Цікава суміш black metal, trip hop, jungle, synth pop і (!!!) ga

Miklos | 35 | Розділ: Музичні релізи | 21 липня 2007 0:27

Чомусь так склалось, що більшість альбомів, які групи вважають недооціненнми серед фанів особисто в мене є найулюбленішими. Так було і з The House of Blue Light (Deep Purple) і з Point Of Entry (Judas Priest). Так само і з сьогоднішнім екземпляром. Записав якось альбоми Arcturus, знайшов найулюбленіший, а на інші якось уваги не звернув, потім вже з цікавості втикнув їхній досить старенький альбом Arcturus And The Deception Circus 'Disguised Masters' (1999).
Коротко про саму групу Arcturus. Arcturus – це культова норвежська melodic sympho black metal група, до того ж досить прогресивна і як показав час авангардна та експериментальна, що почала свій відлік на обломках відомої thrash/death команди Mortem в 1990 році. По суті там залишився лише клавішник Sverd (The Kovenant) і ударник Jan Axel von Blomberg більш відомий як Hellhammer з Mayhem (і купи інших проектів і груп). І відразу ж по суті група завоювала звання «супергрупи» серед блек металу. Судіть самі: у свій час тут грали Simen Hestæs (Borknagar, Dimmu Borgir), Samoth (Burzum, Satyricon, Scum, Zyklon, Emperor, Thou Shalt Suffer), Garm (Ulver), Skoll (Ulver, Ved Buens Ende), Knut M. Valle і багато інших. Дана група є яскравим прикладом того коли музиканти дійсно приносять щось нове в музику. Сама група є дуже новаторською, фактично це одна з небагатьох груп, які використовують фактично один чистий вокал і симфонічність в повному обязі.
А тепер власне про альбом за який йдеться. Альбом Disguised Masters – це дуже сміливий альбом, по суті він взагалі не подібний ні на що, що робили б чорному металі будь-хто інший! Не секрет, що багато блек металістів цікавляться електронною музикою. В любові до техно чи електроніки признавались Варг Вікернес, а Satyr (Satyricon) так взагалі є фанатом драм н бейса (наприклад чути в The Dawn Of A New Age (Remix) з альбому Megiddo). Спроби зєднати суто елексроніку з блеком були ще в 80-х, потім цим займалися Варг і Ulver, а в наш час цим займались фіни …And Oceans з альбомом Am God, зокрема це дуже добре чути в композиції New Model World – загалом альбом класний.
Disguised Masters – це бачення Гарма і Кнута того як на його думку повинен виглядати блек метал. Він являє собою суміш black metal, trip hop, jungle, synth pop і (!!!) gangsta rap! По правді кажучи мені така музика ніколи не подобалась, але цей альбом мене дійсно попер! Він містить як нові речі, так і альтернативні варіації і ремікси з альбому La Masquerade Infernale. Дуже цікавою є композиція-ремікс (зовсім не подібна на оригінал) The Throne Of Tragedy…, де чути віртуозну гру Hellhammer`a, його ламані ударні пасажі, гітарні соло Кнута і монументальні атмосферні клавіші і електронні вставки Сверда – це дійсно впорядкований, контрольований хаос. Чимось дуже нагадує українців Nebulae31, але набагато краще, цікавіше та професійніше. Ad Astra (The Magenta…) – це взагалі шось! Елекроніка, а з живих інструментів лише ударні з тарілками і то місцями, і малесенкий кусочок гітари + жіночий чистий вокал. Є ще і її оркестрова версія. Інші композиції теж на дуже високому рівні за винятком хіба, що Master Of Disguise…, бо це вже реп (добре, що вона одна така).
Шкода, що альбом залишився недооціненим і незрозумілим для більшості фанів групи і любителів металу. Підтвердженням цьому є те, що на багатьох сайтах він взагалі не числиться в дискографії Arcturus.
Рекомендую всім любителям цікавої музики!!!
Garm - вокал
Knut M. Valle - гітара
Skoll - бас
Steinar Sverd Johnsen - клавіші
Hellhammer – ударні
http://ifolder.ru/2100210 частина 1
http://ifolder.ru/2099804 частина 2

Цікаво почути ваші думки.