Моя гумореска, що має назву Філософські роздуми коня

по моему это хит, это просто новая песня оратании, я не знаю, или кого, почему это еще не на радио

Знущаєтесь?

ну я вообще добрый человек

бестурма

Вірш оцінили-машина виїхала.

Дуже класно! Справді смішна гумореска! Особливо коли про чи влізе у пакетик сумка? то тут взагалі до сльоз. Молодець! Давай ше!

Я завжди в такий ситуаціях чюствую шо людина підставилась і довірилась і мені якось рука не піднімається дуже крітіковать
Але карочє цей. Вміст ладно, в українській літературі і таке буває
Но форма, ритміка. Де воно ? Ямби амфібрахії дактилі хореї анапести, де ?)

Грейс людина тобі довірилась а ти сидиш і обсираєш як якісь гандон паслєдній Немоожна так. Тим більше шо з змістом і ритмікою всьо окай

с ритмикой там не все хорошо, но со временем это можна исправить. А вот в завершении (лично я) вставил бы внезапный забой коня и строку в стиле Камю о том, что все его мысли (кхм кхм) до дупы. Вышла б алегорическая сатира о неизбежности бытия

А я би циган приписав.

Тут цигани проїжджали
Гарні молоді ромали
Бідного коня украли
На вогні приготували

Чи цигани не їдять коней ?)

не знаю може й їдать))))))))))))))))

цигани коней не їдать
цигани можуть погадать

Я також можу погадать))))))) А навіщо тоді циганам так багато коней, якщо вони їх не їдять?

потому что кони это модно

коментуючи отой нічний висер крик душі, який, на щастя, потерли щоб не зіпсути людям вихідні, одна порада - Автор, перестань пейсати рифмовані слова і хлопець до тебе повернеться!

Ти пачєму такой злой?

Пацюк, то, чисто, риторичне питання

Але мене хлопець не кидав!!!!!! в мене його й не було

тим більше)))

шановна Інночко, тікайте звідси, поки не пізно, ТІКАЙТЕ!!! ;)

Що?!

+

вообрази себе таз

оливье за раз

коротка схєма, за якою кліпають такі нєтльонки:

" хуйня-бездарність-смерть любов
шось-непанятне-збитий-ритм кров
рожеві-соплі-дощ-підвіконня очі
вбийте-автора-сука-блять-фак-мій-мозг карочє

Навіщо вбивати автора? я ще така молода. Мені ще заміж виходити…

а візьмуть? борщі варити вмієш?

Вмію, але краще не куштувати))))) А заміж вийду за сусіда зверху…

за сусіда *зверху*? любите місіонерську?
іф ю нов, вот ай мін)

ахаха, ета пять!

Ну чого ж тіки місіонерську? Любимо і зверху й з низу й раком й боком)))))))

і стоячи, і навприсядки?

Ага, і ще звичайно ж і з підскоком=)

Блін, 14 рочків

Скоро буде 15!

нуда, це все міняє

кардинально міняє!

а в рот і попу?)

нееееее

якшо чесно то в мене ще ні з ким не було

дивно

А шо тут дивного? мены лише 14 років?

не перетворюй рок львів у бордель)

ну, шо сказать

ГОСТ одобряє

можна заміняти кров - на бров) тоді веселіше)

пацталом, ждьом зацензурену кавер версію від тостера

прохання викладати всі свої наступні творіння сюди, а не створювати купу однотипних топіків.

+++

Ну ты все самые интересные темы удалил. Тут уже никто писать не будет :(

м Легенда про місяць
Колись давно був Місяць не плямистий, як тепер, а світліший і яскравіший, без жодної цяточки на ньому.

В ті часи жили собі два брати. Батько їхній залишив у спадок земельний пай, але перед смертю так і не поділив між синами.

Так сперечалися брати, кому скільки дістанеться, бо кожен хотів заграбастати більшу частину землі. І визріла між братами люта ненависть. Так одної місячної ночі, коли брати скидали сіно в копиці, старший брат взяв у руки вили та вбив молодшого, а мертве тіло кинув у прірву. Так пішов він з думкою про те, що добре було, якби ніхто не бачив, що він скоїв.

Але тут чоловік глянув на місяць і побачив ніби дзеркальне відображення жахливої картини братовбивства.

