В якому світі ТИ живеш??

чьорті што твориться в мому світі

кожен сприймає зовнішній світ по-своєму…хтось говорить,що цей світ,вибачаюсь,ГАВНО,а інші говорять,що він прекрасний…
який світ живе в мені?хм…дуже незрозумілий світ…можливо,в силу того,що мені всього 14 років,а можливо просто так і є…я багато чого не можу зрозуміти…ні…світ дуже хороший…але інколи я не бачу,що він такий,тому що деякі речі змушують нас забувати про це…не знаю чи хтось тут щось зрозумів…

всьо ясно) сприйняття ГАВНА зовнішнього свідчить про наявність внутрішнього.

сприйняття ГАВНА зовнішнього свідчить про наявність ГАВНА внутрішнього

слишком личный вопрос…

я дєвочька живущяя в сєті :)))

у затишному світі, де поєднаний ідеалізм з реалізмом, романтизм з цинізмом і аскетизм з епікуріанством

так нізя… а що ти повністю ігноруєш зовнішня, скажімо так, соціальне життя?

ну то був жарт…

Я живу в світі,де повно брехні,вимахонів,де немає справедливості.Живу в оточені людей-хамелеонів,які мвйже ніколи не дотримуються своєї думки!

йой, якась ти песимістка…не мона так…

Я взагалі то в більшості оптимістка!Просто світ такий-песимістичний!

дивна фраза)) якщо ти оптимістка, то маєш бачити кращі сторони життя…ну хочаб намагатися їх бачити…)

я говорю так,як є!

звичайно, у нашому світі багато негативу і багато чого ми змінити не в силах…але життя буде таким, як ти його сприймаєш…іноді, коли нічого не можна зробити ,
залишається тільки одне - змінити своє ставлення то того…

Я не хочу жити в ілюзії,я хочу сприймати все так,як є!І ставлення до цього міняти не збираюсь!

це не ілюзія..це міра твого сприйняття проблем та шляхів їх вирішення…інколи не варто щось ускладнювати… . ти кажеш сприйняти все так, як є…але ти ніколи точно не знаєш як воно є на справді.

Якщо вникнути у всі негативи і позитиви даної проблеми,то можна дізнатися як воно є на справді і можна знайти вихід з неї.

можливо, але не завжди.

Якщо добре поритися,то вихід завжди знайдеться!

погоджуюся, нема безвихідних ситуацій. часто вихід є десь зовсім поруч, тре просто вміти його помітити…)

З тобою цілком погоджуюсь!

2 Anteya
це іллюзія, яку створють засоби масової інформації та інші джерела хибної інформації. Як воно є насправді можна не знати, якщо вірити в чужі хибні думки.

а деколи неможливо відрізнити хибну думку від правильної…
щодо ілюзій…я кажу трохи про інше, а не про них.

мій світ..мабуть занадто скаладно все то передати словами..тре просто відчути…)

про мій світ можно хоч цілий твір писати… як буде нудно, то спробую…

гг, тіки шо по тєлєку бачила рекламу "кока-коли"..
Орландо не пойняв мого умовиводу) я то й мала на увазі
щодо позитивного і негативного сприйняття.. треба бути реалістами, сприймати все таким, яким воно є. і розуміти, шо все шо робиться - не на краще, і не на гірше, а просто так, як має бути.

v teatri :) postijno hraju roli v zaleznosti vid otochennia i sytuaciji - je tilky dekilka liudej z jakymy mozna buty soboju - hocha vseodno ne do kincia i krim toho jakshcho dovho hrqjesh to pochynajesh vtrachaty mezu i zabuvajesh sebe samoho…eh…v 5 rochkiv ja b tobi napevno lehko vidpoviv na ce pytannia

Яким би не було оточення,ЗАВЖДИ потрібно бути таким,яким ти є!!!

а людина дуже різна є. і кожна з ролей - це одна з ї частин, частин її світу, її театру.) людина не може бути такою, якою вона не є. логіка %

до речі, цікаве питання.
Діти живуть у своєму світі, який має досить чіткі межі. В процесі дорослішання, набуття досвіду, людина змінюється, пробує, шукає, мігрує з одних мікросвітів до інших, і от деякі, в результаті, чи на певному етапі, словом створюють цей свій характерний світ, у якому далі просуваються, вдосконалюють його, але це вже один з. так от. це обмеження? втеча від реальності? чи самовизначення?

це поєднання твоїх трьох варіантів ))

вокруг нас вавілон…

я живу в аднд третьо1 редакц11!

Я живу в гармонійному світі

… де не існує нічого і нікого злого

А я х його з де я є. То тут то там. То все добре то все ніяк. То у чужому світі то у ше чужішому. А свого немайю!)

то зроби для себе.
"будматеріалу" та простору хіба бракує?

…хоча як то немаю. Я живу в картонній коробці шо стоіть в куті кімнати - раю для хомячків, і я сам хомячок, і всі ми хомячки, і мусимо жити в коробці а рай припадає пилюкою а ми навіть не здогадуйемся :/ Отакі от сумні істини

не хомячки, а равлики. і маєм носити на собі свою хатку, шоб в разі чого заявити "я в доміку". це і є наш світ, наша плацента, яка нас годує і захищає, але не пускає далі.
пес. в мене завжди такі дебільні асоціативні ряди.