Тарас Бульба.

Давач | 0 | Розділ: Враження | 9 вересня 2003 23:38

Звіт про фестиваль - групи-учасники, переможці - писати вже пізно. Однак саме ПРО ФЕСТИВАЛЬ - писати треба. От і буде мій есей - про Фестиваль, про Людей, про Музику.

---

Інформативна довідка. На національно свідомому початку дев”яностих минулого віку в містечку Дубно, на Волині, який в свому геніальному творі “Тарас Бульба” описав геніальний український письменник Микола Гоголь, проводився рок-фестиваль, який для західного регіону став культовим. Потім - економічна криза, змагання на виживання… Лише 2002 року фестиваль відновили стараннями теперішнього мера. І 11-13 липня 2003 року він знову фестивалився…

Враження.

Місто. Типове для Волині древнє містечко. З історичним центром, в якому бернардинський костел сусідить з совдепівськими коробками, Луцька брама (колишній вхід в місто) занедбана і спаплюжена прорізаними в товстелезних мурах вікнами (на колишній гербовій табличці замальований, однак читабельний напис - “Відреставровано в честь n-ної річниці Великого Жовтня”), замок !!! - величезний, чудово збережений (жодного разу не був взятий штурмом) … з металочерепицею замість глиняної дахівки (о всюдисуща Євростандартизація), вулички, що реставруються, вкладаються новою бруківкою… Взагалі, місто досить чисте, фасади будівель (принаймі в центрі) доглянуті (не те, що в столичному місті Лева). А біля центрального кінотеатру !!! діючий фонтан. Взагалі, приємне враження містечка, що починає розквітати, долаючи совдепію - чисті хідники, доглянуті квіткові клумби, ремонти, досить нормальних магазинів і кнайп. Якщо вирішите на наступний фестиваль їхати з ночівлею - можна розбити палатку на мальовничому березі річки Ікви, під мурами замку, зупинитись в готелі (дорогому, правда) або в гуртожитку від місцевого Інституту (училища?) культури.

Люди. Стандартна провінція. Всі характерні для України соціальні явища в меншому масштабі. Купка підлітків-геймерів біля комп”ютерного клубу, гопи, дзєвачкі-ципачкі, чемні дівчатка в нарядному вбранні, звичайні люди, діти.
Діалог. Хлопчик років 9ти:
- А ви співаєте?
- Так, ми співаєм.
- А мені тато казав, що ви - бомжі.
Без коментарів.

Сцена, звук, світло. Залишає бажати кращого, але повільно прогресує (кажуть, порівняно з минулорічним фестивалем, все значно професійніше)

Музика. Купа команд з Західного регіону, декілька зі сходу (“Трутні” Київ, “Спавн” Кривий Ріг). Всіх не перелічу - програмок фестивалю не було. Можу розповісти лише про тих, що сподобались мені особисто.

Ми. Приїхали електричкою, котра в 10.15 відправляється зі Львова, 13 числа, на закриття фестивалю. В Дубні були близько 14.00. Чорт нас поніс піти до центру міста пішки - це кілометрів 2-3 від залізничного вокзалу, місто займає чималу площу. На сцені ще нічого не творилось, оглянули місцеві цікавинки (про них вже писала). Поїсти можна будь-де в центрі смачно і недорого, хоч і була неділя, всі кнайпи і магазини працювали. Люди досить привітні. Періодично по дорозі зустрічались купки неформалів (приїжджих). До речі. ЛЮДИ, НЕ СМІТІТЬ В ЧУЖОМУ МІСТІ (в свому теж). Ми з коханим півгодини прибирали пластиковий посуд і обгортки від їжі під замком, де вирішили посидіти.

Концерт. Десь в 19.00 почався гала концерт. Боюсь, всі групи не згадаю, та й знання музики в мене не професійні, тому заздалегідь перепрошую за неточності. І тут мушу сказати велике ФЕЕЕ!!! жюрі, бо критерії оцінки зрозуміти неможливо. Приз глядацьких симпатій - гурт з Дубно “Безголові” - чуваки прикольні до неможливості, грають фольк-рок з місцевим колоритом. Їх хіт “Колорадські жуки” - ну справді кльово. Може, не супер-пупер музика, але якась така добра, тепла. “Токсичний файл” з Бурштина - дуже цікавий звук. Гурт “Out cry” з Луцька - такого вокалу я ще не чула. Виходять на сцену 3 чуваки в чорних джинсах, гопівського вигляду, з ними дівка - соло-гітарист, і видають Таке!!! В Олега - соліста - голос на межі фантастики - дуже сильний, мелодійний, чудова дикція. Львівська “Базука бенд” - ото драйву хлопці дали. “Трутні”, “Реактор” - попсня від року (хай вибачають їхні фанати). Гурт “Спавн” з Кривого рогу - як пояснити, не реп, а хіп-хоп (чи що?) в поєднанні з важким роком - це просто супер!!!! Дуже гарно хлопці поєднали, та й драйву задали. В соліста - дуже приємний російський акцент (це львів”янка говорить) - отже справді кльово. Була ще група, яка отримала ІІ премію - троє класичних рокерів з довгим білявим волоссям, і грають класичний рок, тільки от забула, як називались - теж дуже добре. І знову ФЕ жюрі. І премію отримала група з Івано-Франківська, яка грала під ФАНЕРУ, а Гран-прі - якісь модні хлопчики “а-ля майбутній Океан Ельзи”. От таке неприємне було закінчення фестивалю. Зате там були рівенчани “От вінта” - так рок-н-ролл я давнооо не витанцьовувала.

Сам концерт відкрив мер - приємний чоловік, нам би такого. Ведучий кричав більше всіх. Публіку заводив знаменито. Виступи рок-груп чергувались з якимись місцевими техно-дівчатками (доньки спонсорів) та виступами членів жюрі (підстаркуваті дядьки, які щось типу рок, типу попса співали). 40% публіки - приїжджі - танцювали, кричали, скакали - все як книжка пише; 5-10% місцевих приєднувались; гопи стояли офігівші, мовчали і !!! ні до кого не чіплялись (поруч мене 4 гопуватих хлопців годину простояли не рухаючись, мовчки, з нічого не висловлюючими лицями - я вже була думала, чи з ними все добре); ходили чемні дівчатка прибрані до шпацєру, з надувними кульками, вушками та ріжками; старше покоління теж дивилось і слухало (аж до 70річних бабусь і дідусів) - стояли, не йшли!!!; і діти - це найприємніше - вкурили і ковбасились як ми!!!. Може з них люди виростуть.

Так що враження - чудові. Наскакались, надурілись, витомились до знемоги, але відпочили. Потім, в 1 ночі - закриття, салют, маршрутка на залізничний, швидкий потяг до Львова в 2.21, 2 години на вокзалі, поки зачнуть ходити маршрутки, і спати.

НА НАСТУПНИЙ РІК ЇДЬТЕ ВСІ. Хто сказав, що всі фестивалі мають бути в великих містах? В маленькому містечку це значно цікавіше і приємніше. Велике дякую гуртам, які на цей фестиваль приїхали - стільки живої музики, не за гроші, не на підтримку альбому, не в честь 10-річчя ЮМС чи реклами якогось бренду (брєду), а від душі - це Свято, яке завжди з тобою.