Dream Theater - A Dramatic Turn Of Events (2011)
Egoman
| 12
| Розділ: Музичні релізи | 2 вересня 2011 11:45
Жанр: Progressive MetalСтрана: USA
Год издания: 2011
Аудиокодек: MP3
Тип рипа: tracks
Битрейт аудио: 256-320 kbps
Продолжительность: 1:17:05
Наличие сканов в содержимом раздачи: нет
Треклист:
1. On the Backs of Angels 8:42
2. Build Me Up, Break Me Down 6:59
3. Lost Not Forgotten 10:11
4. This is the Life 6:57
5. Bridges in the Sky 11:01
6. Outcry 11:24
7. Far From Heaven 3:56
8. Breaking All Illusions 12:25
9. Beneath The Surface 5:26
http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=3714576
Смайли
GIO
| 02.09.11 20:22:37 | #
Ще всьо не слухав.
Але, не дивлячись на щиру любов до ДТ, порожняк повний, нічого не ципануло.
Але, не дивлячись на щиру любов до ДТ, порожняк повний, нічого не ципануло.
ArArAt
| 02.09.11 21:19:42 | #
ну не знаю… On the Backs of Angels взагілі супер… як тільки сінглом вийшла то багато раз її слухав.
f wt
http://www.youtube.com/watch?v=N6LxYIwZ_uA
f wt
http://www.youtube.com/watch?v=N6LxYIwZ_uA
GIO
| 02.09.11 23:04:54 | #
ну а мене зовсім не чепляє. Нема фішки , як казала страшна людина з червоною головою.
Ну це ІМХО, якщо подобається ні хто ж не каже що це погано.
Ну це ІМХО, якщо подобається ні хто ж не каже що це погано.
d|D
| 02.09.11 22:49:16 | #
дякую за альбом ) ще пораджу скачати новий Опетх і Аліс Купер, класні альбомчеги )
Прибулець
| 16.09.11 23:56:02 | #
Не скажу, що дуже чекав на появу цього альбому, але коли він вийшов, прокинулася невеличка цікавість. Ні, я не очікував почути щось нове, проте виникло бажання поставити галочку у списку альбомів 2011 року. Отже, A Dramatic Turn Of Events. Альбом записаний за участю рекордсмена Манжіні, який проявив себе як професіонал, професійно граючи в манері Портного і повторюючи його прийоми. Подейкують, що ударні партії були вже готові до нього і записані драм-машиною, а Майк лише повторив це. З рештою, з задачею справився, і на тому йому подякуємо. В музичному сенсі.. Не порівнюю його з яскравим шедевром `92 - там була і легкість, і космічність, і ліричність, і свіжість, практично все було втрачено з наступними експериментами. Потрібно порівнювати з пізнім етапом, починаючи десь так з 1999 року. Тут новий реліз не поступається, і не виграє нічого суттєвого. Цілком в стилі робіт проміжку 1999 - …, типово тягучі кускові композиції, хіба що стало менше "таперського" бігання по клавішам Рудеса, але збільшилася кількість сучасної електроніки, синтезованих хорів і натяків на епічність, місцями чути відголоски Images And Words, але сприймаються вони як повторення, на жаль. М"юнг якісно тримає ритм, Петручі - і так все зрозуміло, грамотний і технічний гітарист, ЛаБрі в міру.
Все було б добре, тільки з кожним диском Театр Сну перетворюється на справжню сонну виставу, нічого нового не стається, тільки важкість - така схожа на важкість пенсіонера, який піднімається по сходах на дев"ятий поверх. 4/10
Все було б добре, тільки з кожним диском Театр Сну перетворюється на справжню сонну виставу, нічого нового не стається, тільки важкість - така схожа на важкість пенсіонера, який піднімається по сходах на дев"ятий поверх. 4/10
bazzaa
| 23.09.11 03:01:37 | #
"ЛяБрі в міру… Мюнг якісно тримає ритм… повторення I&W, "таперське бігання", "типово тягучі! кускові! композиції!", космічність '92, Манджіні справився, невеличка цікавість, галочка у списку альбомів". Альбом ахуєнєн. Ваш текст - любітєльскій. Любіть музику. Слухайте не для галочки. Не пишіть дурниць. Миру Вам.
