Чіпи наближаються, чіпи наближаються (с) Дзіндзьо. І Ян.
Ezer
| 34
| Розділ: Офтоп | 26 вересня 2015 13:38
Соу, давненько не писала я тут статейок в стилі:
ебуки, майбутнє літератури, свобода інформації
Коли настане агонія цивілізації?
люди і роботи
Я вже нарешті дочитала антиутопію Оруела "1984", і ця книга не на жарт пробудила в мені бурю роздумів про смисєл жизні і взагалі.
Але щоб звузити прогнозований ср у дискусію у цьому топіку до певних меж, пропоную обговорити питання чіпізації, що наближається, як поїзд кока-кола з лампочками і переможними піснями.
З діалогу в чаті, я дізналась, що е, наприклад, нічого поганого в цьому не бачить. Він навіть за те, щоб зробити вхід на сайт по чіпах. Цікава думка інших юзорів, власне тому, що теоретично тут би мали тусуватись, колись принаймні тусувались нєфо люди, які відстоюють якісь персональні свободи, право на вибір, альтернативну думку.
Фактично зараз все йде до того, що одного дня ми можемо прокинутися в реальності, в якій без блямбочки на ду руці, громадянин не зможе сходити в туа здійснювати жодні фінансові операції, користуватись транспортом, переконати кордон. Тобто в один момент це перестане бути модною фішкою, а стане необхіністю, як приміром зараз є наявність мобільного телефону, без якого практично неможливо жити і працювати в сучасному соціумі. В ту блямбочку урядам буде дуже зручно помістити всі ваші дані, банківські рахунки, а вам буде дуже зручно розраховуватись льохкім двіженім рукі. Але без блямбочки ви будете практично ніхто і звати вас будуть нікак. Як вам така перспектива, браузерз енд хіпстерз?
Коли мені вісімнадцятий минало, приїхав був до мене друг Ян. Багато хто знає Яна, як олдового хіпаря, який вишивав метелики і плів расточки. І от ми сиділи біля колишньої "Ляльки" і пили портвейн, а він розказував про своє житійо і філософію. Казав, що не хоче мати ніяких стосунків з корпораціями, тому живе на селі з мамою, вирощує продукти і ще дещо на городі, зимою пише листи друзям і вишиває метеликів, а влітку продає їх на фестивалях. Казав, що йому вдалось прожити отак окремо від системи практично все життя, що має тільки одну слабкість - купив цифрову мильничку, щоб робити ню-фотосесії з метеликами. Яна вже кілька років, як нема, але фактично йому вдалось прожити більш-менш свобідне життя на порозі цифрової ери…
а чи є в нас ще такий шанс?
Хочеш відповісти? Авторизуйся!