))

серйозно… хотя… добре, що не була…

в мене заболів живіт і я врятувала свою сім'ю.
я там теж мала бути ))

угу, і я хотіла піти, але забила на то болт, і правильно

мої сусіди то бачили… і фоти показували. тиждень в шоці ходили…

ти написала про те, що це за дата, в іншій статті. одну тему можна не розмусолювати на сто топіків.

і ти хіба підеш в підземелля? боїшся, аби завтра не була ще одна дата?

в мене тоді подруга несподівано померла, а в близького приятеля двоє братів-близнят були на летовищі - одного розрізало навпіл крилом, другому відірвало руку, потім пришивали. як ми з розуму не посходили, не знаю.
в підземелля не піду, рано мені ще.

а бачили то жорстоке відео там де мужик материться…"ну нах** ж так х**ня?"

я бачив то повна жесть один раз подивився і зрозумів яке пекло там творилось і то в нашому рідному львові

В мене днюха 27 липня, і чесно кажучи аж святкувати нехочеться…

я туди теж збиралась. мама довго на всіх репіла і в кінцевому випадку не схотіла їхати, хоча планували поїхати туди всі разом. ми спізнювались. брат побачив якийсь дим тоді, коли ми ще навіть не доїхали і сказав, що, мабуть літак впав. ми дружно посміялись і поїхали далі. коли приїхали, то ніц цікавого не побачили і повернулись додому. нарепіли на маму, що через неї не встигли…

А я тоді на морі був!

знаю, був, від фаршу по бетону спасло може секунд 15…особливо ефектно виглядав мужик якого спочатку принесли до санітарної палатки, а потім принесли його живіт з ногами))) в целам доволі криваво все виглядало) ще запам"яталися кишки і відірвані голови8)8)8)
ЗІ: цікаво який це мало тоді вплив на мою несформовану психіку???

та в тебе психіка як у рижеволосої баришні, я так погляжу ))
ти після того літав літаками?
може, кошмари ше будуть снитися… (*багатообіцяюче*)

нє, я ващє ними ніколи не літав
але після того в мене був період повального захоплення всякими авіасимуляторами, авіацією, пластмасовими модельками і тому подібним хламом…

апасний тіп ))

в мене двоє друзів ходили, в резульаті свалювали від чусочків ліката, один десь по дорозі впав, десь збоку кусок металу покотився, а позаду за 2 метри вже нікого живого не було. чуваки потім 2 місяці як літак десь пролітав під балкони ховалися. страшно одним словом

А я тоді була відпочивала поблизу в с.Скнилові, та не летовище не пішла (і правильно зробила). І зі знайомих моїх ніхто не постраждав.

а я на следующий день прилетел с Симферополя! И тока тогда и узнал…мой однокласкник там был…видел все воочию..

ну вот…а мне отгда только 10 стукнуло…мы ехать собирались…посмотреть на представление…и буквально за полтора часа до этого передумали и пошли в лес на пикник. а потом оказалось,что там погиб наш одноклассник со своим отцом…((( а мама одна осталась с годовалым ребенком…но как-то все угасло…забылось… ребенок в сл.году в нашу школу в первый класс идет…видела его недавно-вылетый мой одноклассник,когда только впервые увидела за партой рядом.
но в жизни случается разное…и нужно жить дальше.