Віра та релігія...
Icewind
| 13
| Розділ: | 2 лютого 2007 12:53
РІДНА ВІРА, ЩО ЦЕ ТАКЕ І ДЛЯ ЧОГО ВОНА НАМ
Повсякденно постає питання чому ми, українці опинилися і залишаємося так довго у духовному та фізичному рабстві, у роз’єднаності і чужовір’ї. Вже почалося 2-ге тисячоліття, а ми все ще борсаємось у своїй безпорадності на найкращій землі на світі! Болить мене серце за мій народ, який я люблю і частинкою якого я є. Не розумів він своїх пророків, будителів, які ціною власного життя і добробуту хотіли підняти його з колін. Були часткові спалахи, але вони швидко згагасали.
Мене зрозуміє той, хто понад усе любить Україну, хто думає, аналізує пережите, бачене, вивчає історію свого народу, заглиблюючись у загадковість і велич „Трипільської культури” і „Велесової книги”, кого цікавлять „Дохристиянські вірування наших предків”, бо без минулого нема сучасного і не може бути майбутнього. Хто вміє співставляти своє і чуже, не поклоняється чужому, хто ладен у будь-яку хвилину за свою рідну Україну віддати життя, той з гордо піднятою головою непохитно стоїть на своїй споконвічній землі, неначе скеля!
Є розуміння Бога рідне і є розуміння Бога чуже. У рідному розумінні Бога втілена Духовна Незалежність народу. Утверджений рідний спосіб життя, рідні обряди, звичаї, закони вільного розвитку духовної культури. І ця Свята Божа мудрість стара, як Світ. Народи, які не здатні були її усвідомити, і в ім’я неї жити, щезли з лиця Землі. Або – навіки утратили право на Самовизначення, й Ісус Христос знав суть цієї Божої Мудрості. Він казав таке: „Нехай не буде в тебе чужого Бога, і щоб ти не кланявся перед чужоземним Богом”, „Псалми, 81.9. Тобто, щоб ти не кланявся перед чужою духовністю, перед чужим розумінням Бога, перед чужими звичаями і традиціями. Яшуя Мошіягве (так звучить „Ісус Христос” в оригіналі), син і пророк роду юдейського царя Давида і син Саваота – Бога роду іудейського, мав своє, рідне юдейське розуміння Бога. Він не кланявся перед чужоземними Богами, не був рабом чужовіром.
„Нехай інші народи ходять кожний в ім’я свого Бога, а ми ходитимемо в ім’я Господа Бога нашого”, „Біблія”, Пророк Міхей, 4.5. Що значить: хай інші народи творять своє незалежне духовне життя, а ми будемо творити своє. Українець-християнин не здатний в повній мірі зрозуміти ці псалми з „Біблії”, і тому буде вічним рабом чужовіром. І завжди буде ганьбити своє РІДНЕ. Бог не карає, не мститься, а караємо ми себе самі своєю глупотою, зарозумілістю, а навіть злочинністю.
Слід українцям пам’ятати, що Ісус „з коліна юдиного вийшов”, Павло до жидів, 7.14. Ісус вірив, що жиди – Богом обраний народ. Він казав гоям (себто не жидам, не іудеям): „Послано мене тільки до загублених овець Дому Ізраїля”, Матей, 15.24. Ісус навчав гоїв вірити, що „Спасіння походить від жидів”, Іван, 4.22. Ісус своїй рідній вірі /Вірі Мойсеєвій/ дав доповнення: „Не думайте ви, ніби я руйнувати Закон прийшов. Я не руйнувати прийшов, доповнити”, Матей 5.17. Віра Христова є реформованою жидівською вірою і звуть її Юдо-Християнізмом. „Стандарт Жидівська Енциклопедія” пише: „Християнська релігія виросла з Юдаїзму. Ісус і всі його послідовники були жидами. І жидом був Павло – архітект гойського християнізму”, стор. 439, Гарден Сіті, Н. Й. 1959р.