Від тієї ночі старший брат не був щасливий, хоча і володів цілим батьківським паєм. А місячні ночі він особливо не любив, бо нагадували про тяжкий злочин. Дотепер на Місяці можна побачити двох чоловіків із вилами, які стоять один проти одного.

Інно, для чого ти тут переказуєш цю досить відому (особисто мені, ще з дитинства) казку?

тому що мені подобаєтся ця легенда!

так себе ее на рабочи стол запости :)

можно еще на звонок поставить)))

обов'язково поставлю!

і в туалеті повісь

Навіщо?

ну як папір скінчиться, то що робити?

окей, більше питань немає ;)

Великдень для небіжчиків

Це сталося в ті часи, коли святкуванням церковних свят в нашій країні не приділяли належної уваги. Хоча епоха загальної боротьби з релігією закінчилася, на зміну їй прийшла інша - епоха релігійної байдужості. Церковні свята, народні обряди і традиції втрачали свою актуальність. Народ поступово забував своє коріння. Але навіть незважаючи на це Пасха відзначалася завжди, у всякому разі, практично кожен сільський житель (та й міський теж) знав напевно її точну дату.

У тому році Великдень був пізній і відзначався напередодні Дня Перемоги. До звичної кожному селянинові роботи в полі і на городах додалися передсвяткові турботи: потрібно вибілити хату, пофарбувати і підремонтувати все, що вимагає ремонту в будинку, в садибі. Адже сьогодні ж Чистий четвер, а значить, все має бути в чистоті: і хата, і подвір'я, і сама людина чиста думками і справами.

Метушливий день наближався вже до кінця. На горизонті догоряла яскрава червона смуга травневого заходу, чіткими лініями вимальовуючи обриси дзвіниці забитої колись церкви. У м'яких бузково-рожевих сутінках, що непомітно спустилися на нашу грішну землю і тепер ніжно огортали село, розлилися, розчинилися, розсипалися тисячами ароматних часток запахи бузку, квітучих яблунь, груш, гіацинтів, тюльпанів, нарцисів, свіжоскошеної молодої трави і теплого парного молока.

У вікнах спалахували перші вогні, господині збирали на стіл вечерю.

На вулиці не було нікого, лише колгоспний тракторист Степан, припізнившись в цей день на роботі, стомлено йшов по курній дорозі, що веде з поля в село. Навколо густа, що давить темрява, блідий тонкий промінь місяця ледве-ледве освітлює дорогу, у заростях придорожніх кущів тихенько пошепки про щось розповідає вітер. Ось уже перед Степаном і знайоме перехрестя, за яким, якщо повернути ліворуч, відразу ж видно дзвіницю та каплицю занедбаної церкви, а звідти до своєї хати вже й рукою подати.

"Вміли ж люди на століття будувати", - проноситься у Степана думка, коли він, проходячи повз церкву, кидає погляд на високе дерев'яне будівництво, стіни якого ще зберегли свою міцність, не дивлячись на те, що церкву побудували ще на початку позаминулого століття, та що ось уже близько 40 років стоїть вона забита. Люди похилого віку кажуть, що, коли вивозили з неї все, "заплакала" одна з ікон. Казки це все, брешуть, мабуть.
Так розмірковував Степан, проходячи повз церкву. Аж раптом його увагу привернула смужка тьмяного світла під дверима. "Що за напасть така?! Може бандюги які влаштувалися там?", - подумав він. Підійшовши ближче, тракторист з подивом відзначив, що двері як і раніше забиті з зовнішнього боку і не видно було, щоб найближчим часом хтось намагався увійти всередину храму. Дивна обставина ще більше підхльоснула цікавість Степана. Забувши про обережність, він підійшов до забраного гратами церковного віконця, притулився до нього обличчям і напружено глянув в середину. Крізь маленьке, давно не мите скло пробивалося слабке невірне світло, як ніби в різних частинах церкви хтось тримав невеликі свічки.
Степан відсахнувся, ступив 2-3 кроки назад і, пустившись було бігти, спіткнувся, впав на щось гостре. Моментально встав на ноги, він спробував повторити свою спробу, але біль у нозі завадила швидко рухатися. Та й прокинулося знову цікавість все з новою силою підбурюючи його дізнатися таємницю занедбаної церкви. Повагавшись кілька хвилин, він тихою ходою обережно попрямував до того ж віконця. "Гляну лише краєм ока, побачу, що все мені лише здалося і піду, навіть до вікна близько підходити не буду", вирішив він.

