Павло Глазовий. Про мистецтво шароварне.

сокира | 2 | Розділ: | 2 червня 2007 5:14

Маєм, браття, ще одну
Чудернацьку новину:
Українським шароварам
Оголошено війну.
Розходились жовторилі,
Розгулялись - просто жах!
Шаровари їм засіли,
Як каміння, в печінках.
Геть сорочки-вишиванки!
Геть намисто і вінки!
Геть гуцулки-тропотянки!
Геть червоні чобітки!
Геть бандури і цимбали!
Геть чубатих козаків! -
І на сцени натаскали
Електронних сундуків.
Наші танці-увиванці,
Козачки і гопаки
Звуть мистецтвом
шароварним,
Примітивним, незугарним
Бізнесові мастаки.
…Вибігають танцівниці -
Дресировані дівки:
Дві ганчірочки на цицях,
Чорна смужка на сідницях
І оголені пупки.
Куцоногий, кривоносий,
З патлів сиплеться лупа,
Доходяга безголосий
Мікрофоном теліпа,
А за ним, в широкім колі,
За плечима й по боках
Скачуть діви майже голі
На високих каблуках…
Жовторилі, сором майте,
Не блудіте язиком,
Ви цей рейвах порівняйте
З шароварним гопаком,
На народне диво гляньте!
То ж мистецтво і краса,
То показують таланти,
А не голі тілеса,
Красуватись буйним чубом
І козацькими штаньми -
Це не те, що з голим пупом
Гарцювать перед людьми.
Знаєм ми, чому тим шавкам
Все козацьке допіка.
Хай би спробували в плавках
Станцювати гопака, -
З ними б трапилось, їй-богу,
Гірше тисячі смертей:
Гепне задом об підлогу
І не матиме дітей,
Бо вони ж такі чудні -
Куцоногі пузані…