бо це не свято. це ДЕНЬ захисту прав жінок. отож святкувати його ідіотично. це те саме, як святкувати день захисту прав біжеців. вітати і дарувати подарунки людям, які втекли зі своєї країни.
я святкую?) я привітав жіноцтво форуму з їхнім днем, типу коли чоловіки роблять всякі приємності, хороші штуки і бла бла бла. йопт, тейк іт ізі, ніхто не каже напиватись в пориві святкуванн, або організовувати парад з салютами.
Я вже скоро почну себе вважати ЯРОЮ антифеміністкою, настільки мені не подобається ця тотальна зрівнялівка гендерних цінностей. Я розумію, що рівність у правах це добре, але блядь, нахуя мені те право голосу на виборах, якщо при владі 90% мужиків? Нахуя мені рівні умови праці, якщо я ні разу в жодному кашмарному сні не уявляла, що буду бігати наввипередки по карєрних драбинах, а тим більше, з чоловіками? Чого там ще добились феміністки? Паранджі в Європі жінки зроду не носили, а фізичне насилля в сімї - це проблема конкретного шизофреніка/алкаша/наркомана, а не статева, та й, тим більше, відразу згадую сусідку моєї бабці, яка зламала своєму чоловікові лопатою лапу, коли він її відверто заїбав, який вже тут захист слабких жіночок…
Є, звісно, жінки типу Юлічки Тимошенко, Наташі Могилевської, Кондолізи Райз і Людміли Пракофьєвної зі "Службового роману", які мають в крові оте прагнення до чоловічих вершин в політиці, бізнесі і пр., але так само і серед чоловіків є альфонси і тряпки, які сидять по декретних відпустках, на шиях жінок, страждають від депресій, не можуть знайти своє призначення в житті, і те де, за що їх посадити на палю, хай конають в муках, і не трахають мозги оточуючим.
Чоловік має заробляти бабло в сімю, і якщо в один жахливий день я раптом (ра-а-аптом!) почну заробляти більше, ніж мій благовірний, мій ПМС стане перманентним і хронічним, що дуже і дуже чрєвато для сімейного життя.
То я все вже не раз отут-во писала. Моя життєва позиція максимально проста і природна. Але цього разу хочу поговорити про власне, ЖІНОЧУ УСПІШНІСТЬ - почула сьогодні по радіо якесь чергове бла-бла-бла про якусь там круту бабу, власницю якогось бізнесу, яка вона успішна васса жінка, і як такою ото щасливицею стати пересічній марині.
Успішна жінка радо пизділа про свої карєрні успіхи і сталевий характер, мужество і сміливість, про БЕЗСТРАШНІСТЬ (!) перед чоловіками, про себе, круту матріархатичну чіку, якій на все пасрать.
Господи.
Мені стало цікаво, чи є в неї чоловік, і якщо є, ким він працює, чи є в них секс і (особливо цікаво) міньєт, і взагалі, як вони живуть як чоловік і жінка? Звісно, ведуча цих питань Успішній Жінці не задавала, що породило в мене цілу серію питань.
Наприклад:
Чому, коли говорять про життєвий успіх, обовязково мають на увазі ГРОШІ? Хіба це не успіх - знайти собі ХОРОШОГО чоловіка? Будувати з ним ЩАСЛИВУ сімю? Ростити ЗДОРОВИХ дітей? Це не успіх?! Успіх - заробляти бабоси і бути цінним працівником, чи там професіоналом, чи так хорошим керівником?
Піздєц успішною, мабуть, себе почуваєш десь там в Малайзії на відпочинку в одиночному номері.
Жіночий успіх - це добрий чоловік, чоловічий успіх - гарна карєра. Не треба плутати цих понять. І якщо жінка полює за ЧОЛОВІЧИМ успіхом (за карєрою), навряд чи вона буде щаслива.
Жінка - це нєжний цвєток, який чоловік має берегти і опікати, ну це тупо якось, відмовлятись від переваг власної статі.
Як святкувати 1 квітня, то всі тішаться як дебіли (а теж можна сказти: та смійтесь 365 днів на рік, а не тіки 1 квітня!). Як бухати на 1 травня - то всі "за", і нікому не прийде в голову шо свято ТРУДА до вас, лінтюхів і трутнів вопше ніякого стосунку не має. Як єбашити на Хелоувін - то всєгда гатов, і ніхто не ниє, що це "америкаШьке свято". А як блядь 8ме березня, то починається…
підходе 27 років, гормони бють в голову. да…
а знаєш, чьо женщіни такімі сталі. бо мужекі стали тряпками і надійся блядь на них. ліпше реально сидіти в одиночному номері в Малайзії, а не їбати собі моск з чоловіком-желє
Але дівки самі собі риють яму, демпінгуючи на ринку чоловіків, хто як тільки може: і справді, чи не бувало в вашому житті, любі дами, таких ситуацій, що вас клеїв якийсь цілком неконкурентноздатний лох, страшний, як атомна війна, тупий, як валянок, ще й живе в однокмінтаній хаті з батьками і бабцею на Сихові, і ви - природньо! - проморозились, а потім виявилось, що в цього красавца зявилась тьолка, і не просто тьолка, а колишня модель з особняком в Брюхах?..
