Вірш "Ридання по тобі"
Така, як ти
| 14
| Розділ: Творчість і мистецтво | 20 листопада 2014 10:28
Навіщо ці гроби безмовні
Ростуть у царстві тишини?!
Дощами вкриті квіти чорні
Лежать як мамині сини.
Його ростила як билинку,
Одна, без дужої руки.
Це мій синок, моя дитинка
Пішов у царство тишини.
І ні ридання, ні благання
Не повернуть його сюди.
Рука холодна до здригання
Тепер він в царстві тишини.
Нехай ворожа злая куля
Верне назад під час війни!
І кричимо ми аж до болю:
„Будьте прокляті вороги!!!”