Але до вікна справді близько підходити не довелося, адже на відстані одного кроку вже можна було розгледіти, що світло всередині стало яскравим. Біля самого вікна і по всій залі юрмилися люди. Замість павутини, обсипаної штукатурки і немитих дощок на стінах і під куполом храму абсолютно чітко можна було розгледіти ікони та розпис.

Степана облив гарячий піт, пальці стиснулись в нервовій судорозі, в горлі перехопило подих. У цей час в натовпі загадкових "прихожан" з'явилося пожвавлення і суєта, різко обірвалася раптовою тишею. Усі завмерли. Тиша в храмі, тиша на вулиці: тиша в усьому світі, лише прискорений стукіт серця людини, який причаївся у маленького віконця занедбаної церкви.

І ось: чується тихий спів церковного хору, до іконостаса підходять кілька священиків, починається загадкова служба. Степан кілька разів поглядає на жінку, котра ретельно молиться біля однієї з ікон. Щось невловимо знайоме ввижається в ній: в її фігурі, в поставі, в одязі. Жінка ставить свічку, хрестячись обертається, Степан, напружено вдивляючись у її риси обличчя … Перед ним його давно померла мати.

Не тямлячи себе від страху, він мчить подалі від цього місця, до себе, додому.

З тих пір минуло вже багато років, але історія, розказана трактористом, передається не одному поколінню селян.

перепости сюда підручник з історії укранїни, чьо. або реферат напиши. а крулік перевірить і поставить двійку.

Я НІКОЛИ НЕ ОТРИМУВАЛА ДВІЙОК В ШКОЛІ!!!!!!!!!! хоча раз отримала, навіть директор не зміг мене заспокоїти, отак я сильно ревіла)

ну це ж не школа ;) тому будь обережна!

все буває вперше. перша двійка, перший мозок, перший бан

Я тобі задам таке питання:
А в твоєму житті був перший мозок? Він вообще в твоєму житті є?

вООбще. ггг, вООбще.

я AI, так шо твоє питання недоречне.

до кінця канікул всього лиш місяць. ше трошки потерпіти, і інтернет стане чистішим. а ти купила собі ранець і зошити в новий клас?)))

ще ні) обо це будуть екзамени… і уроки 7 щодня у суботу 6)

Фізмат?)

непоетична погода
Погода, ну така не поетична —
Вода навкруг: на небі й на землі.
Іде народ, переступає звично
Калюжі то великі, то малі.

А дощ іде. Іде і не вгаває
Вже котрий день — прорвались небеса.
І кінчиться коли, — ніхто не знає.
Вода накрила літні чудеса.

І сіро стало, сиро і пустинно,
І щебету пташиного нема.
І дощ іде два тижні безупинно,
І квіточка без сонечка сумна.

Спать не ложусь. Всю ночь я жгу
На свечке чёрные записки.
Ну, так и быть! Вам расскажу
Судьбу несчастной сатанистки.

В той секте было нас тринадцать
С предводителем в главе.
Как все, ученье Сатаны
Носила в мутной голове.

Мы вербовали всех подряд,
Бились в агонии без смысла,
Чтоб посвятить в святой обряд
Больную душу сатаниста.

На теле жгли стальным клеймом
Знак дьявола и пили кровь.
Из личных чувств совсем убрали
Мы дружбу, верность, честь, любовь.

Вот час пробил, вот миг настал,
И Сатина нас всех позвал,
Пора идти, пора вставать,
Чтоб душу демону отдать.

Мы долго ехали куда-то,
И вот приехали туда,
Где вниз срывалась водопадом
Шальная бурная река.

За руки взялись вместе мы
И подошли к крутому краю,
В объятья прыгнуть чтоб воды,
Никого не исключая.

В момент тот стало ясно мне,
Что я последняя в звене.
И я очнулась ото сна,
Вдруг с глаз упала пелена.

Разжала руку я, как раз
В последний роковой момент,
Когда в ревущий водопад
Двенадцать сверглось человек.

Мы с ними не были друзья,
Но вышло как-то уж нескладно:
Тринадцатой должна быть я!
В другой раз будет неповадно.

