barbie's blues
| 6
| Розділ: Музичні релізи | 15 серпня 2011 20:06
Ataxia:
John Frusciante
(Red Hot Chili Peppers, Josh Klinghoffer, Omar Rodriguez-Lopez, others),
гітара/вокал
Josh Klinghoffer
(Ataxia, Beck, Headless Heroes, Butthole Surfers, Gnarls Barkley, Golden Shoulders,
John Frusciante, Jon Brion, Pochahaunted, PJ Harvey, Red Hot Chili Peppers, Sparks, The Bicycle Thief,
Thelonious Monster, Vincent Gallo and Warpaint, Dot Hacker),
барабани, клавішні, гітара/вокал
Joe Lally
(Fugazi, The Black Sea),
бас-гітара/вокал
Групу створили у 2004 році John Frusciante, Josh Klinghoffer, Joe Lally,
котрі спонтанно записувалися протягом 2 тижнів та в результаті отримали 10 композицій, прбл 80 хвилин музики.
4 дні з існування двотижневої групи музиканти присвятили двом концертам в Лос-Анджелесі, 2-го і 3-го лютого 2004-го, після чого повернулися до роботи над своїми іншими проектами.
Весь матеріал розділили на два альбоми: «Automatic Writing» (2004) и «AW II» (2007). Перший альбом видали того ж року, інший відредагували та видали пізніше.
Automatic Writing (2004)
Released August 10, 2004
Recorded January 2004
Genre Experimental rock
Length 44:42
Label Record Collection
Producer John Frusciante
01 Dust (John Frusciante vocals)
02 Another (Josh Klinghoffer vocals)
03 The Sides (John Frusciante vocals)
04 Addition (John Frusciante vocals)
05 Montreal (Joe Lally vocals)
AW II (2007)
Released May 29, 2007 (CD)
June 19, 2007 (vinyl)
Recorded January 2004
Genre Experimental rock
Length 36:57
Label Record Collection
Producer John Frusciante
01 Ethiopian Song (John Frusciante vocals)
02 The Empty's Response (Josh Klinghoffer vocals)
03 Attention (John Frusciante vocals)
04 OLA (John Frusciante vocals)
05 The Soldier (John Frusciante vocals)
John Frusciante: *If you like me cause you saw me live, and I was beating the fuck out of my guitar, then this record - which is a collaboration with Josh Klinghoffer and Joe Lally - will give you what you're looking for. If you don't care about song structure, and you want powerful music with fucked-up guitar-playing and songs that are really long, this record is the one*.
Joe Lally: *It’s strange when people start paying attention to it. I think we all agree that if we were to ever do it again, we'd do more work on it; that’s why the second release was kinda' downgraded. If we thought people were that interested, it'd have been marketed more*.
Recording personnel
John Frusciante - producer
Ryan Hewitt - engineer, mixing
Ryan Castle - assistant
Bernie Grundman - mastering
Artwork
Lola Montes - photography
Mike Piscitelli - design
John Frusciante - design
*
Атаксія (грец. ataxia — безлад, а + taxis — лад, порядок), порушення координації рухів. Для точного і правильного виконання рухів та збереженню рівноваги при різних положеннях тіла необхідна спільна робота рядів груп м*язів, котра залежить від діяльності головного мозку. Імпульси, що надходять від м*язів, сухожиль та зв*язок, направляються через спинний мозок до головного мозку.
Особливо важливими для координації є сигнали, що надходять від каналів лабіринту внутрішнього вуха. При враженні чогось з системи з*являються проблеми з координацією – атаксія.
Симптоми хворих: при стоянні зі зімкнутими ногами і заплющеними очима спостерігають похитування тулуба; розладжується ходьба: хворі пересуваються повільно та широко *розкидають* ноги; хворий намагаючись доторкнутися предмету, не розраховує простору і затягує руку занадто далеко чи ще щось на зразок; мова хворого втрачає плавність, він говорить то тихіше, то голосніше, то розділяє слова на скла-ди; при підніманні в лежачому положенні хворий спершу піднімає ноги, а не тулуб.
Лікування: лікувальна гімнастика.
Лит.: Многотомное руководство по неврологии, под ред. С. Н. Давиденкова, т. 7, М., 1960
**
Automatic Writing, Автоматичне письмо, Автоматичне записування - процес чи результат письма, записування, що є результатом несвідомої діяльності того, хто пише (він перебуває під впливом таких явищ як: гіпноз, медитативний транс чи є медіумом). AW використовують деякі психотерапевти задля вивільнення можливих переживань та прихованих мотивів, що створюють внутрішні конфлікти в психіці індивіда. Цікаво, що автоматичне вільне від редагування та ретуші письмо використовували сюрреалісти - перенесення на папір слів, уривків мовлення, асоціацій, образів, спонтанних *осяянь*, нав'язливих видінь, що раптово виринають з глибин підсвідомості. Нуу більшість знає вже як легенду, що Далі засинав з ложкою над мольбертом + більшість + я в тому числі в дитинстві знали таку дада-сюрреалістичну гру складання *автоматично* історій: Хто? Хто? Де? Що робили? Хто прийшов? Що сказав? і т.п.і т.д. є багато.
раджу:
http://www.youtube.com/watch?v=xanlSG7dy70&playnext=1&list=PL36C886A581719B45 (плейліст, ейчді)
я б сказав, це найкращий концерт РХЧП.
інсайд ще є інший соло-кавер Джона.
а взагалі мені атаксія не дуже подобається, мені подобаються його соло-альбоми shadows collide with people і the empyrean.
ну і вся його праця з рхчп.
як на мене, то хендрікс курить у сторонці, що б там не казали інші.
дякую за ейчді рхчп. але порівнювати RHCP і Ataxia що краще - то дуже дивно, бо вони різні. RHCP - то орієнтація на слухачів, Slane Castle тому і підтвердження, їхня музика конкретно має напрям назовні - тут важливий зв*язок з публікою; тоді як Ataxia - проект музики від трьох людей, які зробили її, як на мене, просто заради спортивного інтересу, для себе, не для когось іншого. Ну то все і без слів зрозуміло, в музиці відчувається, назва проекту і релізів - очевидність.
переслухаю ще якось під настрій shadows collide with people і the empyrean, але від себе раджу як найкращий: From the Sounds Inside
я не порівнюю, просто мені більше подобається.
розумію, що атаксію вони робили для себе, от тому вона і не для мене.)
проте я ж не кажу, що вона якась гірша.
просто я нічого не можу вловити за тою абстракцією, і мені ближче музика, яка справді має зв'язок з публікою (тобто і зі мною). не тому, що вона краща, а тому що зв'язок.
(під зв'язком не маю на увазі доступність.)
але мені теж треба буде переслухати атаксію, тому що я почав слухати, мене не зацікавило і я забив.
шось про абстракцію згадалось: *Наші ідеї і досвід мають тенденцію бути спільними, але не глибокими, чи навпаки, глибокими, але не спільними. Ми відхиляємо дар розуміння речей, який дають нам наші відчуття. В результаті теоретичне осмислення процесу сприйняття відділилося від самого сприйняття і наша думка рухається в абстракції. Наші очі перетворилися в простий інструмент вимірювання і розпізнавання – звідси нестача ідей, які можна виразити в образах, а також невміння зрозуміти суть того, що бачимо. Природньо, що в такій ситуації ми відчуваємо себе розгубленими серед предметів, які призначені для безпосереднього сприйняття. Тому ми звертаємося до більш випробуваного засобу – за допомогою до слів*)