для нас? значить в залежності від того, з ким цей поцілунок відбувається… це буває і поцілунок привітання і поцілунок Юди і просто вияв якоїсь такої ніжності до людини і вдячнгість і теде… і ше купу всього, шчо варта і не варта говорити. о! як часто вам випадало цілуватися з особою своєї статі?
а тепер чесно!
поцілунок - це гра. гра в лови для золотої рибки. це бій на виправдання. це па-па в тамбурі потяга, що рушає. це віддай-забери. і це ніколи не обіцянка…
мені не подобаються ніжні поцілунки, вдавано ніжні. бо цілують тендітне дівчатко, отже треба поволі розгортати пуп'янок, як пінцетом - крила комахи.
і не подобаються вдавано пристрасні. і не подобаються занадто слиняві.
люблю несподівані і спраглі. посеред вулиці, замість вітання - перехилити за талію і цілуватися. під дощем, під снігом, на вітрі, на вершинах гір, потайки в коридорах, за спинами, чи відверто з викликом - ось ми!
а ще… поцілунок у скроню. у кутик вуст. у носа. за вушком. у ямку на ключиці. у згин ліктя. між пальцями…
поцілуйте мене в лоба і спитайте, як пройти в бібліотеку
Поцілунок як знайомство, як пізнання, більш глибоке пізнання людини… Поцілунок має бути щирим, без надуманості, пафосу… Звичайно бувають і просто поцілунки, поцілунки які не несуть жодного емоційного забарвлення, поцілунки які ти можеш розавати чи приймати забуваючи(забиваючи) про них…
Мені особисто подобатся довгі присасні поцілунки, витримані поглядом, які ніколи не обриваются в певний момент. Вони яскраво спалахують і догоряють, повільно зменшуючи свій жар…
там було *хватай вазілін і бєжим целовацца*
да ,помню була в мене в 99му одна лярва …
не любила ні земфіру не мумій тролль…
намучився я з нею…
зато як цілувалась