Раскаяний простых
Мне показалось слишком мало,
И я ушла в монастырь,
Чтоб в жизни всё начать сначала.

Свой образ жизни поломала,
Как тонкий лёд замёрзших луж.
Двенадцать свечек я поставлю
За упокой заблудших душ.

Судьба лишила нас кумира,
Июльской ночью он ушел.
Таких уже не осталось в мире.
Остался шут, король ушёл…
Ушла ещё одна легенда,
Ушёл прекрасный музыкант.
И пусть звучат аплодисменты,
Ушёл Горшок, ушёл наш панк!

R.I.P.

Огоо, ти написав віршик про горщик? може ще про каструлю напишеш?)))))

дівчинка Інна зайшла на Рок.Львів
Теми створила…
…забанили нафіг!

цікаво, наскільки близьке твоє передбачення (або якогось виду хоку)) у часовому проміжку…)

а з чого ти взяв, шо я Інна? може це не моє ім'я!

Іннакєнтій? ета ти?

уявила цього дідульку, який пише твір про актрису…

йому скоро 15…

значить у нього яскраво виражений синдром передчасного старіння. пічяль і грусть…

то він так спереживався, читаючи "Кобзар" тим часом спека! Навіть папуга лізе під кран, не дає помити посуд)

тим часом хоч трохи вечірня прохолода) але я б не проти залізти під гірський кримський водоспад)) папузі привіт))

та в панелях цілий парниковий ефект - після спеки може бути ще кілька днів 26 градусів, хоча на дворі вже 18. От зараз в мене 27))) а вдень було 23)))

співчуваю… я можу чимось допомогти, крім підтримати морально?)

а маєш таку фіговину, якою в східних казках махають над Повелителем?

десь та хрєнь була, лишилась від попередніх слуг)
хо-хо, тепер я знаю, у який ще спосіб ти зможеш використовувати норвежок ;)

та то для папуги, він тут Мастер))) В птахів, хто вище сидить, той головніший - а мені на карнізі не зовсім зручно))) Норвежок заюзаємо в іншій спосіб - на літо самоє оно, північна прохолода гг)))

не особлива і прохолода, якщо чесно)) ну але це від кожного залежить) комусь і +24 це дуууже прохолодно)

ну, як бордеру зі стажем то мені літо пічаль-тоска, особливо після продажу мота))) Та да - на моті в таку погоду, маєчка і вперьод. Лишається хіба океан і серфінг)

давай не будемо про сумне, ато уже сльози не сила стримувати…

не будемо) тим більше, хоча й кажуть, що поламане не ламається, але ми засираємо топік відхилилися від теми

згідна) більше не будемо) тим більше можна через години дві зі спокійною душею йти спати - цей понеділок був не таким і поганим ;)

А де актриса? О_о

Всі баби актриси… хтось більше, хтось менше.

наскільки мені відомо, і баби, і діди - всі актори ;)

в наш час фемінізм без розкритої теми сісьок не звучить)))

я очікувала, що буде фраза такого типу ;)

ну то просто констатація викликана діяльністю відомої організації))), особисто, зазвичай, жертвую сіськами на користь ніг)

такі жертви з твого боку, такі жертви…)

ну - ідеал хороший своєю недосяжністю

ІДЕАЛ…ІДЕАл…знову це слово) для мене його сьогодні забагато)

дивися англійські фільми та серіали - трохи попускає))

мене взагалі мало що попускає)) що говорити про якісь серіали та фільми)

Я актрисса у Полтавському театрі) Вік 14 це реально, а ім'я позичила у однієї "колеги"

навіщо? ну, навіщо ти позичила у "колеги" ім'я? І як ти його тепер віддаси після того, що з ним зробила тут, на рок.львові?

а що я з ним такого страшного зробила? Вона й не узнає

це ти так думаєш, муа-ха-ха!

Вона не знайде цей сайт ніколи!!!!!

всі знаходять, і "колега" знайде! муа-ха-ха!

тепер то вже всі знають… чекай свого розкриття на Вікі Лікс!
І як ти будеше тій "колезі" у очі дивитися?

Спокійно) ми з нею рідко бачимось, я массовка в театрі а вона грає головні ролі та інколи другорядні… В мій бік ця високомірна тварюка не подивиться)

то ти вирішила їй так легенько підкакнути, та?