Часто кажуть, що українців треба виховувати на засадах християнської моралі. Тобто так, як учить Христос: „Не противтеся злому. Коли вдарить тебе хто в праву щоку твою, підстав йому й другу”, „Хто забрав сорочку твою, віддай і свитину йому”, Матей, 5.38-40. І „Немає бо власті, коли не від Бога. Які є власті, від Бога вони наставлені” Павло до Римлян, 13.1. „ І тому, раби, корітеся рабовласникам не тільки добрим, але й злим” Перший Соборний лист св. апост. Петра, 2.18. Я думаю розумна людина не буде підставляти праву щоку, якщо б’ють по лівій, не буде добровільно віддавати грабіжникам своє добро. А на рахунок влади від Бога, то хіба розумна особа думає, що наші „любі” політики Божі ставленики?
Індія має Індуську Національну Віру – Індуїзм. Японія має Японську Національну Віру – Шінто. Жиди вважають, що віра Мойсеєва відповідає законам життя. Людина має право боронити себе, свою національну гідність. Жидівська Національна Віра, Юдаїзм, забезпечує їм це право. А Християнство (віра більшості українців) цього не забезпечує. Юдо-Християнізм - віра інтернаціональна, віра, що основана на рабській покорі не противитися злому. Матей 5.38-40. Українці, які хочуть бути українцями по Вірі, стають сповідникми РУНВіри (РУНВіра – Рідна Українська Національна Віра) або язичництва (себто українсько-русинського ведизму). РУНВіра – це осучаснене язичництво зведене до однобожжя. Але й язичництво старого типу фактично є достатньо сучасною релігією. Широкому загалу відомо лише те, що там багато Богів. А насправді там є один Бог – Всевишній(Космос), і цей Бог має багато різних уособлень, які фактично представляють собою окремі світові сили(приміром Симаргл – бог вогню, а фактично енергія, яка представляє собою вогонь і т.д.) Ці уособлення водночас окремі, але разом(мається на увазі всі світові сили: і позитивні і негативні) становлять Всевишнього. Фактично окремі Боги – це інструменти всевишнього, його складові.
Власна релігія забезпечує Українцям право мати окремішне місце в історії духовного життя Людства. І Народи, знаючи, що Україна має свою Віру в Бога, свій Незалежний Шлях Життя, ставитимуться до Неї з пошаною й довір’ям.
Провідна еліта Юдеї відкинула рабську мораль, яку ширив рабин Яшуя Мошіягве. Та рабовласницький Рим проголосив Віру Христову імперською, вважаючи, що рабів легше тримати в рабстві, виховуючи їх на засадах рабської моралі. „Любіть ворогів ваших, благословляйте тих, що вас проклинають, робіть добро тим, що вас ненавидять, і моліться за тих, що вас ображають і переслідують” Матей 5.43-44. Вдумайтеся в ту науку Ісуса Христа! Ми повинні любити тих ворогів, що нападали на Україну і руйнували її, ми маємо любити й молитися за них. Ось таку науку й таку зброю дала нам церква Христова, цьому людей навчали і навчають сьогодні. Як на мене, то це абсурд.
І чим воно близьке душі народу українського те християнство, коли замість Києва говориться про Єрусалим, замість Дніпра про Йордан, замість наших національних героїв говориться про Давида, Самсона, Мойсея, коли замість народу українського говориться про Ізраїль? Чому ми маємо молитися Богові, який визнає вибраним народом жидів? Чому на ризах християнських священиків 6-рамення Зірка Давида? Чому весь стиль релігійної практики має бути чужим, закостенілим і відсталим? Коли Ісуса попросили зцілити особу з нежидівського народу, він відповів: „Не годиться хліб взяти в дітей і кинути псам” Матей 15.26. Під дітьми тут слід розуміти жидів, а під псами гоїв, не жидів. Про жидівський народ Яшуя сказав: „Ти святий народ у Господа твого, бо він тебе вибрав” Втор. 14.2
Кардинал М. Ів. Любачвський навчає, що українцям „навіть України треба відректися в ім’я Христа” журнал „Око”, травень, 1980р. Монреаль: „ Гомін України”, грудень 1980р. Торонто.
