в монастир.
якого милого йти з дому? шоб привернути увагу батьків і показати, які в нас капєц вразливі нерви, коли ми з ними незгідні?
робіть так, щоб батьки йшли з дому, якшо вже такий нестерпний конфлікт.
+100 Сокирі… Шось дома не подобається і не мож на то вплинути, то сиди в тряпочку, вони тебе годують принаймні, а будеш заробляти так шоб жити окремо, от тоді і вали на всі 4 сторони. Ненаю, мо в чому я не правий, але сам саме так зробив, стосунки з батьками тутже покращились раз в 10…
В мене є одна людина, яка б мені не відмовила в даній ситуації, проте…мене б там дуже швидко знайшли…
Якби все-таки вирішила піти з дому, то поїхала б у Франківськ до брата в гуртожиток чи до друзів, які там же винаймають квартиру. Проте, якби йшла, то йшла б назавжди, знайшла б роботу і таким чином вчилася б жити самостійно і ні від кого матеріально не залежати, для якої ж іншої причини треба з дому йти???
"назавжди" закінчується в кращому випадку через три місяці з усіма слізливими примиреннями і сопливими перепрошуваннями, як показує практика дітей-втікачів.
а переважно - і двох тижнів не витримують.
інша річ - діти вулиці. в них і дому немає як такого…
Звичайно, якшо тобі 13, то валиш з дому переважно для того, щоб тебе знайшли і перед тобою вибачились винуватці твоєї "важкої" депресії, тобто батьки. А коли повноліття стукає в двері, або вже давно постукало і зайшло без дозволу, а ти ще досі сидиш на шиї батьків, то тут я думаю, треба таки замислитись про краплю самостійності. Не обов'зково для цього з дому втікати, можна просто почати власноруч задовольняти свої матеріальні потреби, ось так…
власноруч задовольняти свої матеріальні потреби можна і вдома, допомагаючи батькам оплачувати рахунки і готувати обіди з придбаних за власні гроші продуктів. це солодке почуття відповідальності, яке і є справжньою свободою.
а чому б і ні? я б хотіла, щоб уся моя родина жила під одним дахом. зараз це, на жаль, неможливо. підтримувати один одного значно краще, ніж відмежовуватися. та й спілкування між поколіннями дуже корисне для всіх.
та я все життя так і жила до позаминулого року, обожнюю своїх дідуся і бабцю, і з маміком ніколи в житті проблем не було, і з братами (в ті періоди, коли ми жили разом). родина повинна жити разом, вміти домовлятися і поважати чужу приватність в тісних квадратних метрах, а не за тупими американськими принципами надмірного індивідуалізму. єдине виправдання - коли стигне краща робота/навчання в іншому місті, або одруження і переїзд в іншу родину.
А для чого ж дім покидати, коли не маєш для цього певної мети і не збираєшся вибити з цього якись результат??? І взагалі, для чого його покидати? Думаю, фон сімейного життя не буде надто перешкоджати побудові самостійного, інколи навіть не зайвою стане допомога рідних… Але не завжди стосунки батьків і дітей складаються благополучно. Інколи краще роз'їхатись, зрідка проводячи разом час, щоб не перетворити своє щастя і радість батьків у вічний двобій між невісткою та свекрухою, що вважає її "недостойною" для свого маленького синочка, для прикладу(((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((
Если уже по серйозному собрались идти издому то блин пороботайте мозгами деревенщина…оформляеш загранку и валиш по кантракту в чехию или норвегию пахать и бабла немеряно и 3-5лет точно дома неувидиш а там уже вернёшся просто перестреляеш всех изза кого свалил…
Як казав колись Райкін “Еслі любіш детей, то нужно іх пороть” . Тут бач - гуманізм, пороти неможна, а то дитинка сама ше тата відпиздить… Проблеми бачите у них, ніхто їх не розуміє, свободи немає… Дійсно шуруй на роботу – плати за квартиру, продукти, воду, світло, електрику, інтернет, а то бач самостійності хочеться, слова поганого йому не скажи. НЕВДЯЧНІСТЬ як на мене один з найбільших гріхів і людських пороків!!!
Бач сам рохумієш це. Загалом погуляй по вокзалі і подивись на дітей в яких свободи дохрена є. Хоч усрись тою свобою, ніхто їх не напрягає, але чи приносить це їм радість?
do rodyny. pryznalasia szczo maju problemu jaku muszu vyriszyty i poprosyla b dopomogy. ale vybraty treba liudynu jaka b ne poczala z togo szczo ty nevdjacznyj egojist i nemajesz czogo hotity a povazala b tvoje bazannia daty sobi radu z problemoju. ce ridkist, bo nihto ne hocze stojaty miz batkamy i ditmy..
v tebe problema, hlopec.
je v tebe htos hto b tebe zrozumiv?
czy vse rozhodytsia o Playstation 3?
я такого варіанту навіть не припускаю. оце впадання в крайнощі, як на мене, дитячість. Будь-який конфлікт можна вирішити, якщо хай навіть трішки, але йти на компроміси і обходитися без істерик. дуже багато молоді має проблеми з батьками власне через ту свою істеричність, а це риса характеру розпещених дітей, а дітям треба жити при батьках, щоб за ними дивилися.
не розумію, за що поважати людей, які пішли з дому, та ще й приїжджають до Львова інкогніто. Думаю, що спочатку слід здобути нормальну освіту і могти працювати так, щоб справді себе утримувати, а не їхати чорт знає куди, працювати там на невідомо якій роботі і починати свою блискучу кар"єру з якогось підвалу. Через непотрібні принципи можна перепсувати собі все життя.