Ну можна і так сказати)

А справжнє твоє ім*я Анна?=)

Звідки знаєш?

Сноуден сказав

А ще я ходжу на ваші вистави у театр ім. М. Заньковецької…і Вам не 14 а 29 років)

29 і така йобнута…

і не кажи, журбинка.

ти мене з кимось плутаєш. Я Аня мені 14, граю ролі без слів і массовки. Як то кажуть вихожу на сцену для декору

Знаєм тут твого колегу одного;)

напевне, наша юна панночка така заклопотана мистецькою діяльністю, що пропускає уроки) особливо мови:)
АктрисСа

це фіча, а не помилка. якір. НЛП треба почитати, тоді вшариш.

Раскаяний простых
Мне показалось слишком мало,
И я ушла в монастырь,
Чтоб в жизни всё начать сначала.

забрал на цитату

от цікаво, чому ти з полтави, вирішила викинути свою творчість саме на ЦЕЙ сайт?

бо раньше я жила у Льові) А потом переїхала у Полтаву_)))

в тебе такий сильний полтавський акцент, шо ніколи б не подумав

А тут хтось любить Леді ГаГу??????

вона страшна, за шо її любити)

За її творчість)))))

Ти бачу тут виростеш до троля 49 рівня)))

Хто такий троль?

я

нє, ти ше на троля не тянеш)

John Silver, десь чула, по секрету, шо ти гей!!!!

вже не спрацює - мене тут цілий день тренують від тролінгу))) Скажу тобі відверто - я не гей, але і не педофіл))) так шо уви) і 15 теж не врятує)

Правильно ти не гей і не педофіл ти звичайний гімнюк

от зі звичайним не погоджуюсь)))

фоточка тої теми Інночки

А хоча так, це і є фото Інночки! Але не моє…

I'm gonna marry the night,
И никому я не подвластна!
Я Speechless ваш ебала в рот!
I'm fabulous! Да! Я прекрасна!

Я вам не Hooker и не Zombie.
Я не какой-то человек,
Что в жизнь играет с Poker Faceом,
Уходит, не оставив след.

Just Dance, It's gonna be okay!
Dance In the Dark нам не подходит.
Just be yourself, ведь этот миг
В экстазе танца нас уносит…

Быть может, я не золотая.
А, нет, казалось… В духе Fame
Я буду дальше Ride по свету.
Suck, Bitches! I Was Born This Way!

Я буду гнуть свою кривую!
Cuz I'm Free Bitch, baby! You know?
Не ангел нужен мне, а Judas
On Unicorn up Road 2 Love!

You are the Queen полетов мысли,
Ты подарила мне семью…
Ты Fashion мой, моя икона!
And I will always be with You!

фууу, Інночко, як вульгарно

Ну, нічого… Що ж я зроблю? це зараз моя душа в такому стані)

ну та, але чомусь не вказано що віршик не твій)

Віршик мій. І крапка.

та не твій, я в неті гуглив це не ти його написала!

та і всі решта походу теж не твої

думала собі тут славу чужими віршами заробити? а нє тут та била

ну погугли ще і ти дізнаєся що то мій вірш, бо я його виміняла в автора

ахаха, ясно

на тілесні утіхи виміняла?)

Она любила его и только его,
Но сделать она не могла ничего,
За другого ей выйти увы суждено-
Помолвлены были они уж давно…

Ей лунный дух в детстве жизнь даровал,
Отдать этот дар момент уж настал,
Она покинула старый наш мир,
В котором один лишь дорог ей был!

К нему приходила каждую ночь,
Хотя бы во сне стараясь помочь,
Хотела так много ему рассказать,
Сходила с ума,как же трудно ей ждать!

Женился на девушке он на другой,
Любил он ее,но мечтал об одной,
О той,кого видел каждую ночь,
О той,кому тогда не смог он помочь..

автор:Варвара Махортова

та чьо ти напрягаєшся? не корми троля, а якшо це не троль, то тим більше - не корми маленьку ТП.

а, ну та, ти правий, нехай радіє собі, маленька

Ага я завжди буду радіти. вже не дочекаюся твоїх похоронів, хочу станцювати ламбаду на твоїй могилі)

мдя уж

хуйова в тебе творчість

гг ти гдє на вайнє?