З пастирських наук ясно, що пан-отці і кардинал є правдивими християнами. Учать любити Ісуса більше, ніж маму, церкву християнську треба любити більше ніж вітчизну.
Яшуя Мошіягве навчає, що християни повинні його любити більше, ніж свою родину (маму, тат, сина, доню, брата, сестру): „Хто більш, як мене, любить батька чи матір, той мене не достойний. І хто більш, як мене, любить сина чи дочку, той мене не достойний” Матей 10.37.
Іван Франко вважав, що Ісус не Бог. І після розп’яття не воскрес. „Христос був не Бог, а такий же чоловік, як другі, котрий упоминався за бідними людьми і за те був замучений і, як умер, то так і остався, і не воскрес більше.” Іван Франко, „Культура”, 1924р.
Усі народи є дітьми Божими, хоч і вірують у вищі сили по-різному і називають Бога по різному. В індусів – Брахма, в Жидів – Саваот, в Арабів – Аллах. Справедливий Бог кожному народові дав щастя називати Його по-рідному. І ніде не сказано, що українці повинні бути гіршими людьми. Ми не повинні вірити і жити по-чужому.
З свого постає своє. З чужого постає чуже. Любити своє, значить правильною любов’ю свою душу ощасливлювати. Зрадити своє й любити чуже, значить зрадити зміст свого „Я”, знещасливитися. З природного закону до свого й постає природна любов до Бога свого. Тобто постає прагнення мати своє розуміння Бога.
„Відпусти людей послужити Господові, Богу своєму”, ”Ідіте, послужіте Господові, Богові вашому”, „Я Господь Бог твій, що вивів тебе з Єгипту”, 2кн. Мойсея, 10:7-8, 20:2. „І ти не повинен служити іншим Богам, яких не знав ти, ні батьки твої. Богам народів, що навкруги вас”, 5кн. Мойсея, гл.13.4-11. Отже не загубися: не будь людиною чужою віри, чужих ритуалів, чужих законів і манер. І Ісус любив свого Бога /Бога народу Ізраїльського, а не Бога народу Єгипецького, Японського чи Індуського/. І коли учитель закону жидівського запитав Ісуса: „котра заповідь велика в законі”, Ісус відповів: „Люби Господа Бога свого”, „Це найбільша й найперша заповідь”, Матей, 22.36-38. Отже не чужого, а Свого.
Я нікого ні в чому не переконую. Щоб прийти до розуміння Бога по-рідному, кожна повинна вибрати цей шлях і пройти його сама. Незаперечна істина, що Бог є один для всіх людей. Усе в християнстві є не наше, а чуже. І щоб краще це зрозуміти, потрібно вивчити історію язичництва, християнства та криваве хрещення України-Руси.
А тепер задумайтесь, що з вами зробило християнство. Ви ще й сьогодні розcварені і б’єтеся під своїми цеквами, доказуючи яка конфесія краща: Православна Київського патріархату, Московського патріархату, Греко-католицька і Католицька, Автокефальна, Римського підпорядкування. А більшість з вас, глибоко віруючих християн, навіть Біблію повністю не читали. Хіба не так?
Ви кажете, що ваша священна ріка – Йордан. А моя Дніпро!
Ви кажете, що ваше священне місто – Єрусалим. А моє Київ!
Ви кажете, що ваша священна земля – Ізраїль. А моя Україна!
Українці задумайтеся над тим, що Ви прочитали!!! Якщо спроможні…
Автор В.П. Процюк, відредагував і доповнив Т.Я. Процюк(це я :))
Рекомендую вдумливо прочитати: „Удар русских Богов” В.Истархов; „Десионизация” В.Емельянов; праці В.Шаяна, Л.Силенка, Ярослава Оріона; і особливо уважно прочитайте „Новий і Старий заповіти”.
Якщо хтось хоче дізнатися більше про РУНВіру, про язичництво, про історію дохристиянської України-Руси, про християнство: ridnovir@ukr.net