і в дитинстві,і в дорослому житті є багато хороших і багато поганих речей,просто потрібно старатись з поганого чогось вчитись,а хороше нести через життя…
В мене бувають конкретні ностальгії, жахливо депресивні, здається що весь дитячий наїв і позитив втрачений назавжди, що ти вже ніколи цього не відчуєш, і найсильніше муляє те, що ти не так проводив час в дититинстві як би мав проводити з теперешньої точки зору. Згадуєш усіх друзів, багаточисельний одногрупників, однокласників, тремтиш від страху, бо тобі здається що наступної миті ти раз і назавжди збудеш, втратиш ці спогади, вони затупіють і вже не будуть породжувати жодних почуттів. В такі моменти хочеться або повіситися або народити дитину.