перше кохання…хммм…та у мене їх здається декілька булоале таки справжній хлопець з"явився в 14 років))ти пу справжній він був тому шо ми зустрічалися десь 8 місяців,але тому всьому передувало два роки знайомства))))
Данилко, той же садочок, якого вже нема… сестра під час сонної години пролялякала йому, що я в підпіллі захоплююсь ним)) я була злюща, але тому Данилку, на жаль, не дівчата були в голові, а машинки))
дитячий садочок і то було аж з двома і я не пам"ятаю… а потім 3 роки сиділа за одною партою з одним Андрійком, але згодом йому зрадила, бо пересіла за іншу парту
Паздравляю! Паздравляю ат фсєй души! Ти -- хімічєскій прадукт, сґєнєріраванний різультатамі сліянія двух арґанізмаф с хім-ріакциямі!
Чувак, ну невже було доречно писати тут таке? Крім того, багато в кого така хімічна реакція відбулася дуже давно, але продовжувати рід їм тоді особливо і не хотілося в такому віці.
перше кохання…десь в класі шостому.мені і до того подобались деякі хлопці,але кохання зявилось в шостому класі…і тривало до десятого…а може й зараз десь у душі я кохаю цю людину,просто собі не зізнаюсь…
Я теж не зі Стрия, але ж то не мене ти любиш, правда?
А взагалі - щасливий ти… Коханя це завжди щастя.
І ще. Як казав Ол. Перлюк, "якщо коханя вже минуло, значить, його ще не було"
Справді,коли вперше закохуєшся то розумієш ту кардинальнуц різницю між попередніми захоаленнями і справжніми почуттями…Я закохалась у француза,в 11 класі…Мені було 16.То було шось…ми навіть одружитись хотіли!Але відстань скоро змила всі почуття…залишила лише сльози
А зараз це вже щось навіть краще…Це ПЕРШЕ ДОВГЕ ВІДДАНЕ справжнє кохання?
Перше кохання… дійсно,як і казали люди,різниця відчувається одразу. багато було хлопців, якими захоплювалась, з якими зустрічалась, і ніби все в останній раз…але! цього року,десь у жовтні мі з ним випадково зустрілись… так вийшло, що він майже одразу поїхав до Москви, додому. Кохання тепер пройшло, бо немає вже сил мучити себе і його, але все, що я буду пам'ятати, було дуже романтично. Тепер, коли вже знаєш, що означає кохати по-справжньому, буде дуже важко знайти іншу людину, яку я зможу покохати так само,як кохала і кохаю його…все ще.
але,не беріть собі у голову,то я так…наболіло…
це було в кінці 7 класу…ніколи не забуду…
потім знов в нього закохалась в 9 класі(він був в 10 кл.)…
потім довга небачила…
недавно зустрілись,гуляли разом(), і знов закохалась…і це непроходить…
дивно, але коли його бачу(нечасто правда),завжди серце починає битись частіше…
кажуть,що перше кохання най-най-най…
я б хотіла зараз бути з ним…
але він,су.а,мені втретє розбив серце…
ну чого?) ну ясно, ми ше не можемо то слово по складах вимовити, але несвідомо шось таки зявляється, чому ж, малявки теж вміють любити, і то набагато відданіше і щиріше за дорослих!
Перше кохання це лише перше кохання…такі собі дверцята у справжнє життя…
Моє перше кохання- мої жахіття і один тільки розпач…нерви…злість…ненависть…відраза…проблеми…а потім _ все, велика та жирна крапка.
Але ж то не кінець