Черговий концерт в "Далі". Фото + опис.
Давач
| 0
| Розділ: Враження | 5 квітня 2004 16:55
Останній сейшн в «Далі» запам’ятався не стільки музичним боком, як інцидентом, який тримав публіку в напруженні аж до моменту, коли всі щасливо заповнили маршрутки і покинули негостинну Левандівку.
Того вечора на концерт я спізнився. Одразу прошу вибачення у хлопців з “Beetlejuice” - доведеться оминути увагою їх виступ.
Першими, на кого я натрапив, були “Оратанія”. Про них я вже писав достатньо хорошого, і хлопці тримаються на рівні. Ба, навіть більше: вокаліст (як я і прогнозував в попередніх ревю) виспівується - голос стає приємнішим, і чувак вже не так напрягається, коли бере високі ноти. Групі час вилазити з (неіснуючого) львівського шоу-бізнесу - вони готові до штурму вух Українського Слухача.
“Хвора” - музиканти-початківці в повному розумінні слова, але на сцені поводяться впевненіше за деяких старожилів. У цих хлопців ще все попереду - якісні інструменти замість дрів, власний стиль замість наслідування раннього “Korn”, пристойний звук гітарних примочок замість такого, з яким не може впоратись навіть найвправніший звукорежисер і, можливо, Уемблі замість “Далі”.
Далі розпочалась панк-атака. Заварили кашу “Тостер”. Ковбасили як завше, поки Кумар не насмілився зі сцени сказати (і показати) все, що думає про львівських (псевдо-)скінхедів (до речі, достатньо аргументовано). Купці бритоголових це, звичайно, не сподобалось. Виникла сутичка, в результаті якої скінів таки виперли із клубу. Але атмосфера залишалась напруженою. Всі очікували “двіжняка” після концерту, але закінчилось все навдивовижу мирно. За винятком кількох найактивніших учасників тієї сутички, ніхто не постраждав.
Потім на сцені з’явились “Абу Касимові Капці”. Хлопаки грають вже достатньо давно - з перервами та змінами у складі. Тепер їх фронтвумен - підірвана кубіта з такою кількістю енергії, якій міг би позаздрити сам Кумар. Музиканти панкували по повній програмі, включно з валяннням по підлозі і непогано продуманими бек-вокалами ; ).
Далі “Loozer” - той же панк. Класичний, пост, каліфорнійський, нео - називайте, як хочете, а мені на той час було вже досить панк-року. Три групи підряд: ті самі “чотири акорди”, та ж тематика текстів. Без вокалістів не відчувається ніякої різниці.
“Верховна Зрада” виступали без гітариста, який на час концерту прихворів. Отож - бас, барабани, вокал. Хлопці усвідомили, що звук дісторсованого басу неабияк напружуватиме вуха навіть найстійкіших рокерів, і обмежили своє шоу трьома речима. Враховуючи неповний склад, музиканти не розгубилися і повноцінно виконали свою роботу. Щодо зовнішнього вигляду “верховників” і поведінки на сцені, то якщо і далі все продовжуватиметься в такому дусі, то Ваш покірний слуга візьме творчу відпустку і сяде за грунтовне написання дисертації на тему “Вплив групи “Korn” на формування творчого світогляду львівських музикантів на початку 21 століття”. Хвала Богу, піддослідних прикладів - предостатньо.
Досвідчені “Ніагара” не вперше “вставили” всіх за рівнем виконавської майстерності. Вони дають змогу слухачам замовляти пісні, які ті бажають почути. Їх знають, люблять і не хочуть відпускати зі сцени. Придертись немає до чого. Вони заслуговують на більше, ніж вищезгаданий львівський шоу-бізнес.