І що ви тоді робили, шановні тьолки? Спочатку добряче охуїли, а потім почали думати: хмм, а не такий вже й він був лох… І в паніці стали - на свою ж голову - менш перебірливими.
Бо хлопців менше, а дівчат більше, а заміж хочуть всі (крім мене), але я все рівно не балансую ситуацію.
Не тільки моя мама, напевно, вважає, що "дури чекають принців на білому коні". А нормальні, мовляв, дівчата, беруть що є, бо ж вийти заміж треба до 25, а родити до 27, щоб сусіди не пизділи.
Як це мило!
Вийти заміж за останнього рагуля і дебіла, щоб батьки умілялись доці в білому платті і внукам. Зробити приємне батькам - це ж святий обовязок кожної доброї доньки, тільки чому ж робити оте приємне треба за свій власний рахунок?! Це ж не мамі з татом потім заробляти за двох, поки твій дебіл бухає пиво перед тєліком, і не їм влачіть жалкає сущєстваваніє забитої і нещасної жінки з купою дітей, кількома роботами, без сексу і бабла - бо ж, блядь, краще вийти заміж за кого-небудь, ніж… взагалі не вийти.
І тому дівчата страшенно кіпішують, а мужики залишаються такими уродами - без амбіцій, без романтики, без вихованості, без доглянутої зовнішності. А нашо старатись? Якщо Лєнка проморозиться, то Наташка прийме за щастя моє рило в щетині, а як не Наташка то її люблячі батьки точно.
ти про якусь дику дрємучєсть пишеш. мені похуй, єссі і попаде якіто нєкачєствєнний спутнік жизні і мозгойоб, то собєру манаткі і викінь васю на мароз. всє дєла!
і да, моїм батькам похуй чи я вийду замуж ващє
твоїм батькам на тебе похуй, всім на тебе похуй, тому ти така розлючена на сильну стать, ти тримаєш сублімовано злобу батьків, яка передалась мужчинам.
чому якщо моїм батькам все одно до мого особистого життя, то не означає, що їм на мене все одно взагалі. і тебе нехай це не хвилює. живи своїм життям. чи воно в тебе таке скучне, що ти іншими цікавишся?
чьо как обичьно всьо баби вінаватиє? ага. баби виростили мужиків тряпками, потім пресують па жизні а как же! а ми ні вінаватиє, нам лєгчє соплі жувати чєм воювати за місце під сонцем
ну а в тебе яйця довші, аніж хуй орчику, не ганьбися своїм культурнем рівнем, який нижче плінтуса. а то своїми репліками ти мене змушуєш почувати себе як в зоопарку. скажи, коли в тебе день народження? я тобі поарую книгу з основ етикету
Їй було лише п'ятнадцять…..Звичайна дівчина-підліток, така, як всі….Хоча ні , не така…її видавали очі , в них було щось таке чисте, світле, по-дитячому наївне…….Вона вміла бути щасливою, її щастя складалось із простих речей : сонячних промінчиків, які весело стрибали по обличчю вранці, бісерної роси на безмежних, шовкових травах, усмішки подруги, улюбленої музики……
Вона любила вдихати молочно - туманні ранки , мріяти і пити барвисту веселку…Уявляєте? Пити веселку!…Вона жила не так , «як треба», а так , як відчувала…. В ній не було фальшу….А посмішка не зникала з пухких губ ні на мить…хіба інколи, коли однолітки її не розуміли….Не тому, що вона їм не подобалась,просто вони забули про щастя, не вміли радіти простим речам…..
Її ображали….І вона плакала…Сидячи на підвіконні ввечері і дивлячись на зірки….Тоді небо затягало важкими сіро – фіолетові хмари і по склі вікна котились тонкі кришталеві разки дощу……Він її розумів і плакав разом з нею…
Він називав її принцесою, інколи – янголятком…І постійно нагадував,що вони лише друзі…Їй було байдуже…Навіщо формальності, якщо з ним комфортно і легко….Яка різниця….Невже це так важливо?
Вона не жила…Насолоджувалась життям… Кожною хвилиною, секундою…Оточуючі одним словом говорили: « Хм..Творча особистість ,що з неї взяти»….А їй подобалось творити….Вірші, картини….
Вона любила дивитись на світ через рожеві окуляри….Не тому,що не сприймала справжній світ , а тому ,що так світ виглядав красивіше….
Вона – особлива….Не знаю добре це чи погано….
Вона мріє про принца….Про романтика…..
Вона любить життя таким, яким уявляє його собі, і даремно,що воно не завжди таке….
Може баян але мну похуй , але вітаю
Алчные глазки,
Потные ручки,
Ждут поздравлений
Подлые сучки.
Ждут в кабинетах
Бляди цветочков.
Шепчутся твари
Жирные бочки.
Щас, блядь, схожу, блядь,
Куплю самогонки
Розу подгнившую,
Банку сгущёнки.
Хлопну по жопе,
Да чмокну в губки.
С праздником, солнце,
Зайка, голубка!