ЛЕГЕНДИ УКРАЇНСЬКОГО РОКУ

файні хлопці,я їх поважаю

ПЄ - ацтой
МП - рулить

творця збірки ЛЕГЕНДИ УКРАЇНСЬКОГО РОКУ спалити, бо ті підари туда вже тартик втикнули, суки, гандони…

МП - гы..лол)))
мед. причина
мокрая песда
мэднэсс педоразд
моли пощады
мая пелотка
и т.д.

пля…мп - мертвий півень…з статті ясно, я думаю…

та ясно, то ясно…
просто никогда раньше не использовал именно эту аббревиатуру в этом смысле))))
в остальных - часто использовал..

Плає Єреміх дійсно трохи ацтой. За винятком кількох партизанських пісеньок. А з Мертвого півня ммене пре пісня Поцілунок!!!
Тартак - ЛЕГЕНДА УКРАЇНСЬКОГО РОКУ -

Плає Єремії дійсно трохи ацтой. За винятком кількох партизанських пісеньок. А з Мертвого півня мене пре пісня Поцілунок!!!
Тартак - ЛЕГЕНДА УКРАЇНСЬКОГО РОКУ -

файна музика:p :p :p

DEATH ROOSTER ---- T H E B E S T!!! !!! !!!

Ше Брати Гадюкіни і Сестра Віка…

!!!!!!!!!!!БРАТИ ГАДЮКІНИ!!!!!!!! - І НЕ СПЕРЕЧАТИСЬ МЕНІ ТУТ

Брати Гадюкіни і НАРВАСАДАТА!

Брати Гадюкіни були першими кого я почув - це класика УКРАЇНСЬКОГО року

до №№ 2,7
ПЄ - ацтой… ну ніфіга собі. Народ, підростіть трохи перед тим як говорити що добре а що погано. Наразі рекомендую почитати поезію Г. Чубая. Може допоже в розвитку…
тим більше, що МП і ПЄ - одного поля ягоди

[ до комента №14] : городиш повну фігню!
ніхто не паплюжить вірші Грицка Чубая! народ висловлює думку про групу Плач Єремії. а щодо Тараса, то неприємнішої в спілкуванні, пихатішої і норовливішої людини ще треба дуже пошукати!! …ну хіба його сестричка наступає йому на п'яти

[ до комента №14] не сказав би, що одного…
а ПЄ вже мене страшенно задовбало… особливо "вона" - сама попсова пісня століття…

Кланий альбом півня "Міський бог Ерос" 1997 року. решта так собі. Плач Єремії колись подобався… буремні були часи. Патріотично, однако. ваш текст

Кланий альбом півня "Міський бог Ерос" 1997 року. решта так собі. Плач Єремії колись подобався… буремні були часи. Патріотично, однако. ваш текст

[ до комента №15] те що ти сказав я знаю, але це не заважає мені нормально сприймати музику.
Крім того, наприклад слова "Плач Єремії дійсно трохи ацтой. За винятком кількох партизанських пісеньок.", погодся, є висловленням думки про пісні і музику, а не про групу. А на рахунок Г.Ч., то хто каже що його "паплюжили" 8( ? Я його згадав як приклад, міг би згадати і Неборака, або, ще краще, Стуса… Йшлося мені про те, що це допомогло б краще сприйняти пісні ПЄ, оскільки в них головним є текст, його зміст і метафори.

[ до комента №16]
повір, мене теж іноді задовбує, а "вону" з плейлисту взагалі викинув. Просто час від часу переслуховую і переконуюсь, що це дійсно добра музика…

Плач Єремії - це колишній музичний бог Альтернатив, ДеФормацій, Вивихів і концертів з купою м"ятої газети початку 90х. Для мене вони залишаються тим Плачем Єремії мого дитинства з альбомами "Двері, Котрі Насправді Є" і "Най Буде Все Як Є". На рахунок суперпихатості Чубая повністю згоден з Базіліо, а з Юрком Дудою, клавішником і трубачем "Плачів" разом працюємо, мушу сказати, - Атлічна Людина.

Здоров Ліля!!!!
хоч вони не легенди…
МП дуже крута банда, а ПЄ не дуже…

[ до комента №11]
БРАТИ ГАДЮКІНИ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
ТІКІ ТАК!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
ВСЬО ЧОТКО ЧУВАКИ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Hadiukini Brothers rule!!!!!!!!!!!!!!!

[ до комента №22] чотко-чотко

розказую бирінько про особистий досвід зіткнення з легендами українського року.

1. сиділа я одного разу в філармонії, весело проводило час, ясна річ, помішуючи коньячок зі старим талінном. і тут один мій старий знайомий підсів з якимось грубасиком за наш стіл. грубасику я швиденько шось нагрубила, бо це нормально. він і бровою не повів. але коли я зробила це втретє, він встав, розпрямив плечі і сказав: "Та ти знаєш взагалі, хто я?! Я - Легенда Українського Року!" і на підтвердження своїх заявочок витягнув з нагрудної кишені касету серії "ЛУР". це був Футор, Любомир Футорський, який співав певний час в Мертвому Півні, зокрема той ваш поцілунок, чи шо там.

2. кілька років тому припер мене 8 зуб. довелося іти робити рентген з тим, щоб розрізати ясна і давати йому волю. на 2-ому поверсі стоматвідділення медуніверу у фартуху, рясно скропленому кров*ю таких нещасних, як я, гасав симпатичний бородань з бісиками в очах, зубний хірург, що мав дати волю моєму зубові. різати себе я не дала, але впізнала хто то був. Всеволод Дячишин, бас Плача Єремії.

для тих, в кого виникне питання, як я не впізнала так відразу звьозд, то в мене поганий зір. зрештою, не все побачиш очима…

Мертві півні не співають

божжже, чотиррри роки!